Galater 1 | Einheitsübersetzung 2016

Einheitsübersetzung 2016

Anschrift und Gruß

1 Paulus, zum Apostel berufen, nicht von Menschen oder durch einen Menschen, sondern durch Jesus Christus und durch Gott, den Vater, der ihn von den Toten auferweckt hat, (Röm 1,1; Gal 1,11) 2 und alle Brüder, die bei mir sind, an die Gemeinden in Galatien: 3 Gnade sei mit euch und Friede von Gott, unserem Vater, und dem Herrn Jesus Christus, 4 der sich für unsere Sünden hingegeben hat, um uns aus der gegenwärtigen bösen Welt zu befreien, nach dem Willen unseres Gottes und Vaters. (Gal 2,20; Eph 5,2; 1Tim 2,6) 5 Ihm sei Ehre in alle Ewigkeit. Amen. (Röm 16,27; 2Tim 4,18)

Der Anlass des Briefes

6 Ich bin erstaunt, dass ihr euch so schnell von dem abwendet, der euch durch die Gnade Christi berufen hat, und dass ihr euch einem anderen Evangelium zuwendet. (2Kor 11,4) 7 Es gibt kein anderes Evangelium, es gibt nur einige Leute, die euch verwirren und die das Evangelium Christi verfälschen wollen. 8 Jedoch, auch wenn wir selbst oder ein Engel vom Himmel euch ein anderes Evangelium verkündeten als das, das wir verkündet haben - er sei verflucht. (1Kor 16,22) 9 Was ich gesagt habe, das sage ich noch einmal: Wer euch ein anderes Evangelium verkündet im Widerspruch zu dem, das ihr angenommen habt - er sei verflucht.

DER WEG DES PAULINISCHEN EVANGELIUMS

Die Berufung zum Apostel

10 Geht es mir denn um die Zustimmung der Menschen oder geht es mir um Gott? Suche ich etwa Menschen zu gefallen? Wollte ich noch den Menschen gefallen, dann wäre ich kein Knecht Christi. (1Thess 2,4) 11 Ich erkläre euch, Brüder und Schwestern: Das Evangelium, das ich verkündet habe, stammt nicht von Menschen; (Gal 1,1) 12 ich habe es ja nicht von einem Menschen übernommen oder gelernt, sondern durch eine Offenbarung Jesu Christi empfangen. 13 Ihr habt doch von meinem früheren Lebenswandel im Judentum gehört und wisst, wie maßlos ich die Kirche Gottes verfolgte und zu vernichten suchte. (Apg 8,3; Apg 9,1; Phil 3,5) 14 Im Judentum machte ich größere Fortschritte als die meisten Altersgenossen in meinem Volk und mit dem größten Eifer setzte ich mich für die Überlieferungen meiner Väter ein. 15 Als es aber Gott gefiel, der mich schon im Mutterleib auserwählt und durch seine Gnade berufen hat, (Jes 49,1) 16 in mir seinen Sohn zu offenbaren, damit ich ihn unter den Völkern verkünde, da zog ich nicht Fleisch und Blut zu Rate; (Röm 1,5) 17 ich ging auch nicht sogleich nach Jerusalem hinauf zu denen, die vor mir Apostel waren, sondern zog nach Arabien und kehrte dann wieder nach Damaskus zurück.^[1] 18 Drei Jahre später ging ich nach Jerusalem hinauf, um Kephas kennenzulernen, und blieb fünfzehn Tage bei ihm. (Apg 9,26) 19 Von den anderen Aposteln sah ich keinen, nur Jakobus, den Bruder des Herrn. (Gal 2,9) 20 Was ich euch hier schreibe - siehe, bei Gott, ich lüge nicht. 21 Danach ging ich in das Gebiet von Syrien und Kilikien. 22 Den Gemeinden Christi in Judäa aber blieb ich persönlich unbekannt, 23 sie hörten nur: Er, der uns einst verfolgte, verkündet jetzt den Glauben, den er früher vernichten wollte. 24 Und sie lobten Gott um meinetwillen.

Новий Переклад Українською

Привітання

1 Павло, апостол, покликаний не людьми і не людиною, а Ісусом Христом і Богом Отцем, Який воскресив Його з мертвих, 2 разом з усіма братами. Церквам Галатії. 3 Благодать вам і мир від Бога, нашого Отця, і від Господа Ісуса Христа, 4 Який, віддавши Самого Себе за наші гріхи, визволив нас від нинішнього злого віку згідно з волею Бога й Отця нашого, 5 Якому слава навіки-віків! Амінь.

Немає іншої Доброї Звістки

6 Я здивований, що ви так швидко відвертаєтеся від Того, Хто покликав вас благодаттю Христа, заради іншої«доброї звістки». 7 Насправді іншої немає, але існують деякі люди, які бентежать вас і намагаються змінити Добру Звістку Христа. 8 Але навіть якщо хтось із нас або ангел із неба буде проповідувати вам добру звістку, відмінну від тієї, яку ми вам проповідували, то нехай буде проклятий! 9 Ми говорили вже раніше, і я ще раз повторюю: якщо хтось проповідує вам іншу добру звістку, а не ту, що ви прийняли, то нехай буде проклятий! 10 Чиє схвалення я намагаюся завоювати: людей чи Бога? Хіба я намагаюся догодити людям? Якби я намагався догодити людям, я б не був рабом Христа.

Павло покликаний Богом

11 Я хочу, щоб ви, брати, знали, що Добра Звістка, яку я проповідував, не від людей. 12 Бо я отримав і вивчив її не від якоїсь людини, але через одкровення Ісуса Христа. 13 Ви чули про мій попередній спосіб життя в юдействі, як я завзято переслідував Церкву Божу й намагався її зруйнувати. 14 В юдействі я перевершив багатьох моїх однолітків зі свого народу і був надзвичайно ревним до звичаїв моїх предків. 15 Але коли Бог, Який обрав мене ще до мого народження,^[1] покликав мене через Свою благодать, уподобав 16 відкрити мені Свого Сина, щоб я проповідував Його Добру Звістку серед язичників, тоді я не пішов відразу радитися з кимось із людей, 17 не ходив також і до Єрусалима, до тих, що були апостолами до мене, але пішов в Аравію і знову повернувся в Дамаск. 18 Потім, через три роки, я вирушив до Єрусалима, щоб познайомитися з Кифою^[2], і пробув із ним п’ятнадцять днів. (Joh 1,42) 19 Інших же апостолів я не бачив, окрім Якова, брата Господнього. 20 Я пишу вам і запевняю перед Богом, що не обманюю. 21 Після того я пішов до земель Сирії та Килікії. 22 Церкви Юдеї, що в Христі, мене особисто не знали. 23 Вони лише чули, що той, хто раніше їх переслідував, зараз проповідує віру, яку колись намагався знищити, 24 і прославляли Бога за мене.