Johannes 21 | Einheitsübersetzung 2016

Einheitsübersetzung 2016

DER EPILOG JESUS, PETRUS UND DER LIEBLINGSJÜNGER

Die Erscheinung Jesu am See von Tiberias

1 Danach offenbarte sich Jesus den Jüngern noch einmal, am See von Tiberias, und er offenbarte sich in folgender Weise.^[1] (Mt 4,18; Mk 1,16; Lk 5,1) 2 Simon Petrus, Thomas, genannt Didymus, Natanaël aus Kana in Galiläa, die Söhne des Zebedäus und zwei andere von seinen Jüngern waren zusammen. (Joh 1,45; Joh 11,16; Joh 14,5; Joh 20,24)

Joh 1,45Joh 11,16Joh 14,5Joh 20,24

3 Simon Petrus sagte zu ihnen: Ich gehe fischen. Sie sagten zu ihm: Wir kommen auch mit. Sie gingen hinaus und stiegen in das Boot. Aber in dieser Nacht fingen sie nichts. 4 Als es schon Morgen wurde, stand Jesus am Ufer. Doch die Jünger wussten nicht, dass es Jesus war. 5 Jesus sagte zu ihnen: Meine Kinder, habt ihr keinen Fisch zu essen? Sie antworteten ihm: Nein. (Lk 24,41) 6 Er aber sagte zu ihnen: Werft das Netz auf der rechten Seite des Bootes aus und ihr werdet etwas finden. Sie warfen das Netz aus und konnten es nicht wieder einholen, so voller Fische war es. 7 Da sagte der Jünger, den Jesus liebte, zu Petrus: Es ist der Herr! Als Simon Petrus hörte, dass es der Herr sei, gürtete er sich das Obergewand um, weil er nackt war, und sprang in den See. (Joh 13,23; Joh 19,26; Joh 20,2) 8 Dann kamen die anderen Jünger mit dem Boot - sie waren nämlich nicht weit vom Land entfernt, nur etwa zweihundert Ellen - und zogen das Netz mit den Fischen hinter sich her. 9 Als sie an Land gingen, sahen sie am Boden ein Kohlenfeuer und darauf Fisch und Brot liegen. 10 Jesus sagte zu ihnen: Bringt von den Fischen, die ihr gerade gefangen habt! 11 Da stieg Simon Petrus ans Ufer und zog das Netz an Land. Es war mit hundertdreiundfünfzig großen Fischen gefüllt, und obwohl es so viele waren, zerriss das Netz nicht. 12 Jesus sagte zu ihnen: Kommt her und esst! Keiner von den Jüngern wagte ihn zu befragen: Wer bist du? Denn sie wussten, dass es der Herr war. 13 Jesus trat heran, nahm das Brot und gab es ihnen, ebenso den Fisch. 14 Dies war schon das dritte Mal, dass Jesus sich den Jüngern offenbarte, seit er von den Toten auferstanden war. (Joh 20,19)

Der Auftrag an Petrus und sein Ruf in die Nachfolge

15 Als sie gegessen hatten, sagte Jesus zu Simon Petrus: Simon, Sohn des Johannes, liebst du mich mehr als diese? Er antwortete ihm: Ja, Herr, du weißt, dass ich dich liebe. Jesus sagte zu ihm: Weide meine Lämmer! (Mt 16,18; Lk 22,31; 1Petr 5,4) 16 Zum zweiten Mal fragte er ihn: Simon, Sohn des Johannes, liebst du mich? Er antwortete ihm: Ja, Herr, du weißt, dass ich dich liebe. Jesus sagte zu ihm: Weide meine Schafe! 17 Zum dritten Mal fragte er ihn: Simon, Sohn des Johannes, liebst du mich? Da wurde Petrus traurig, weil Jesus ihn zum dritten Mal gefragt hatte: Liebst du mich? Er gab ihm zur Antwort: Herr, du weißt alles; du weißt, dass ich dich liebe. Jesus sagte zu ihm: Weide meine Schafe! (Joh 13,36; Joh 18,17) 18 Amen, amen, ich sage dir: Als du jünger warst, hast du dich selbst gegürtet und gingst, wohin du wolltest. Wenn du aber alt geworden bist, wirst du deine Hände ausstrecken und ein anderer wird dich gürten und dich führen, wohin du nicht willst. 19 Das sagte Jesus, um anzudeuten, durch welchen Tod er Gott verherrlichen werde. Nach diesen Worten sagte er zu ihm: Folge mir nach! (Mt 8,22; Joh 1,43; Joh 12,26)

Das Schicksal des Lieblingsjüngers

20 Petrus wandte sich um und sah den Jünger folgen, den Jesus liebte und der beim Abendmahl an seiner Brust gelegen und ihm gesagt hatte: Herr, wer ist es, der dich ausliefert? (Joh 13,25) 21 Als Petrus diesen sah, sagte er zu Jesus: Herr, was wird denn mit ihm? 22 Jesus sagte zu ihm: Wenn ich will, dass er bleibt, bis ich komme, was geht das dich an? Du folge mir nach! (Joh 21,19) 23 Da verbreitete sich unter den Brüdern die Meinung: Jener Jünger stirbt nicht. Doch Jesus hatte ihm nicht gesagt: Er stirbt nicht, sondern: Wenn ich will, dass er bleibt, bis ich komme, was geht das dich an?

Zweiter Schluss des Johannesevangeliums

24 Dies ist der Jünger, der all das bezeugt und der es aufgeschrieben hat; und wir wissen, dass sein Zeugnis wahr ist. 25 Es gibt aber noch vieles andere, was Jesus getan hat. Wenn man alles einzeln aufschreiben wollte, so könnte, wie ich glaube, die ganze Welt die dann geschriebenen Bücher nicht fassen.

Новий Переклад Українською

Ісус являється учням біля Тиверіадського моря

1 Після цього Ісус знову з’явився перед учнями біля Тиверіадського моря. Це сталося так: 2 Симон Петро, Фома, званий Близнюком, Нафанаїл із Кани, що в Галілеї, сини Зеведея та ще двоє інших учнів були разом. 3 Симон Петро сказав: ―Я йду ловити рибу! Інші відповіли йому: ―Ми теж ідемо з тобою. Вони вийшли, сіли в човен і тієї ночі нічого не зловили. 4 Рано-вранці Ісус стояв на березі, але учні не знали, що це Ісус. 5 Він сказав їм: ―Діти, чи є у вас щось поїсти? Вони відповіли: ―Ні. 6 Він сказав: ―Закиньте сіті праворуч від човна й знайдете. Вони закинули й більше не могли їх витягти через велику кількість риби. 7 Тоді учень, якого любив Ісус, сказав Петрові: «Це Господь!» Як тільки Симон Петро почув, що це Господь, він одягнув верхній одяг, бо зняв його, і стрибнув у воду. 8 Інші учні попливли до берега в човні, бо були недалеко, близько двохсот ліктів,^[1] тягнучи за собою сіті, наповнені рибою. 9 Коли вони вийшли з човна на берег, то побачили там вогонь, вугілля з рибою на ньому та хліб. 10 Ісус сказав їм: ―Принесіть і тієї риби, яку ви впіймали тепер. 11 Тож Симон Петро заліз у човен і витяг сіті на берег. У них було сто п’ятдесят три великі риби, але навіть при такій кількості сіті не пірвалися. 12 Ісус сказав їм: ―Ідіть та снідайте! Ніхто з учнів не наважився запитати Його: «Хто Ти?» Адже вони знали, що це Господь. 13 Ісус прийшов, узяв хліб і дав їм. Те саме зробив і з рибою. 14 Це вже втретє Ісус з’явився перед учнями після воскресіння з мертвих.

Ісус відновлює Петра

15 Коли вони закінчили снідати, Ісус запитав Симона Петра: ―Симоне, сину Йони, чи ти любиш Мене більше, ніж вони? Він відповів: ―Так, Господи, Ти знаєш, що я люблю Тебе. Ісус сказав йому: ―Паси Моїх ягнят. 16 Ісус запитав його вдруге: ―Симоне, сину Йони, чи ти любиш Мене? Він відповів: ―Так, Господи, Ти знаєш, що я люблю Тебе. Ісус сказав йому: ―Паси Моїх овець. 17 Ісус запитав його втретє: ―Симоне, сину Йони, чи ти любиш Мене? Петро засмутився, що Ісус запитав його втретє: «Чи ти любиш Мене?», і відповів Йому: ―Господи, Ти все знаєш, Ти знаєш, що я люблю Тебе! Ісус сказав йому: ―Паси Моїх овець. 18 Істинно кажу тобі: коли ти був молодим, ти сам вдягався й ходив, куди хотів, але коли ти постарієш, то простягнеш свої руки, і хтось інший одягне тебе й поведе тебе туди, куди не хочеш. 19 Ісус сказав це, щоб вказати, якою смертю Петро прославить Бога. Потім сказав йому: ―Іди за Мною! 20 Петро, обернувшись, побачив, що учень, якого любив Ісус, ішов за ними. Це був той, хто на вечері сперся на Ісуса й запитав: «Господи, хто Тебе зрадить?» 21 Коли Петро побачив його, то запитав Ісуса: ―Господи, а з ним що буде? 22 Ісус відповів: ―Якщо Я хочу, щоб він залишився, поки Я не повернусь, що тобі? Ти йди за Мною! 23 Через це серед братів поширилася чутка, що цей учень не помре. Але Ісус не сказав йому, що не помре, а: «Якщо Я хочу, щоб він залишився, поки Я повернусь, що тобі?» 24 Це той учень, який свідчить про це і який написав це. Ми знаємо, що його свідчення правдиве. 25 Ісус робив ще багато іншого. Якби про все докладно написати, то, думаю, навіть у всьому світі не було б місця для всіх написаних книг.