1Sechs Tage danach nahm Jesus Petrus, Jakobus und dessen Bruder Johannes zu sich und führte sie auf einen hohen Berg. (Mk 9,2; Lk 9,28)2Und er wurde vor ihnen verwandelt; sein Gesicht leuchtete wie die Sonne und seine Kleider wurden weiß wie das Licht. (2Petr 1,16)3Und siehe, es erschienen ihnen Mose und Elija und redeten mit Jesus.4Und Petrus antwortete und sagte zu Jesus: Herr, es ist gut, dass wir hier sind. Wenn du willst, werde ich hier drei Hütten bauen, eine für dich, eine für Mose und eine für Elija.5Noch während er redete, siehe, eine leuchtende Wolke überschattete sie und siehe, eine Stimme erscholl aus der Wolke: Dieser ist mein geliebter Sohn, an dem ich Wohlgefallen gefunden habe; auf ihn sollt ihr hören. (5Mo 18,15; Ps 2,7; Jes 42,1; Mt 3,17)6Als die Jünger das hörten, warfen sie sich mit dem Gesicht zu Boden und fürchteten sich sehr.7Da trat Jesus zu ihnen, fasste sie an und sagte: Steht auf und fürchtet euch nicht!8Und als sie aufblickten, sahen sie niemanden außer Jesus allein.9Während sie den Berg hinabstiegen, gebot ihnen Jesus: Erzählt niemandem von dem, was ihr gesehen habt, bis der Menschensohn von den Toten auferweckt ist!
Über die Wiederkunft des Elija
10Da fragten ihn die Jünger: Warum sagen denn die Schriftgelehrten, zuerst müsse Elija kommen? (Mk 9,11)11Er gab zur Antwort: Ja, Elija kommt und er wird alles wiederherstellen. (Mal 3,23)12Ich sage euch aber: Elija ist schon gekommen, doch sie haben ihn nicht erkannt, sondern mit ihm gemacht, was sie wollten. Ebenso wird auch der Menschensohn durch sie leiden müssen.13Da verstanden die Jünger, dass er zu ihnen von Johannes dem Täufer sprach.
Die erfolglosen Jünger
14Als sie zu den Volksscharen zurückkamen, trat ein Mensch auf ihn zu, fiel vor ihm auf die Knie (Mk 9,14; Lk 9,37)15und sagte: Herr, hab Erbarmen mit meinem Sohn! Er ist mondsüchtig und hat schwer zu leiden. Oft fällt er ins Feuer und oft ins Wasser.16Ich habe ihn schon zu deinen Jüngern gebracht, aber sie konnten ihn nicht heilen.17Da sagte Jesus: O du ungläubige und verkehrte Generation! Wie lange muss ich noch bei euch sein? Wie lange muss ich euch noch ertragen? Bringt ihn her zu mir!18Und Jesus drohte ihm und der Dämon fuhr von ihm aus. Und der Knabe war von jener Stunde an geheilt.19Als die Jünger mit Jesus allein waren, wandten sie sich an ihn und fragten: Warum konnten denn wir den Dämon nicht austreiben?20-21Er antwortete: Wegen eures Kleinglaubens. Denn, amen, ich sage euch: Wenn ihr Glauben habt wie ein Senfkorn, dann werdet ihr zu diesem Berg sagen: Rück von hier nach dort! und er wird wegrücken. Nichts wird euch unmöglich sein.[1] (Mt 21,21; Mk 11,23; Lk 17,6)
Die zweite Ankündigung von Leiden und Auferstehung Jesu
22Als sie in Galiläa zusammen waren, sagte Jesus zu ihnen: Der Menschensohn wird in die Hände von Menschen ausgeliefert werden (Mt 16,21; Mt 20,17; Mk 9,30; Lk 9,43)23und sie werden ihn töten; aber am dritten Tag wird er auferweckt werden. Da wurden sie sehr traurig.
Von der Freiheit der Söhne und der Pflicht zur Tempelsteuer
24Als Jesus und die Jünger nach Kafarnaum kamen, traten jene, welche die Doppeldrachme einzogen, zu Petrus und fragten: Zahlt euer Meister die Doppeldrachme nicht?[2] (2Mo 30,13)25Er antwortete: Doch! Als er dann ins Haus hineinging, kam ihm Jesus mit der Frage zuvor: Was meinst du, Simon, von wem erheben die Könige dieser Welt Zölle und Steuern? Von ihren eigenen Söhnen oder von den anderen Leuten?26Als Petrus antwortete: Von den anderen!, sagte Jesus zu ihm: Also sind die Söhne frei.27Damit wir aber bei ihnen keinen Anstoß erregen, geh an den See, wirf die Angel aus und den ersten Fisch, den du heraufholst, nimm, öffne ihm das Maul und du wirst ein Vierdrachmenstück finden. Das gib ihnen als Steuer für mich und für dich.
Matthäus 17
Новий Переклад Українською
Преображення Ісуса
1Через шість днів Ісус узяв із Собою Петра, Якова та його брата Івана й вивів їх на високу гору.2Там Він преобразився перед ними: Його обличчя засяяло, мов сонце, а Його одяг став білим, як світло.3І ось з’явились їм Мойсей та Ілля, які розмовляли з Ним.4Петро звернувся до Ісуса й сказав: «Господи, добре нам тут бути! Якщо бажаєш, зробимо тут три намети: один для Тебе, один для Мойсея та один для Іллі».5Коли він ще говорив, ось ясна хмара накрила їх, і з хмари промовив голос: «Це Син Мій улюблений, у Якому Моє вподобання. Його слухайте!»6Почувши це, учні впали долілиць, бо дуже злякалися.7Але Ісус підійшов та, доторкнувшись до них, сказав: ―Встаньте, не бійтеся!8Підвівши свої очі, вони нікого не побачили, окрім Ісуса.9Коли вони сходили з гори, Ісус наказав їм: ―Не кажіть нікому про те, що ви бачили, доки Син Людський не воскресне з мертвих.10Учні запитали Його: ―Чому книжники кажуть, що Ілля має прийти першим?11Тоді Ісус відповів: ―Ілля дійсно приходить для того, щоб відновити все.12Але кажу вам: Ілля вже прийшов[1], та не впізнали його й вчинили з ним усе, що схотіли. Так само й Син Людський має постраждати від них.13Тоді учні зрозуміли, що Він говорив про Івана Хрестителя.
Ісус зцілює одержимого хлопчика
14Коли вони прийшли до людей, підійшов чоловік, упав на коліна перед Ісусом15і промовив: ―Господи, змилуйся над моїм сином, бо він – сновида й тяжко страждає, часто кидається у вогонь або у воду.16Я приводив його до Твоїх учнів, але вони не змогли його зцілити.17Ісус же відповів: ―О роде невірний та розбещений, доки буду з вами? Доки терпітиму вас? Приведіть хлопчика сюди до Мене!18Ісус наказав демону, і той вийшов із хлопчика; тієї ж миті хлопець був зцілений.19Тоді учні підійшли до Ісуса й наодинці запитали: ―Чому ми не змогли вигнати демона?20Він відповів: ―Через ваше маловір’я. Істинно кажу вам: якщо ви матимете віру, як гірчичне зерно, і скажете цій горі: «Перейди звідси туди!», – вона перейде. Нічого неможливого для вас не буде.21Але цей рід демонів виганяється лише постом та молитвою.[2]
Ісус удруге звіщає Свою смерть та воскресіння
22Коли ж вони разом зібралися в Галілеї, Ісус сказав їм: «Син Людський буде виданий у руки людські.23Його вб’ють, але третього дня Він воскресне». Учні дуже засмутилися.
Ісус платить данину
24Коли вони прибули до Капернаума, прийшли до Петра ті, що збирали дводрахмову данину[3], і запитали: ―Ваш учитель платить дводрахмову данину?25Він відповів: ―Так! Коли ж Петро зайшов у дім, Ісус випередив його, запитавши: ―Симоне, як ти думаєш, від кого збирають данину або податок земні царі, від своїх синів чи від чужих?26Симон відповів: ―Від чужих. Тоді Ісус сказав: ―Отже, сини вільні від податку.27Але щоб не спокушати їх, іди до моря, закинь вудку й витягни першу рибу, яку впіймаєш. Відкривши їй рота, ти знайдеш статер[4]. Візьми його та віддай їм за Мене й за себе.