1.Korinther 2 | Einheitsübersetzung 2016

Einheitsübersetzung 2016

1 Auch ich kam nicht zu euch, Brüder und Schwestern, um glänzende Reden oder gelehrte Weisheit vorzutragen, sondern um euch das Geheimnis Gottes zu verkünden.^[1] (1Kor 1,17) 2 Denn ich hatte mich entschlossen, bei euch nichts zu wissen außer Jesus Christus, und zwar als den Gekreuzigten. (Gal 3,1; Gal 6,14) 3 Zudem kam ich in Schwäche und in Furcht, zitternd und bebend zu euch. (Apg 18,9; 2Kor 10,10; 2Kor 11,6; 2Kor 12,5; Gal 4,13)

Apg 18,92Kor 10,102Kor 11,62Kor 12,5Gal 4,13

4 Meine Botschaft und Verkündigung war nicht Überredung durch gewandte und kluge Worte, sondern war mit dem Erweis von Geist und Kraft verbunden, (1Thess 1,5) 5 damit sich euer Glaube nicht auf Menschenweisheit stützte, sondern auf die Kraft Gottes. (1Kor 1,18)

Paulus, Verkünder der Weisheit Gottes

6 Und doch verkünden wir Weisheit unter den Vollkommenen, aber nicht Weisheit dieser Welt oder der Machthaber dieser Welt, die einst entmachtet werden. 7 Vielmehr verkünden wir das Geheimnis der verborgenen Weisheit Gottes, die Gott vor allen Zeiten vorausbestimmt hat zu unserer Verherrlichung. (Kol 1,26) 8 Keiner der Machthaber dieser Welt hat sie erkannt; denn hätten sie die Weisheit Gottes erkannt, so hätten sie den Herrn der Herrlichkeit nicht gekreuzigt. (1Kor 1,21) 9 Nein, wir verkünden, wie es in der Schrift steht, was kein Auge gesehen und kein Ohr gehört hat, was in keines Menschen Herz gedrungen ist, was Gott denen bereitet hat, die ihn lieben. (Jes 52,15; Jes 64,3) 10 Uns aber hat es Gott enthüllt durch den Geist. Der Geist ergründet nämlich alles, auch die Tiefen Gottes. (Dan 2,22) 11 Wer von den Menschen kennt den Menschen, wenn nicht der Geist des Menschen, der in ihm ist? So erkennt auch keiner Gott - nur der Geist Gottes. 12 Wir aber haben nicht den Geist der Welt empfangen, sondern den Geist, der aus Gott stammt, damit wir das erkennen, was uns von Gott geschenkt worden ist. (Röm 8,15) 13 Davon reden wir auch, nicht mit Worten, wie menschliche Weisheit sie lehrt, sondern wie der Geist sie lehrt, indem wir geistliche Dinge für geistliche Menschen deuten. 14 Der irdisch gesinnte Mensch aber erfasst nicht, was vom Geist Gottes kommt. Torheit ist es für ihn und er kann es nicht verstehen, weil es nur mit Hilfe des Geistes beurteilt werden kann.^[2] (1Kor 1,18) 15 Der geisterfüllte Mensch aber urteilt über alles, ihn selbst vermag niemand zu beurteilen. 16 Denn wer begreift den Geist des Herrn? Wer kann ihn belehren? Wir aber haben den Geist Christi. (Jes 40,13; Röm 8,9)

Новий Переклад Українською

Звіщання розіп’ятого Христа

1 Так і я, брати, прибувши до вас, не прийшов звіщати Божу таємницю майстерністю слова або мудрістю, 2 адже я вирішив не знати серед вас нічого, окрім Ісуса Христа, і то Його розіп’ятого. 3 Я перебував серед вас у слабкості, у страху та у великому тремтінні. 4 Моє слово та моя проповідь не полягали в переконливих словах мудрості, а в прояві Духа та сили, 5 щоб ваша віра ґрунтувалася не на мудрості людей, а на силі Бога.

Мудрість через Божого Духа

6 Усе ж таки ми говоримо про мудрість між довершеними, а не про мудрість цього віку й не про керівників цього віку, які проходять. 7 Ми говоримо про Божу мудрість, заховану в таємниці, яку Бог заздалегідь призначив для нашої слави перед віками. 8 І цієї мудрості не пізнав жоден із правителів цього віку, бо якби пізнали, то не розіп’яли б Господа слави. 9 Але як написано: «Око не бачило, та вухо не чуло, і до серця людського не підіймалося те,^[1] що Бог приготував тим, хто любить Його». 10 А нам Бог відкрив це через Духа. Адже Дух усе досліджує^[2], навіть Божі глибини. 11 І дійсно, хто знає те, що є в людині, як не людський дух, який є в ній? Так само ніхто не знає те, що є в Бозі, окрім Божого Духа. 12 Ми ж не маємо духа світу, але Духа від Бога, щоб знати те, що дароване нам Богом. 13 І говоримо про це не словами, яких навчає людська мудрість, а словами, вивченими в Дусі, пояснюючи духовне духовним. 14 А плотська людина не приймає того, що від Божого Духа, бо для неї це безумство; і вона не може цього пізнати, адже про це можна судити лише духовно. 15 Духовний судить усе, а його ніхто не судить. 16 Адже«Хто пізнав задум Господа, щоб порадити Йому?»^[3] Ми ж маємо розум Христа.