1На закінчення. Про маелет. Повчання Давида.2Сказав безумний у своєму серці: Нема Бога. Вони піддалися розтлінню і зробилися огидними в беззаконнях, нема нікого, хто чинить добро.3Бог поглянув з неба на людських синів, щоби побачити, чи є розумний, чи є такий, хто шукає Бога.4Усі відвернулися, враз стали непридатними, нема такого, хто чинить добро, немає ні одного.5Невже не зрозуміють усі, які чинять беззаконня? Ті, хто поїдає мій народ, — наче хліб їдять, — Бога вони не прикликали.6Вони будуть охоплені страхом там, де страху нема, адже Бог розсіяв кості тих, які догоджають людям. Вони засоромлені, оскільки Бог погордував ними.7Хто пошле Ізраїлеві спасіння із Сіону? Радітиме Яків і втішатиметься Ізраїль, коли Господь поверне з полону Свій народ.
Псалом 52
Новий Переклад Українською
1Керівнику хору. На мотив махалат.[1] Повчання Давидове. (Пс 13:1)2Промовив безумний у своєму серці: «Немає Бога». Розбестились вони, вчинили огидні беззаконня, немає нікого, хто б чинив добро.3Бог із небес поглядає на синів людських, щоб побачити, чи є серед них розумний, що шукає Бога.4Усі як один збочили з дороги, зіпсувалися; немає того, хто робив би добро, жодного немає.5Невже не схаменуться всі ті, хто чинить беззаконня, хто пожирає народ мій, немов хліб, хто Бога не кличе?6Там охопить їх страх, де немає чого боятися, Бо розкидає Бог кістки тих, хто оточив тебе; ти вкриєш їх ганьбою, адже Бог відцурався від них.7О, хто дав би із Сіону порятунок Ізраїлеві! Коли Бог поверне з полону народ Свій, веселитиметься Яків, радітиме Ізраїль!