Johannes 7 | Einheitsübersetzung 2016

Einheitsübersetzung 2016

Jesus beim Laubhüttenfest in Jerusalem

1 Danach zog Jesus in Galiläa umher; denn er wollte sich nicht in Judäa aufhalten, weil die Juden ihn zu töten suchten.^[1] (Mt 17,22; Mk 9,30) 2 Das Laubhüttenfest der Juden war nahe. 3 Da sagten seine Brüder zu ihm: Geh von hier fort und zieh nach Judäa, damit auch deine Jünger die Taten sehen, die du vollbringst!^[2] (Joh 2,12) 4 Denn niemand wirkt im Verborgenen, wenn er öffentlich bekannt sein möchte. Wenn du dies tust, offenbare dich der Welt! 5 Auch seine Brüder glaubten nämlich nicht an ihn. (Mk 3,21) 6 Jesus sagte zu ihnen: Meine Zeit ist noch nicht gekommen, für euch aber ist immer die rechte Zeit. (Mt 26,18; Lk 4,13; Lk 21,8; Joh 2,4; Joh 7,30; Joh 8,20; Apg 1,7)

Mt 26,18Lk 4,13Lk 21,8Joh 2,4Joh 7,30Joh 8,20Apg 1,7

7 Euch kann die Welt nicht hassen, mich aber hasst sie, weil ich bezeuge, dass ihre Taten böse sind. (Joh 15,18) 8 Geht ihr nur hinauf zum Fest; ich gehe nicht zu diesem Fest hinauf, weil meine Zeit noch nicht erfüllt ist. 9 Das sagte er zu ihnen und er blieb in Galiläa. 10 Als aber seine Brüder zum Fest hinaufgegangen waren, zog auch er hinauf, jedoch nicht öffentlich, sondern im Verborgenen. 11 Die Juden suchten beim Fest nach ihm und sagten: Wo ist er? 12 Und in der Volksmenge wurde viel über ihn hin und her geredet. Die einen sagten: Er ist ein guter Mensch. Andere sagten: Nein, er führt das Volk in die Irre. (Joh 7,47) 13 Aber niemand redete öffentlich über ihn aus Furcht vor den Juden. 14 Schon war die Hälfte der Festwoche vorüber, da ging Jesus zum Tempel hinauf und lehrte. 15 Die Juden wunderten sich und sagten: Wie kann der die Schrift verstehen, ohne dafür ausgebildet zu sein? (Mt 13,54; Mk 6,2; Lk 4,16) 16 Darauf antwortete ihnen Jesus: Meine Lehre stammt nicht von mir, sondern von dem, der mich gesandt hat. 17 Wer bereit ist, den Willen Gottes zu tun, wird erkennen, ob diese Lehre von Gott stammt oder ob ich von mir aus spreche. 18 Wer von sich aus spricht, sucht seine eigene Ehre; wer aber die Ehre dessen sucht, der ihn gesandt hat, der ist wahrhaftig und in ihm ist keine Ungerechtigkeit. (Joh 8,50) 19 Hat Mose euch nicht das Gesetz gegeben? Aber keiner von euch befolgt das Gesetz. Warum sucht ihr mich zu töten? 20 Die Menge antwortete: Du bist von einem Dämon besessen. Wer sucht dich denn zu töten? (Mt 10,25; Mt 12,24; Mk 3,21; Lk 11,15)

Mt 10,25Mt 12,24Mk 3,21Lk 11,15

21 Jesus entgegnete ihnen: Ich habe nur ein einziges Werk vollbracht und ihr alle wundert euch darüber. (Joh 5,8) 22 Mose hat euch die Beschneidung gegeben - sie stammt freilich nicht von Mose, sondern von den Vätern - und ihr beschneidet einen Menschen auch am Sabbat. 23 Wenn ein Mensch am Sabbat die Beschneidung empfangen darf, damit das Gesetz des Mose nicht missachtet wird, warum zürnt ihr mir, weil ich am Sabbat einen Menschen als Ganzen gesund gemacht habe? 24 Urteilt nicht nach dem Augenschein, sondern urteilt gerecht! 25 Da sagten einige Leute aus Jerusalem: Ist das nicht der, den sie zu töten suchen? (Joh 5,18) 26 Und doch redet er in aller Öffentlichkeit und man lässt ihn gewähren. Sollten die Oberen wirklich erkannt haben, dass er der Christus ist? 27 Aber von dem hier wissen wir, woher er stammt; wenn jedoch der Christus kommt, weiß niemand, woher er stammt. (Joh 6,42) 28 Während Jesus im Tempel lehrte, rief er: Ihr kennt mich und wisst, woher ich bin; aber ich bin nicht von mir aus gekommen, sondern er, der mich gesandt hat, ist wahrhaftig. Ihr kennt ihn nur nicht. (Joh 8,55) 29 Ich kenne ihn, weil ich von ihm komme und weil er mich gesandt hat. (Joh 6,46) 30 Da suchten sie ihn festzunehmen; doch keiner legte Hand an ihn, denn seine Stunde war noch nicht gekommen. 31 Aus der Menge kamen viele Leute zum Glauben an ihn; sie sagten: Wird der Christus, wenn er kommt, mehr Zeichen tun, als dieser getan hat? 32 Die Pharisäer hörten, was die Leute heimlich über ihn redeten. Da schickten die Hohepriester und die Pharisäer Gerichtsdiener aus, um ihn festnehmen zu lassen. 33 Jesus aber sagte: Ich bin nur noch kurze Zeit bei euch; dann gehe ich fort zu dem, der mich gesandt hat. (Joh 8,21) 34 Ihr werdet mich suchen und ihr werdet mich nicht finden; denn wo ich bin, dorthin könnt ihr nicht gelangen. 35 Da sagten die Juden zueinander: Wohin will er denn gehen, dass wir ihn nicht finden können? Will er etwa in die Diaspora der Griechen gehen und die Griechen lehren? (Joh 12,20) 36 Was bedeutet es, wenn er gesagt hat: Ihr werdet mich suchen, aber nicht finden; denn wo ich bin, dorthin könnt ihr nicht gelangen?

Der Streit im Hohen Rat um Jesus

37 Am letzten Tag des Festes, dem großen Tag, stellte sich Jesus hin und rief: Wer Durst hat, komme zu mir und es trinke,^[3] 38 wer an mich glaubt! Wie die Schrift sagt: Aus seinem Inneren werden Ströme von lebendigem Wasser fließen. (1Kor 10,4) 39 Damit meinte er den Geist, den alle empfangen sollten, die an ihn glauben; denn der Geist war noch nicht gegeben, weil Jesus noch nicht verherrlicht war. 40 Einige aus dem Volk sagten, als sie diese Worte hörten: Dieser ist wahrhaftig der Prophet. (5Mo 18,15) 41 Andere sagten: Dieser ist der Christus. Wieder andere sagten: Kommt denn der Christus aus Galiläa? 42 Sagt nicht die Schrift: Der Christus kommt aus dem Geschlecht Davids und aus dem Dorf Betlehem, wo David lebte? (2Sam 7,12; Mi 5,1; Mt 2,5; Mt 22,42; Röm 1,3; 2Tim 2,8)

2Sam 7,12Mi 5,1Mt 2,5Mt 22,42Röm 1,32Tim 2,8

43 So entstand seinetwegen eine Spaltung in der Menge. (Joh 9,16; Joh 10,19) 44 Einige von ihnen wollten ihn festnehmen; doch keiner legte Hand an ihn. (Joh 7,30) 45 Als die Gerichtsdiener zu den Hohepriestern und den Pharisäern zurückkamen, fragten diese: Warum habt ihr ihn nicht hergebracht? 46 Die Gerichtsdiener antworteten: Noch nie hat ein Mensch so gesprochen. 47 Da entgegneten ihnen die Pharisäer: Habt auch ihr euch in die Irre führen lassen? (Joh 7,12) 48 Ist etwa einer von den Oberen oder von den Pharisäern zum Glauben an ihn gekommen? 49 Dieses Volk jedoch, das vom Gesetz nichts versteht, verflucht ist es. 50 Nikodemus aber, einer aus ihren eigenen Reihen, der früher einmal Jesus aufgesucht hatte, sagte zu ihnen: (Joh 3,1; Joh 19,39) 51 Verurteilt etwa unser Gesetz einen Menschen, bevor man ihn verhört und festgestellt hat, was er tut? (5Mo 1,16; 5Mo 17,2) 52 Sie erwiderten ihm: Bist du vielleicht auch aus Galiläa? Lies doch nach und siehe, aus Galiläa kommt kein Prophet. 53 Dann gingen alle nach Hause.^[4]

Новий Переклад Українською

Ісус іде на свято Кущів

1 Після цього Ісус ходив по Галілеї. В Юдею Він не йшов, адже юдеї хотіли вбити Його. 2 Коли наближалося юдейське свято Кущів, 3 брати Ісуса сказали Йому: ―Іди звідси в Юдею, щоб і Твої учні побачили діла, які Ти робиш. 4 Адже ніхто не робить своїх вчинків таємно, якщо шукає визнання. Якщо Ти робиш це, покажи Себе світові! 5 Бо навіть Його брати не вірили в Нього. 6 Тоді Ісус сказав їм: ―Мій час ще не настав, але для вас час завжди готовий. 7 Світ не може ненавидіти вас, Мене ж ненавидить, бо Я свідчу про те, що його діла лихі. 8 Ви йдіть на свято; Я ж поки не піду на це свято, бо Мій час ще не настав. 9 Сказавши це, Ісус залишився в Галілеї. 10 Та коли Його брати пішли на свято, Він теж пішов, але не відкрито, а таємно. 11 На святі юдеї шукали Його й казали: «Де Він?» 12 У народі було багато чуток про Ісуса. Деякі казали, що Він хороший, а інші – що Він обманює людей. 13 Однак відкрито ніхто про Нього не говорив через страх перед юдеями.

Ісус навчає у Храмі

14 Перша частина свята вже пройшла, коли Ісус прийшов у Храм і почав навчати. 15 Юдеї дивувались та казали: ―Звідки Він стільки знає, адже ніколи не навчався? 16 Ісус відповів їм: ―Те, чого Я навчаю, не від Мене, а від Того, Хто надіслав Мене. 17 Якщо хтось хоче чинити волю Божу, то дізнається: від Бога Моє вчення чи Я говорю від Себе. 18 Хто говорить від Себе, той шукає славу самому собі, а Хто шукає славу Тому, Хто послав Його, той правдивий, і немає в ньому неправди. 19 Хіба Мойсей не дав вам Закон? Однак ніхто з вас не дотримується Закону. Чому ви хочете вбити Мене? 20 Натовп відповів: ―Ти одержимий демоном! Хто хоче Тебе вбити? 21 Ісус сказав їм у відповідь: ―Я вчинив одне чудо^[1], і ви всі дивуєтеся.^[2] (Joh 5,1) 22 Мойсей дав вам обрізання (хоча обрізання не від Мойсея, а від праотців), і ви обрізаєте дітей у Суботу. 23 Якщо чоловік може бути обрізаний у Суботу, щоб не був порушений Закон Мойсея, то чому ви гніваєтесь на Мене за те, що Я повністю зцілив чоловіка в Суботу? 24 Не судіть із вигляду, а судіть справедливим судом.

Суперечки під час свята

25 Тоді деякі мешканці Єрусалима почали запитувати: ―Чи це не Той, Кого вони хочуть вбити? 26 Ось Він говорить прямо, і ніхто Йому нічого не каже. Можливо, керівники справді дізналися, що Він Христос? 27 Але ми знаємо, звідки Він, а коли прийде Христос, то ніхто не буде знати, звідки Він. 28 Тоді Ісус, навчаючи в Храмі, голосно сказав: ―Ви Мене знаєте? І навіть знаєте, звідки Я? Адже Я не прийшов від Себе. Той, Хто послав Мене, правдивий, але ви Його не знаєте. 29 Я Його знаю, бо Я від Нього, і Він Мене послав. 30 Вони намагалися схопити Ісуса, але ніхто не наклав на Нього рук, тому що Його час ще не настав. 31 Багато людей з натовпу увірували в Нього й казали: ―Хіба коли прийде Христос, то зробить ще більші знамення, ніж зробив Цей Чоловік? 32 Чутки про Нього дійшли до фарисеїв, тож вони та первосвященники послали слуг, щоб схопити Його. 33 Ісус сказав їм: ―Ще трохи часу буду з вами та повернуся до Того, Хто послав Мене. 34 Ви будете шукати Мене, але не знайдете. І туди, де Я буду, ви не зможете прийти. 35 Тоді юдеї казали між собою: ―Куди це Він збирається піти, що ми не знайдемо Його? Може, Він збирається піти до розсіяних серед греків і навчати греків? 36 Що то за слово, яке Він сказав: «Ви будете шукати Мене, але не знайдете» і«Туди, де Я буду, ви не зможете прийти»? 37 В останній та головний день свята Ісус піднявся та голосно промовив: ―Якщо хтось хоче пити, нехай приходить до Мене і п’є! 38 Хто вірить у Мене, як каже Писання, у того з серця потечуть ріки живої води. 39 Це Він казав про Духа, Якого мали прийняти ті, хто повірив у Нього. Адже Дух ще не був дарований, бо Ісус ще не був прославлений. 40 Декотрі люди з натовпу, почувши слова Ісуса, сказали: ―Він дійсно Пророк!^[3] 41 Інші казали: ―Він – Христос! А ще інші казали: ―Хіба Христос прийде з Галілеї? 42 Чи Писання не каже, що Христос прийде з роду Давида, з Віфлеєма, із села, звідки був Давид?^[4] (Ps 131,11) 43 Тож через Нього сталося в народі розділення. 44 Дехто з них хотів схопити Його, але ніхто не наклав на Нього рук.

Невіра юдейських керівників

45 Коли слуги повернулися до фарисеїв та первосвященників, ті запитали їх: ―Чому ви не привели Його? 46 Слуги відповіли: ―Ще ніхто не говорив так, як Цей Чоловік! 47 Фарисеї запитали: ―Невже Він вас обманув? 48 Хіба хоч хтось із керівників або фарисеїв повірив у Нього? 49 А народ, який не знає Закону, – проклятий! 50 Никодим, який був одним із них і раніше приходив до Ісуса, сказав: 51 ―Хіба наш Закон засуджує людину, не вислухавши її спочатку й не дізнавшись, що вона робить? 52 Вони відповіли: ―Ти теж із Галілеї? Досліди Писання й побачиш, що Пророк не приходить із Галілеї. 53 І розійшлися кожен до свого дому.