Lukas 3 | Einheitsübersetzung 2016

Einheitsübersetzung 2016

DIE VORBEREITUNG DES WIRKENS JESU

Das Auftreten des Täufers

1 Es war im fünfzehnten Jahr der Regierung des Kaisers Tiberius; Pontius Pilatus war Statthalter von Judäa, Herodes Tetrarch von Galiläa, sein Bruder Philippus Tetrarch von Ituräa und der Trachonitis, Lysanias Tetrarch von Abilene;^[1] (Mt 27,11) 2 Hohepriester waren Hannas und Kajaphas. Da erging in der Wüste das Wort Gottes an Johannes, den Sohn des Zacharias. 3 Und er zog in die Gegend am Jordan und verkündete dort überall die Taufe der Umkehr zur Vergebung der Sünden, (Mt 3,1; Mk 1,2; Joh 1,19; Apg 13,24)

Mt 3,1Mk 1,2Joh 1,19Apg 13,24

4 wie im Buch der Reden des Propheten Jesaja geschrieben steht: Stimme eines Rufers in der Wüste: / Bereitet den Weg des Herrn! / Macht gerade seine Straßen! (Jes 40,3) 5 Jede Schlucht soll aufgefüllt / und jeder Berg und Hügel abgetragen werden. Was krumm ist, soll gerade, / was uneben ist, soll zum ebenen Weg werden. 6 Und alle Menschen werden das Heil Gottes schauen. 7 Da sagte er zu den Volksscharen, die hinauszogen, um sich von ihm taufen zu lassen: Ihr Schlangenbrut, wer hat euch denn gelehrt, dass ihr dem kommenden Zorngericht entrinnen könnt? 8 Bringt Früchte hervor, die eure Umkehr zeigen, und fangt nicht an, bei euch zu sagen: Wir haben Abraham zum Vater! Denn ich sage euch: Gott kann aus diesen Steinen dem Abraham Kinder erwecken. 9 Schon ist die Axt an die Wurzel der Bäume gelegt; jeder Baum, der keine gute Frucht hervorbringt, wird umgehauen und ins Feuer geworfen. (Mt 7,19) 10 Da fragten ihn die Scharen: Was sollen wir also tun? 11 Er antwortete ihnen: Wer zwei Gewänder hat, der gebe eines davon dem, der keines hat, und wer zu essen hat, der handle ebenso! 12 Es kamen auch Zöllner, um sich taufen zu lassen, und fragten ihn: Meister, was sollen wir tun? 13 Er sagte zu ihnen: Verlangt nicht mehr, als festgesetzt ist! 14 Auch Soldaten fragten ihn: Was sollen denn wir tun? Und er sagte zu ihnen: Misshandelt niemanden, erpresst niemanden, begnügt euch mit eurem Sold! 15 Das Volk war voll Erwartung und alle überlegten im Herzen, ob Johannes nicht vielleicht selbst der Christus sei. (Joh 1,24) 16 Doch Johannes gab ihnen allen zur Antwort: Ich taufe euch mit Wasser. Es kommt aber einer, der stärker ist als ich, und ich bin es nicht wert, ihm die Riemen der Sandalen zu lösen. Er wird euch mit dem Heiligen Geist und mit Feuer taufen. (Apg 13,25) 17 Schon hält er die Schaufel in der Hand, um seine Tenne zu reinigen und den Weizen in seine Scheune zu sammeln; die Spreu aber wird er in nie erlöschendem Feuer verbrennen. 18 Mit diesen und vielen anderen Worten ermahnte er das Volk und verkündete die frohe Botschaft. 19 Johannes tadelte auch den Tetrarchen Herodes wegen Herodias, der Frau seines Bruders, und wegen aller Schandtaten, die er verübt hatte. (Mt 14,3; Mk 6,17) 20 Herodes fügte zu allem noch dies hinzu, dass er Johannes ins Gefängnis werfen ließ.

Die Taufe Jesu

21 Es geschah aber, dass sich zusammen mit dem ganzen Volk auch Jesus taufen ließ. Und während er betete, öffnete sich der Himmel (Mt 3,13; Mk 1,9; Joh 1,29) 22 und der Heilige Geist kam sichtbar in Gestalt einer Taube auf ihn herab und eine Stimme aus dem Himmel sprach: Du bist mein geliebter Sohn, an dir habe ich Wohlgefallen gefunden. (1Mo 22,2; Ps 2,7; Jes 42,1)

Der Stammbaum Jesu

23 Jesus war, als er zum ersten Mal öffentlich auftrat, etwa dreißig Jahre alt. Er galt als Sohn Josefs. Die Vorfahren Josefs waren: Eli, (Mt 1,1) 24 Mattat, Levi, Melchi, Jannai, Josef, 25 Mattitja, Amos, Nahum, Hesli, Naggai, 26 Mahat, Mattitja, Schimi, Josech, Joda, 27 Johanan, Resa, Serubbabel, Schealtiël, Neri, 28 Melchi, Addi, Kosam, Elmadam, Er, 29 Joschua, Eliëser, Jorim, Mattat, Levi, 30 Simeon, Juda, Josef, Jonam, Eljakim, 31 Melea, Menna, Mattata, Natan, David, 32 Isai, Obed, Boas, Salmon, Nachschon, (Rut 4,18) 33 Amminadab, Admin, Arni, Hezron, Perez, Juda, 34 Jakob, Isaak, Abraham, Terach, Nahor, (1Mo 11,10) 35 Serug, Regu, Peleg, Eber, Schelach, 36 Kenan, Arpachschad, Sem, Noach, Lamech, (1Mo 5,1) 37 Metuschelach, Henoch, Jered, Mahalalel, Kenan, 38 Enosch, Set, Adam; der stammte von Gott.

Новий Переклад Українською

Проповідь Івана Хрестителя

1 П’ятнадцятого року царювання Кесаря Тиберія, коли Понтій Пилат правив Юдеєю, Ірод був тетрархом Галілеї, його брат, Филип, був тетрархом земель Трахонії та Ітуреї, а Лісаній був тетрархом Авілінії, 2 коли первосвященниками були Анна та Каяфа, було Слово Боже до Івана, сина Захарії, у пустелі. 3 Іван пройшов усю околицю Йордану й проповідував хрещення покаяння для прощення гріхів, 4 як написано в книзі слів пророка Ісаї: «Голос кличе в пустелі: „Приготуйте дорогу Господеві, вирівняйте шляхи для Нього! 5 Нехай кожен яр наповниться і всяка гора та пагорб знизяться. Криві дороги нехай стануть прямими, а нерівні – рівними, 6 і всі люди побачать спасіння Боже“».^[1] 7 Іван казав так народові, що приходив хреститися в нього: ―Роде гадючий! Хто порадив вам тікати від гніву, що наближається? 8 Чиніть же плоди, достойні покаяння, і не думайте говорити в собі: «Наш батько – Авраам!» Бо кажу вам: Бог може з цього каміння створити дітей для Авраама! 9 Уже й сокира лежить біля коріння дерев! Кожне дерево, яке не приносить доброго плоду, зрубають та вкидають у вогонь. 10 Люди питали його: ―Що ж нам робити? 11 У відповідь він казав: ―Хто має дві сорочки, нехай віддасть одну тому, хто не має жодної, і хто має їжу, хай зробить так само. 12 Прийшли й митники хреститися та спитали його: ―Учителю, а нам що робити? 13 Він відповів: ―Не беріть більше від того, що вам призначено. 14 Воїни теж спитали його: ―А що нам робити? Він відповів: ―Нічого не беріть силою, не обвинувачуйте нікого неправдиво, задовольняйтеся своєю платнею. 15 Народ був в очікуванні, усі розмірковували у своїх серцях про Івана, чи не він Христос. 16 Іван, відповідаючи всім, сказав: ―Я хрещу вас водою, але йде Сильніший за мене, Якому я не достойний розв’язати ремінці Його сандалій. Він буде хрестити вас Духом Святим та вогнем. 17 У Його руці лопата, Він ретельно очистить Свій тік, збиратиме Свою пшеницю до житниці, а полову спалить у невгасимому вогні. 18 І багато іншого казав він, звіщаючи Добру Звістку народу. 19 Але коли він почав осуджувати тетрарха Ірода за Іродіаду, дружину його брата, а також за все зло, що він зробив, 20 то Ірод до всього додав ще й те, що замкнув Івана до в’язниці.

Хрещення Ісуса

21 І сталося, коли хрестився весь народ, і Ісус, охрестившись, молився, розкрилися небеса. 22 І Дух Святий зійшов на Нього в тілесному вигляді, як голуб, і голос із неба пролунав: «Ти Син Мій улюблений, Тебе Я вподобав!»^[2] (Ps 2,7)

Родовід Ісуса

23 Ісус, починаючи служіння, був років тридцяти, і всі вважали Його сином Йосифа, сина Іллі, 24 сина Матата, сина Левія, сина Мелхія, сина Янная, сина Йосифа, 25 сина Мататії, сина Амоса, сина Наума, сина Еслі, сина Наггея, 26 сина Маата, сина Мататія, сина Семена, сина Іосиха, сина Йоди, 27 сина Іоана, сина Риса, сина Зоровавеля, сина Салатиїла, сина Нерія, 28 сина Мелхія, сина Аддія, сина Косама, сина Елмадама, сина Іра, 29 сина Ісуса, сина Еліезера, сина Іоріма, сина Матати, сина Левія, 30 сина Симеона, сина Юди, сина Йосифа, сина Йонама, сина Еліакима, 31 сина Мелея, сина Менна, сина Матати, сина Натама, сина Давида, 32 сина Єссея, сина Овіда, сина Воаза, сина Сала, сина Наасона, 33 сина Аммінадава,^[3] сина Адміна, сина Арні, сина Есрома, сина Фареса, сина Юди, 34 сина Якова, сина Ісаака, сина Авраама, сина Тара, сина Нахора, 35 сина Серуха, сина Рагава, сина Фалека, сина Евера, сина Селаха, 36 сина Каїнама, сина Арфахада, сина Сима, сина Ноя, сина Ламеха, 37 сина Метусали, сина Еноха, сина Ярета, сина Малелеїла, сина Каїнама, 38 сина Еноса, сина Сета, сина Адама, сина Бога.