1Слабкого у вірі приймайте без суперечок щодо переконань. (Рим 15:1; Рим 15:7; 1Кор 8:9; 1Кор 9:22; 1Сол 5:14)2Адже один вірить, що можна все їсти, а слабкий їсть зелень.3Хто їсть, хай не зневажає того, хто не їсть. А хто не їсть, хай не осуджує того, хто їсть, бо і його Бог прийняв. (Рим 14:10; 1Кор 10:25; Кол 2:16)4Хто ти такий, що судиш чужого раба? Перед своїм паном він або стоїть, або падає. Але він встоїть, тому що Бог має силу підтримати його. (Мт 7:1; 1Кор 10:12)5Хтось відрізняє один день від іншого, а хтось вважає всі дні однаковими. Нехай кожний тримається свого власного переконання. (Рим 4:21; Гал 4:10)6Хто розрізняє дні, — для Господа розрізняє. [І хто не розрізняє днів, — для Господа не розрізняє]. Хто їсть, — для Господа їсть, адже заносить подяку Богові. А хто не їсть, — для Господа не їсть, і дякує Богові. (1Кор 10:30)7Бо ніхто з нас не живе сам для себе, і ніхто сам для себе не вмирає. (2Кор 5:15; Гал 2:20)8Якщо живемо, — для Господа живемо; якщо вмираємо, — для Господа вмираємо. Отже, чи живемо, чи вмираємо, — ми є Господні! (Лк 20:38; 1Кор 3:23; 1Сол 4:14; 1Сол 5:10)9Адже Христос тому і помер, і ожив, щоби панувати і над мертвими, і над живими. (Ів 12:24)10Тож чому ти осуджуєш свого брата? Чому свого брата зневажаєш? Адже всі ми станемо перед Божим судом, (Мт 25:31; Дії 10:42; Дії 17:31; Рим 14:3; 2Кор 5:10)11як написано: Я живу, — каже Господь, — і схилиться переді Мною кожне коліно, і визнає Бога кожний язик! (флп 2:10)12Отже, кожний з нас сам за себе дасть відповідь Богові. (Лк 16:2)
20Заради їжі не руйнуй Божого діла. Бо все чисте, але біда тій людині, яка їсть на спокусу. (Мт 15:11; Рим 14:13; Тит 1:15)21Добре не їсти м’яса, не пити вина, — не робити нічого, через що твій брат спотикається, [або спокушується, або слабне]. (1Кор 8:13)22Ти маєш переконання? Май його для себе самого перед Богом. Блаженний той, хто не осуджує себе за те, у чому впевнений. (1Кор 10:25)23А хто сумнівається, коли їсть, — уже осуджений, бо робить це не з віри. А все, що не з віри, — гріх. (Як 4:17)24[Тому, Хто за моїм Євангелієм і проповіддю Ісуса Христа може вас зміцнити згідно з відкриттям тайни, яка споконвіку замовчувалася,25а нині, за наказом вічного Бога, виявлена через Писання пророків і розголошена для утвердження віри між усіма народами,26Єдиному премудрому Богові, через Ісуса Христа, слава навіки! Амінь].
Римлян 14
Новий Переклад Українською
Слабкі й сильні
1Щиро приймайте слабкого у вірі, без суперечок про спірні думки.2Один вірить, що можна їсти все, а інший, слабкий у вірі, їсть лише овочі.3Той, хто їсть усе без розбору, не повинен зневажати того, хто не їсть, а той, хто не їсть усього, не повинен судити того, хто їсть, адже Бог його прийняв.4Хто ти, щоб судити чужого слугу? Його господар вирішує, стоїть він чи падає. Але він буде стояти, бо Господь здатний підтримати його.5Хтось вважає один день важливішим від іншого, а хтось вважає всі дні однаковими. Нехай кожний тримається свого переконання.6Хто вважає один день особливим, робить це для Господа. Хто їсть м’ясо, той робить це для Господа, бо дякує Богові; і хто не їсть, той теж робить це для Господа й дякує Богові.7Бо ніхто з нас не живе для себе й ніхто з нас не помирає для себе.8Якщо ми живемо, живемо для Господа, і якщо вмираємо, вмираємо для Господа. Отже, чи живемо, чи вмираємо, ми належимо Господеві.9Бо саме для цього Христос помер і воскрес, щоб бути Господом як мертвих, так і живих.10Тоді чому ти осуджуєш свого брата? Або чому ти зневажаєш свого брата? Адже всі ми будемо стояти перед судом Божим.11Бо написано: «Як Я живу, – промовляє Господь, – так кожне коліно схилиться переді Мною і кожен язик визнає Бога».[1]12Тож кожен із нас відповідатиме за себе перед Богом.13Тому не будемо осуджувати одне одного. Краще постановіть не ставити жодної перешкоди чи спокуси братові.14Я знаю й повністю переконаний у Господі Ісусі, що нічого не є нечистим саме по собі. Але якщо хтось вважає щось нечистим, то для того це нечисте.15Якщо твій брат засмучений через твою їжу, то ти більше не дієш по любові. Не знищуй своєю їжею того, за кого помер Христос.16Не допускайте, щоб зневажалося те добре, що у вас є.17Бо Царство Боже – це не їжа та пиття, а праведність, мир та радість у Святому Дусі,18бо кожен, хто служить Христу таким чином, той до вподоби Богові й шанований людьми.19Отже, дбаймо про те, що веде до миру та взаємного збудування.20Не руйнуйте Божого діла заради їжі. Уся їжа чиста, але погано, якщо людина їсть так, що спричиняє цим комусь спотикання.21Краще не їсти м’яса, не пити вина й не робити чогось, через що брат твій спотикається, спокушається чи слабне.22Отже, віру, яку ти маєш, зберігай між собою і Богом. Блаженний той, хто не засуджує себе за власне рішення.23Але хто має сумніви, коли їсть, той вже засуджений, бо поводиться не відповідно до віри, а все, що не від віри, – це гріх.[2] (Рим 16:25)