Зареєструватися безкоштовно

Матвія 5

Українська Біблія LXX УБТ



1 Побачивши юрбу, Ісус вийшов на гору; коли Він сів, до Нього підійшли Його учні. (Мт 14:23; Мт 15:29; Мт 24:3; Лк 6:12; Лк 6:20; Ів 6:3) 2 І, відкривши Свої уста, Він навчав їх, промовляючи: 3 Блаженні убогі духом, бо їхнє Царство Небесне. (Пс 33:19; Мт 11:5; Лк 4:18; 1Кор 1:27; Як 2:5) 4 Блаженні ті, хто плаче, бо вони будуть потішені. (Об 7:16) 5 Блаженні лагідні, бо вони успадкують землю. (Пс 36:11; Рим 4:13) 6 Блаженні голодні й спраглі праведності, бо вони наситяться. (Пс 106:5; Пс 106:8; Ів 6:35; Об 7:16) 7 Блаженні милосердні, бо вони помилувані будуть. (Мт 18:33; Як 2:13) 8 Блаженні чисті серцем, бо вони Бога побачать. (Пс 23:4; Пс 72:1; 1Тим 1:5; 2Тим 2:22; Об 22:4) 9 Блаженні миротворці, бо вони синами Божими названі будуть. (Рим 9:26; Євр 12:14; Як 3:18) 10 Блаженні переслідувані за праведність, бо їхнє Царство Небесне. (1Пет 3:14) 11 Блаженні ви, коли будуть вас зневажати та переслідувати, і наговорюватимуть на вас усяке лукаве [слово], обмовляючи вас за Мене. (Мт 10:22; Дії 5:41; 1Пет 4:14) 12 Радійте й веселіться, бо велика нагорода ваша на небесах, адже так само переслідували пророків, які були перед вами. (Мт 23:31; Дії 7:52; Євр 11:33; Як 5:10; Об 19:7) 



13 Ви — сіль землі. Якщо сіль втратить силу, то як зробити її солоною? Нінащо вона вже не буде більше придатна, хіба щоб викинути геть, аби топтали її люди. (Мр 9:50) 14 Ви — світло для світу. Не можна сховати міста, що стоїть на горі. (Ів 8:12; Об 21:10) 15 І не запалюють світильника, аби поставити його під посудину, але ставлять на свічник, щоби світив усім, хто в домі. (Мр 4:21; Лк 8:16; Лк 11:33) 16 Тож нехай сяє ваше світло перед людьми, щоб вони побачили ваші добрі діла й прославили Отця вашого, Який на небесах. (Ів 15:8; 1Кор 10:31; Еф 5:8; флп 1:11; флп 2:15; 1Пет 2:12) 



17 Не думайте, що Я прийшов відмінити Закон або Пророків. Я не прийшов відмінити, але сповнити. (Мт 3:15; Ів 10:35; Рим 3:31; Рим 8:4; Рим 13:8; Гал 5:14) 18 Запевняю[1] вас: доки будуть існувати небо й земля, жодна йота, жодна риска із Закону не зникне, — усе збудеться. (Лк 16:17; Лк 21:32) 19 Якщо хтось порушить одну із цих найменших заповідей і так навчить людей, — він найменшим назветься в Царстві Небесному, а хто виконає і навчить, той великим назветься в Царстві Небесному. (Мт 20:26; 1Кор 15:9; Як 2:10) 20 Тож кажу вам, що коли ваша праведність не перевищить праведності книжників[2] і фарисеїв[3], то не ввійдете до Царства Небесного. (Мт 6:1; Мт 18:3) 



21 Ви чули, що було сказано прадавнім: Не вбивай, а коли хто вб’є, той підлягає суду. 22 А Я кажу вам, що кожний, хто гнівається на брата свого [безпідставно], підпадає під суд. Якщо хто скаже на свого брата: рака[4] (виродок), — той підлягає верховному суду. А хто скаже: дурний, — той підпадає під вогняну геєну[5]. (Еф 4:26; Як 1:19; 1Ів 3:15) 23 Отже, якщо принесеш свій дар до жертовника і там пригадаєш, що твій брат має щось проти тебе, (Мт 23:18; Мр 11:25) 24 залиши там свій дар перед жертовником, піди спершу помирися зі своїм братом, а тоді вже приходь і принось свій дар. 25 Домовляйся швидко зі своїм противником, доки ти з ним на дорозі, щоби противник не видав тебе судді, а суддя [тебе не видав] слузі й не кинули тебе до в’язниці. (Лк 12:57; Лк 18:3) 26 Запевняю тебе: не вийдеш звідти, доки не віддаси останнього кодранта[6]. (Мт 18:34) 



27 Ви чули, що було сказано: Не чини перелюбу. 28 А Я кажу вам, що кожний, хто погляне на жінку, щоби пожадати її, той уже вчинив перелюб з нею у своєму серці. (2Пет 2:14) 29 Якщо ж твоє праве око спокушає тебе, — вийми його і кинь геть від себе, бо краще для тебе, щоби пропав один із твоїх членів, аніж щоб усе твоє тіло було вкинуте до геєни [вогняної]. (Мт 18:9) 30 І якщо твоя права рука спокушає тебе, — відрубай її і кинь геть від себе, бо краще для тебе, щоби загинув один із твоїх членів, аніж щоб усе твоє тіло було вкинуте до геєни. (Мт 18:8) 31 Сказано було: Хто розведеться зі своєю дружиною, нехай дасть їй листа про розлучення. 32 А Я кажу вам, що кожний, хто розлучається зі своєю дружиною, — за винятком випадку, спричиненого розпустою, — той штовхає її на перелюб; і хто одружується з розлученою, той чинить перелюб. (Мт 19:3; Лк 16:18; 1Кор 7:10) 



33 Знову, ви чули, що сказано було стародавнім: Не клянися неправдиво, а виконуй перед Господом клятви свої. 34 А Я кажу вам зовсім не клястися: ні небом, бо воно є Божим престолом, (Пс 10:4; Мт 23:22) 35 ні землею, бо вона є підніжжям для Його ніг, ні Єрусалимом, бо це місто великого Царя; (Пс 47:3; Пс 98:5) 36 не клянися і своєю головою, бо не можеш жодної волосини зробити ані білою, ані чорною. 37 Тож нехай же буде ваше слово«так» — так, «ні» — ні, а що більше цього, — те від лукавого. (Мт 6:13; 2Кор 1:17; Як 5:12) 



38 Ви чули, що було сказано: Око за око і зуб за зуб. 39 А Я кажу вам не противитися злу; але якщо тебе хто вдарить у твою праву щоку, підстав йому й другу. (Рим 12:19; Рим 12:21; 1Сол 5:15; 1Пет 2:23) 40 А тому, хто хоче з тобою судитися і забрати в тебе одяг, віддай йому й плаща. (Лк 6:29; 1Кор 6:7) 41 Якщо хто примушуватиме тебе пройти одну верству, іди з ним дві. 42 Тому, хто просить у тебе щось, дай; і від того, хто хоче в тебе позичити, не відвертайся. 



43 Ви чули, що було сказано: Люби ближнього свого і ненавидь свого ворога. (Мт 22:39) 44 А Я кажу вам: Любіть ваших ворогів, [благословляйте тих, хто проклинає вас, робіть добро тим, хто ненавидить вас], і моліться за тих, які [кривдять і] переслідують вас, (Лк 23:34; Дії 7:60; Рим 12:14; 1Кор 4:12; 1Пет 3:9) 45 щоби бути вам синами вашого Отця, Того, Хто на небі, Який Своєму сонцю велить сходити над злими і над добрими та посилає дощ на праведних і на неправедних. (Мт 22:10; Лк 6:35; Еф 5:1) 46 Бо коли любите тих, хто вас любить, то яку нагороду від цього маєте? Хіба не те саме й митники роблять? 47 Коли вітаєте тільки ваших братів, то що особливого робите? Чи не так і язичники роблять? 48 Тож будьте досконалі, як досконалий Отець ваш Небесний. (Мт 19:21; 1Кор 14:20; Кол 4:12; Як 1:4) 

© 2011, Українське Біблійне Товариство (Ukrainian Bible Society)

Матвія 5

Новий Переклад Українською



1 Побачивши натовп, Ісус зійшов на гору; коли Він сів там, Його учні підійшли до Нього. 2 Тоді Він відкрив Свої уста й навчав їх, кажучи: 



3 «Блаженні бідні духом, бо їхнє Царство Небесне. 4 Блаженні ті, що плачуть, бо вони будуть втішені. 5 Блаженні смиренні, бо вони успадкують землю. 6 Блаженні голодні та спраглі праведності, бо вони наситяться. 7 Блаженні милостиві, бо вони отримають милість. 8 Блаженні чисті серцем, бо вони побачать Бога. 9 Блаженні миротворці, бо вони будуть названі синами Божими. 10 Блаженні переслідувані за праведність, бо їхнє Царство Небесне. 11 Блаженні ви, коли ображатимуть та переслідуватимуть вас, і казатимуть проти вас усяку брехню та зло через Мене. 12 Радійте та веселіться, бо велика ваша нагорода на небі. Так само переслідували пророків, котрі були до вас. 



13 Ви – сіль землі. Але якщо сіль втратить солоність, то чим повернути її смак? Вона вже не придатна ні до чого, хіба що викинути її на вулицю, щоб її топтали люди. 14 Ви – світло світу. Не можна сховати міста, яке стоїть на горі. 15 Ніхто не запалює світильник, щоб поставити його під посудину, але ставить на поставець, і він світить усім у домі. 16 Нехай ваше світло так світить перед людьми, щоб вони бачили ваші добрі діла та прославляли вашого Небесного Отця. 



17 Не думайте, що Я прийшов знищити Закон або Пророків. Я прийшов не знищити, але сповнити. 18 Бо істинно кажу вам: доки не мине небо та земля, ні одна йота й ні одна риска Закону не мине – усе здійсниться. 19 Якщо хтось порушить одну з цих найменших заповідей та навчатиме так людей, той буде названий найменшим у Царстві Небесному, а хто буде виконувати заповіді та навчатиме так людей, той буде названий великим у Царстві Небесному. 20 Бо кажу вам: якщо ваша праведність не перевершить праведності книжників та фарисеїв, то ніяк не увійдете до Царства Небесного. 



21 Ви чули, що було сказано людям у давнину: „Не вбивай!“[1] Якщо хтось вб’є, підлягає суду. 22 Але Я кажу вам: кожен, хто гнівається на свого брата, підлягає суду. І кожен, хто скаже своєму братові: „Нікчема!“ – підлягає суду Синедріона. А той, хто скаже: „Дурень!“ – підлягає вогню Геєни. 23 Тому якщо навіть приносиш свій дар до жертовника й там згадаєш, що твій брат має щось проти тебе, 24 залиши свій дар там, перед жертовником, та йди спочатку примирися зі своїм братом, а потім прийди та принеси свій дар. 25 Примирися швидко зі своїм супротивником, поки ти з ним у дорозі, щоби противник не віддав тебе судді, а суддя – помічнику, і той не кинув тебе до в’язниці. 26 Істинно кажу тобі: не вийдеш звідти, поки не заплатиш усе до останнього кодранта.[2] 



27 Ви чули, що було сказано: „Не чини перелюбу!“.[3] 28 Але Я кажу вам: кожен, хто дивиться на жінку з пожадливістю, уже вчинив перелюб у своєму серці. 29 Якщо твоє праве око спокушає тебе, вирви його та викинь від себе. Бо краще для тебе втратити одну з частин твого тіла, аніж щоб усе тіло було кинуте в Геєну. 30 І якщо твоя права рука спокушає тебе, відрубай її та викинь від себе. Бо краще втратити одну з частин твого тіла, аніж щоб усе тіло йшло до Геєни. 



31 Було сказано: „Хто розлучається зі своєю дружиною, нехай дасть їй лист про розлучення“.[4] 32 Але Я кажу вам: кожен, хто розлучається зі своєю дружиною, – за винятком статевої розпусти, – той штовхає її до перелюбу. І той, хто одружується з розлученою, чинить перелюб. 



33 Ви чули також, що було сказано людям у давнину: „Не клянись неправдиво, а виконуй перед Господом свої обітниці“.[5] 34 Але Я кажу вам: не кляніться взагалі, ні небом, бо воно є Божим престолом, 35 ні землею, бо вона є підніжжям Його ніг, ні Єрусалимом, бо це місто великого Царя. 36 Не кляніться й своєю головою, бо не можете жодної волосини зробити білою або чорною. 37 Слово ж ваше нехай буде: так – так, ні – ні. А все, що більше за це, – від лукавого. 



38 Ви чули, що було сказано: „Око за око і зуб за зуб“.[6] 39 Але Я кажу вам: не противтеся злу. Якщо хтось вдарить тебе по правій щоці, підстав і другу. 40 І тому, хто судиться з тобою, щоб забрати сорочку, віддай і свій верхній одяг. 41 І коли хтось примусить тебе йти з ним милю[7], ти йди з ним дві. 42 Тому, хто просить у тебе, дай, і від того, хто бажає позичити в тебе, не відвертайся. 



43 Ви чули, що було сказано: „Люби ближнього свого та ненавидь свого ворога“.[8] 44 Але Я кажу вам: любіть ворогів ваших, благословляйте тих, хто вас проклинає, робіть добро тим, хто ненавидить вас, і моліться за тих, хто кривдить та переслідує вас, 45 щоб ви були синами вашого Небесного Отця. Адже Він наказує Своєму сонцю сходити над злими й над добрими та посилає дощ на праведних і на неправедних. 46 Якщо ви любите тільки тих, хто любить вас, яку нагороду маєте? Хіба митники не так само роблять? 47 І якщо ви вітаєте тільки ваших братів, що незвичайного робите? Хіба так не роблять і язичники? 48 Отже, будьте досконалі, як і Отець ваш Небесний є досконалим. 

New Ukrainian Translation TM, New Testament and Psalms
Copyright © 2022 by Biblica, Inc.
Used with permission. All rights reserved worldwide.

“Biblica”, “International Bible Society” and the Biblica Logo are trademarks registered in the United States Patent and Trademark Office by Biblica, Inc. Used with permission.