Псалом 34:24 | Українська Біблія LXX УБТ

Українська Біблія LXX УБТ

1 Псалом Давида. Господи, учини суд над тими, котрі кривдять мене, побори тих, які воюють зі мною. 2 Візьми зброю та щит і підіймись мені на допомогу. 3 Витягни меча і перепини тих, які мене переслідують. Скажи моїй душі: Я — твоє спасіння. 4 Хай посоромляться й зазнають стиду ті, які дошукуються моєї душі, хай обернуться назад і покриються ганьбою ті, котрі виношують проти мене зло. 5 Хай стануть вони, як порох, який розносить вітер, — нехай прожене їх Господній ангел. 6 Нехай їхня дорога покриється темрявою і стане ковзкою, нехай ангел Господній їх переслідує. 7 Однак вони даремно наставили на мене свою згубну пастку, безпідставно дорікали моїй душі. 8 Нехай накриє їх сітка, про яку не знають, нехай їх схопить капкан, який самі прикрили, хай попадуться в ті ж тенета. 9 А моя душа радітиме в Господі, буде веселитися своїм Спасителем. 10 Усі мої кості скажуть: Господи, хто подібний до Тебе? Ти визволяєш бідного з рук тих, які сильніші за нього, а вбогого і нужденного — від тих, які його грабують. 11 Піднялися фальшиві свідки й стали допитувати мене про те, чого я не знав. 12 Відплатили мені злом за добро, осиротили душу мою. 13 А я, коли вони тривожили мене, одягався в мішковину, упокорював свою душу постом; тож моя молитва повернеться в моє нутро. 14 Я піклувався про кожного з них, як про друга, як про свого брата, і впокорювався — як той, хто ридає і сумує. 15 Вони ж з мене глузували, зійшлися, зібрали на мене кари, а я не знав; розділилися і не покаялися. 16 Цькували мене, глузливо висміювали, скреготали на мене своїми зубами. 17 Господи, коли Ти зглянешся? Відведи мою душу від їхнього злодіяння, мою єдину — від левів. 18 Я прославлятиму Тебе, Господи, на багатолюдному зібранні, оспівуватиму Тебе перед великим народом. 19 Не дай потішитися наді мною тим, які безпідставно ворогують проти мене, котрі без причини мене ненавидять і переморгуються очима: 20 бо зі мною вони говорять мирно, а в гніві задумують зраду. 21 Порозкривали на мене свої уста й сказали: Добре, добре! Побачили наші очі! 22 Ти побачив, Господи, тож не промовчи. Господи, не відступи від мене. 23 Устань, Господи, і зваж на мій суд і мою справу, Боже мій і Господи мій! 24 Суди мене за Своєю праведністю, Господи, Боже мій, аби не насміхалися наді мною 25 і не говорили у своїх серцях: Добре, добре нашій душі! Хай не скажуть: Ми проковтнули його! 26 Хай застидаються і засоромляться разом ті, які радіють з мого лиха, хай одягнуться в стид і сором ті, які вихваляються переді мною. 27 Хай радіють і веселяться ті, які бажають справедливості щодо мене, і хай завжди говорять ті, котрі бажають миру Своєму рабові: Тож буде звеличений Господь! 28 І язик мій буде навчатися Твоєї праведності та як віддавати весь день Тобі хвалу.

Новий Переклад Українською

1 Псалом Давидів. ГОСПОДИ, втруться в суперечку з тими, хто зі мною сперечається, почни воювати з тими, хто воює проти мене! 2 Візьми щит і обладунки^[1] й повстань мені на допомогу! 3 Махни списом і загороди дорогу тим, хто переслідує мене. Скажи душі моїй: «Я – порятунок твій!» 4 Нехай посоромлені й принижені будуть ті, хто прагне згубити мою душу.^[2] Нехай розвернуться назад і вкриються ганьбою, хто зло проти мене задумує. 5 Нехай будуть вони як полова перед вітром, коли ангел ГОСПОДНІЙ гнатиме їх. 6 Нехай шлях їхній буде темний і слизький, коли ангел ГОСПОДНІЙ переслідуватиме їх. 7 За те, що приховали для мене тенета без причини й безпідставно викопали яму для душі моєї. 8 Нехай погибель прийде на нього несподівано, й у тенетах, що він для мене таємно розставив, заплутається сам і впаде в них собі на погибель. 9 А моя душа веселитись буде в ГОСПОДІ, піднесеться від радості через Твоє спасіння. 10 Усі кістки мої нехай скажуть: «ГОСПОДИ, хто подібний до Тебе? Ти визволяєш приниженого від того, хто сильніший від нього, приниженого й бідного – від того, хто грабує його». 11 Повстали проти мене жорстокі свідки, розпитують мене про те, чого я не знаю. 12 Віддячують мені злом за добро, тяжкою втратою моїй душі. 13 Та коли вони хворіли, я вдягався в лахміття, постом виснажував мою душу, та молитва моя поверталася в нутро моє без відповіді. 14 Я ходив, наче за другом чи братом моїм сумуючи, наче матір оплакуючи, схилившись понуро. 15 А коли я спіткнувся, вони зраділи, і збиралися проти мене негідники, котрих я не знав, терзали мене безупинно. 16 Безбожними глузуваннями насміхалися, скреготіли на мене своїми зубами. 17 Володарю, доки Ти дивитимешся на це? Відведи мою душу від їхніх згубних вчинків, від цих левів самотню мою! 18 Я прославлю Тебе в зібранні великому, посеред велелюддя хвалитиму Тебе. 19 Нехай же не зловтішаються наді мною вороги мої неправедно, що даремно ненавидять мене. Нехай не підморгують очима зловтішно ті, хто ненавидить мене даремно. 20 Бо не про мир вони говорять, але на мирних мешканців землі задумують підступне. 21 Роззявляють на мене свої пащі, кажучи: «Ага! Ага! Побачили цю біду наші очі!» 22 Але ж і Ти, ГОСПОДИ, побачив це, не мовчи! Владико, не віддаляйся від мене! 23 Пробудися і встань на мій суд, втруться в мою суперечку, Боже мій, Володарю мій! 24 Суди мене за правдою Твоєю, ГОСПОДИ, Боже мій; і нехай не зловтішаються вони наді мною. 25 Нехай не говорять вони в серцях своїх: «Ага, сталося, як ми хотіли!»^[3] Нехай не промовляють: «Ми проковтнули його!» 26 Нехай посоромляться й ганьбою вкриються всі, хто радіє моєму лихові. Нехай одягнуться у сором і безчестя ті, хто величається наді мною. 27 Нехай же веселяться й радіють ті, кому до вподоби моя правда; нехай завжди промовляють вони: «Хай звеличиться ГОСПОДЬ, Що бажає миру слузі Своєму!» 28 Тоді язик мій проголошуватиме Твою правду, цілий день хвалитиме Тебе!