1.Petrus 2

Einheitsübersetzung 2016

1 Legt also alle Bosheit ab, alle Falschheit und Heuchelei, allen Neid und alle Verleumdung! (Eph 4,22; Kol 3,9)2 Verlangt wie neugeborene Kinder nach der unverfälschten, geistigen Milch, damit ihr durch sie heranwachst und Rettung erlangt!3 Denn ihr habt gekostet, wie gütig der Herr ist. (Ps 34,9)4 Kommt zu ihm, dem lebendigen Stein, der von den Menschen verworfen, aber von Gott auserwählt und geehrt worden ist! (Jes 28,16)5 Lasst euch als lebendige Steine zu einem geistigen Haus aufbauen, zu einer heiligen Priesterschaft, um durch Jesus Christus geistige Opfer darzubringen, die Gott gefallen! (Röm 12,1)6 Denn es heißt in der Schrift: Siehe, ich lege in Zion einen auserwählten Stein, einen kostbaren Eckstein, den ich in Ehren halte; wer an ihn glaubt, der geht nicht zugrunde. (Jes 28,16)7 Euch, die ihr glaubt, gilt diese Ehre. Für jene aber, die nicht glauben, ist dieser Stein, den die Bauleute verworfen haben, zum Eckstein geworden, (Ps 118,22; Jes 8,14; Mt 21,42)8 zum Stein, an den man anstößt, und zum Felsen, an dem man zu Fall kommt. Sie stoßen sich an ihm, weil sie dem Wort nicht gehorchen; doch dazu sind sie bestimmt.9 Ihr aber seid ein auserwähltes Geschlecht, eine königliche Priesterschaft, ein heiliger Stamm, ein Volk, das sein besonderes Eigentum wurde, damit ihr die großen Taten dessen verkündet, der euch aus der Finsternis in sein wunderbares Licht gerufen hat. (2Mo 19,6; Jes 43,20; Offb 1,6; Offb 5,10)10 Einst wart ihr kein Volk, jetzt aber seid ihr Gottes Volk; einst gab es für euch kein Erbarmen, jetzt aber habt ihr Erbarmen gefunden. (Hos 1,6; Hos 2,25)11 Geliebte, da ihr Fremde und Gäste seid in dieser Welt, ermahne ich euch: Gebt den irdischen Begierden nicht nach, die gegen die Seele kämpfen! (Ps 39,13; Ps 119,19)12 Führt unter den Heiden ein rechtschaffenes Leben, damit sie, die euch jetzt als Übeltäter verleumden, durch eure guten Taten, die sie sehen, Gott verherrlichen am Tag der Heimsuchung (Jes 10,3)13 Unterwerft euch um des Herrn willen jeder menschlichen Ordnung: dem Kaiser, weil er über allen steht, (Röm 13,1)14 den Statthaltern, weil sie von ihm entsandt sind, um die zu bestrafen, die Böses tun, und die auszuzeichnen, die Gutes tun!15 Denn es ist der Wille Gottes, dass ihr durch eure guten Taten die Unwissenheit unverständiger Menschen zum Schweigen bringt.16 Handelt als Freie, ohne die Freiheit als Deckmantel der Bosheit zu benutzen, sondern als Knechte Gottes!17 Erweist allen Menschen Ehre, liebt die Brüder und Schwestern, fürchtet Gott und ehrt den Kaiser! (Spr 24,21)18 Ihr Sklaven, ordnet euch in aller Ehrfurcht euren Herren unter, nicht nur den guten und freundlichen, sondern auch den launenhaften! (Eph 6,5; Kol 3,22)19 Denn es ist eine Gnade, wenn jemand deswegen Kränkungen erträgt und zu Unrecht leidet, weil er sich in seinem Gewissen nach Gott richtet.20 Ist es vielleicht etwas Besonderes, wenn ihr wegen einer Verfehlung Schläge erduldet? Wenn ihr aber recht handelt und trotzdem Leiden erduldet, das ist eine Gnade in den Augen Gottes.21 Dazu seid ihr berufen worden; denn auch Christus hat für euch gelitten und euch ein Beispiel gegeben, damit ihr seinen Spuren folgt.22 Er hat keine Sünde begangen und in seinem Mund war keine Falschheit.[1] (Jes 53,9)23 Als er geschmäht wurde, schmähte er nicht; als er litt, drohte er nicht, sondern überließ seine Sache dem gerechten Richter.24 Er hat unsere Sünden mit seinem eigenen Leib auf das Holz des Kreuzes getragen, damit wir tot sind für die Sünden und leben für die Gerechtigkeit. Durch seine Wunden seid ihr geheilt. (Jes 53,5)25 Denn ihr hattet euch verirrt wie Schafe, jetzt aber habt ihr euch hingewandt zum Hirten und Hüter eurer Seelen. (Jes 53,6; Hes 34,5)

1.Petrus 2

Новий Переклад Українською

1 Отже, відкиньте всяке зло, усяке лукавство, лицемірство, заздрощі й усякі наклепи.2 Як новонароджені немовлята, прагніть чистого духовного молока, щоб через нього ви зросли в спасінні,3 якщо ви дійсно пізнали, що Господь добрий.4 Підходьте до Нього, живого Каменя, відкинутого людьми, але обраного та дорогоцінного перед Богом.5 І ви, як живе каміння, будуйте з себе духовний дім, щоб бути святим священством і через Ісуса Христа приносити духовні жертви, приємні Богові.6 Бо в Писанні сказано: «Ось Я кладу на Сіоні наріжний Камінь, обраний і коштовний. І хто вірить у Нього, ніколи не буде осоромлений»[1].7 Отже, для вас Він дорогоцінний, бо ви вірите, а для тих, хто не вірить, «Камінь, який відкинули будівничі, став наріжним Каменем»[2] (Ps 117,22)8 і«Каменем спотикання і Скелею падіння».[3] Вони спотикаються, бо не вірять Слову. Саме для цього вони й призначені.9 Але ви – рід обраний, царське священство, святий народ, люди, які належать Богові, щоб звіщати величні діла Того, Хто покликав вас із темряви до Свого дивовижного світла.10 Колись ви не були народом, але тепер ви Божий народ. Колись ви не були помилувані, але тепер помилувані.11 Любі, закликаю вас як чужинців і мандрівників, стримуватися від плотських лихих бажань, які воюють проти душі.12 Поводьтеся добре серед язичників, щоб ті, хто обмовляє вас, як злочинців, побачивши ваші добрі діла, прославили Бога в День приходу.13 Підкоряйтеся всякій людській владі заради Господа – чи цареві, як володарю,14 чи намісникам, як посланим від Нього, щоб карати злочинців та хвалити тих, хто робить добро.15 Бо така Божа воля, щоб, роблячи добро, ви приборкували неуцтво нерозумних людей.16 Живіть як вільні люди, не як ті, що використовують свободу для прикриття зла, але як раби Бога.17 Шануйте всіх, любіть братерство, бійтеся Бога, шануйте царя.18 Слуги, у повному страху підкоряйтеся не лише добрим і лагідним володарям, але й нечесним.19 Тому що це достойне похвали, коли хтось через своє сумління перед Богом зносить скорботи, страждаючи несправедливо.20 Адже яка честь терпіти, коли вас б’ють за провини? Коли ж ви терпите й страждаєте, роблячи добро, – це благодать перед Богом.21 До цього ви були покликані, бо і Христос страждав за вас, залишивши вам приклад, щоб ви йшли Його слідами.22 «Він не вчинив гріха, і в Його устах не було знайдено підступу».[4]23 Коли Його ображали, Він не ображав; страждаючи, Він не погрожував, але передав Себе Тому, Хто судить справедливо.24 «Він у Своєму тілі підняв наші гріхи» на хрест,[5] щоб ми, померши для гріхів, жили для праведності; «Його ранами ви зцілені».25 Адже ви були як заблудлі вівці,[6] але тепер повернулися[7] до Пастиря й Єпископа ваших душ.