Зареєструватися безкоштовно

Матвія 25

Українська Біблія LXX УБТ



1 Тоді Царство Небесне буде подібне до десятьох дів, які, взявши свої каганці, вийшли назустріч молодому. (Мт 8:34; Лк 12:35) 2 П’ять із них були нерозумні, а п’ять — мудрі. (Мт 7:24; Мт 7:26) 3 Нерозумні, взявши свої каганці, не взяли з собою олії. 4 А мудрі разом зі своїми каганцями в посудинах взяли олію. 5 Оскільки молодий запізнювався, усі задрімали й поснули. (Мт 24:48; Мр 13:36) 6 А опівночі пролунав крик: Ось молодий, виходьте йому назустріч! 7 Тоді всі ті діви встали і приготували свої каганці. 8 Нерозумні сказали мудрим: Дайте нам вашої олії, бо наші каганці гаснуть! 9 А мудрі у відповідь сказали: Щоби часом не забракло і нам, і вам, краще підіть до продавців, та й купіть собі. 10 Коли вони пішли купувати, прийшов молодий, і ті, які були готові, пішли з ним на весілля, і за ними замкнули двері. (Мт 22:4) 11 Потім приходять й інші діви, та й кажуть: Пане, пане, відчини нам! (Лк 13:25) 12 А він у відповідь сказав: Запевняю вас, я вас не знаю! (Мт 7:23; Лк 13:27) 13 Тож пильнуйте, бо не знаєте ні дня, ні години, [коли Син Людський прийде]. (Мт 24:42) 



14 Подібно, як один чоловік, відходячи, покликав своїх рабів і передав їм своє майно; (Мр 13:34; Лк 19:12) 15 одному дав п’ять талантів[1], другому — два, а третьому — один, кожному згідно з його спроможністю, і відійшов. (Рим 12:3; Рим 12:6) 16 Той, хто одержав п’ять талантів, негайно пішов, пустив їх в обіг і заробив ще п’ять; 17 так само той, хто взяв два, заробив ще два. 18 А той, хто одержав один, пішов і закопав у землю гроші свого пана. 19 Через тривалий час приходить пан тих рабів і розраховується з ними. (Мт 18:23) 20 Підійшов той, який одержав п’ять талантів, — приніс ще п’ять талантів і каже: Пане, п’ять талантів ти мені передав. Ось іще п’ять талантів я придбав! 21 Сказав йому його пан: Гаразд, рабе добрий і вірний! У малому був ти вірний, над великим тебе поставлю. Увійди в радість свого пана! (Мт 24:45; Мт 25:23; Лк 16:10; Євр 12:2) 22 Підійшов і той, який одержав два таланти, і сказав: Пане, два таланти ти мені передав. Ось іще два таланти я заробив! 23 Сказав йому пан: Гаразд, рабе добрий і вірний! У малому був ти вірний, над великим тебе поставлю. Увійди в радість свого пана! (Мт 25:21) 24 Підійшов і той, який одержав один талант, і сказав: Пане, знав я тебе, що ти жорстока людина: жнеш, де не сіяв, і збираєш, де не розсипав. 25 Я, побоявшись, пішов і сховав твій талант у землю. Ось, бери своє! 26 У відповідь його пан сказав йому: Злий і лінивий рабе! То ти знав, що я жну, де не сіяв, і збираю, де не розсипав? 27 Треба тобі було віддати мої гроші торговцям, і тепер я взяв би своє з прибутком. 28 Тож візьміть у нього талант і дайте тому, хто має десять талантів. 29 Адже кожному, хто має, дано буде, і матиме ще більше, а від того, який не має, буде забране і те, що має. (Мт 13:12) 30 А нікчемного раба викиньте в зовнішню темряву; там буде плач і скрегіт зубів! [Це сказавши, закликав: Хто має вуха, щоби слухати, нехай слухає]! (Мт 8:12; Лк 17:10) 



31 Коли прийде Син Людський у Своїй славі й усі ангели з Ним, тоді сяде на престолі Своєї слави; (Мт 16:27; Мт 24:31) 32 і зберуться перед Ним усі народи, і відділить їх одне від одного, як пастух відділяє овець від козлів; (Мт 13:48; Рим 14:10; Об 20:11) 33 і поставить овець праворуч, а козлів — ліворуч. 34 Тоді Цар скаже тим, які праворуч: Прийдіть, благословенні Мого Отця, успадкуйте Царство, приготоване вам від створення світу! (Мт 20:23; 1Кор 2:9) 35 Бо голодував Я, і ви дали Мені їсти; спраглим був, і ви Мене напоїли; чужинцем був Я, і ви Мене прийняли; (Мт 10:42) 36 не мав одягу, і ви Мене одягнули; хворів, і ви Мене відвідали; у в’язниці був Я, і ви прийшли до Мене! (Євр 13:3) 37 Тоді озвуться до Нього праведні, кажучи: Господи, коли ми бачили Тебе голодним і нагодували, або спраглим і напоїли? 38 Коли ми бачили Тебе чужинцем і прийняли, або нагим і одягнули? 39 Коли ми бачили Тебе хворим, або у в’язниці, і прийшли до Тебе? 40 Цар у відповідь скаже їм: Запевняю вас: те, що зробили одному з Моїх найменших братів, ви зробили Мені. (Мт 10:42; Ів 20:17) 41 Тоді скаже й тим, які ліворуч: Ідіть від Мене, прокляті, у вічний вогонь, приготований дияволові та його ангелам! (Мт 7:23; 2Кор 12:7; Об 12:7; Об 12:9; Об 14:10) 42 Бо голодував Я, а ви не дали Мені їсти; спраглим був Я, а ви не напоїли Мене; (Як 2:15) 43 чужинцем був, а ви не прийняли Мене; нагим був, а ви не одягнули Мене; був хворим і у в’язниці, а ви не відвідали Мене. 44 Тоді озвуться і ті, кажучи: Господи, коли це ми бачили Тебе голодним, або спраглим, або чужинцем, або нагим, або хворим, або у в’язниці й не послужили Тобі? 45 Тоді у відповідь скаже їм: Запевняю вас: коли ви не зробили цього одному з найменших, то не зробили й Мені. 46 І підуть ті на вічне покарання, а праведні — на життя вічне. (Ів 5:29) 

© 2011, Українське Біблійне Товариство (Ukrainian Bible Society)

Матвія 25

Новий Переклад Українською



1 Тоді Царство Небесне буде подібне до десяти дів, які взяли свої світильники й вийшли назустріч нареченому. 2 П’ять із них були нерозумні, а п’ять – мудрі. 3 Нерозумні взяли світильники, але не взяли з собою олії. 4 А мудрі разом зі своїми світильниками взяли й олію в глечиках. 5 Оскільки наречений запізнювався, усі задрімали й заснули. 6 Опівночі пролунав крик: «Ось наречений іде! Виходьте йому назустріч!» 7 Тоді всі діви встали та приготували свої світильники. 8 Нерозумні сказали мудрим: «Дайте і нам вашої олії, бо наші світильники гаснуть». 9 А мудрі у відповідь сказали: «Не можемо, щоб і нам часом не забракло. Ідіть і купіть собі». 10 Коли вони пішли купувати, прийшов наречений. Ті, що були готові, увійшли разом із ним на весілля, і ворота зачинилися. 11 Потім повернулися й інші діви та сказали: «Господарю! Господарю! Відчини нам!» 12 Але він відповів: «Істинно кажу вам: я не знаю вас». 13 Отже, пильнуйте, бо не знаєте ні дня, ні години, коли Син Людський прийде! 



14 Подібно як чоловік, який, вирушивши в подорож, покликав своїх рабів і роздав їм своє майно. 15 Одному дав п’ять талантів[1], другому – два, іншому – один, кожному за його здібностями, і відразу вирушив. 16 Той, що отримав п’ять талантів, негайно пішов, вклав їх у діло й заробив ще п’ять. 17 Так само й той, що отримав два, заробив ще два. 18 А той, що отримав один, пішов і закопав у землю срібло свого господаря. 19 Коли минуло багато часу, господар тих рабів повернувся, щоб розрахуватися з ними. 20 Прийшов той, що отримав п’ять талантів, приніс інші п’ять талантів і сказав: «Господарю, ти мені доручив п’ять талантів, ось я заробив ще п’ять талантів». 21 Господар сказав йому: «Добре, хороший та вірний рабе! У малому ти був вірний, над великим тебе поставлю. Увійди в радість твого господаря». 22 Прийшов той, що отримав два таланти, і сказав: «Господарю, ти мені доручив два таланти, ось я заробив ще два таланти». 23 Господар сказав йому: «Добре, хороший та вірний рабе! У малому ти був вірний, над великим тебе поставлю. Увійди в радість твого господаря». 24 Прийшов і той, що отримав один талант, і сказав: «Господарю, я знав, що ти жорстока людина: жнеш там, де не сіяв, і збираєш там, де не розкидав. 25 Я побоявся та пішов і сховав у землю твій талант. Ось твоє!» 26 Господар сказав йому: «Злий та лукавий рабе! Ти знав, що я жну там, де не сіяв, і збираю там, де не розкидав?» 27 Тобі слід було вкласти моє срібло в банк, щоб я, повернувшись, отримав своє з прибутком. 28 Заберіть від нього талант і віддайте тому, хто має десять талантів. 29 Бо тому, хто має, додасться, і матиме надмірно, а від того, хто не має, і те, що має, забереться. 30 А цього негідного раба викиньте в зовнішню темряву, там буде плач та скрегіт зубів. 



31 Коли ж прийде Син Людський у славі Своїй і всі ангели з Ним, тоді Він сяде на престолі Своєї слави. 32 Усі народи зберуться перед Ним, і Він відділить одних від інших, як пастух відділяє овець від кіз. 33 І поставить овець праворуч від Себе, а кіз – ліворуч. 34 Тоді Цар скаже тим, хто праворуч: «Прийдіть, благословенні Мого Отця, й отримайте Царство, яке було приготовлене вам від початку світу. 35 Бо коли Я голодував, ви дали Мені їсти; коли страждав від спраги, ви дали Мені пити; коли був чужинцем, ви прийняли Мене; 36 коли був без одягу, ви одягли мене; коли був хворий, ви доглядали Мене; коли був у в’язниці, ви відвідали Мене». 37 Тоді праведні у відповідь скажуть Йому: «Господи, коли ми бачили Тебе голодним і нагодували, або спраглим і дали пити? 38 Коли ми бачили Тебе чужинцем і прийняли, або без одягу та одягли? 39 Коли бачили хворим або у в’язниці й прийшли до Тебе?» 40 Цар відповість їм: «Істинно кажу вам: усе, що ви зробили одному з цих найменших Моїх братів, ви зробили Мені». 41 Тоді скаже тим, хто ліворуч: «Ідіть від Мене, прокляті, у вогонь вічний, який був приготовлений для диявола та його ангелів. 42 Бо коли Я голодував, ви не дали Мені їсти; страждав від спраги, а ви не дали Мені пити; 43 коли був чужинцем, ви не прийняли Мене; коли був без одягу, ви не одягли Мене; коли був хворим і у в’язниці, ви не відвідали Мене». 44 Тоді вони у відповідь скажуть: «Господи, коли ми бачили Тебе голодним, або спраглим, або чужинцем, або без одягу, або хворим, або у в’язниці й не послужили Тобі?» 45 Тоді Він відповість їм: «Істинно кажу вам: якщо ви не зробили це одному з цих найменших, то й Мені не зробили». 46 І підуть вони у вічне покарання, а праведні – у життя вічне. 

New Ukrainian Translation TM, New Testament and Psalms
Copyright © 2022 by Biblica, Inc.
Used with permission. All rights reserved worldwide.

“Biblica”, “International Bible Society” and the Biblica Logo are trademarks registered in the United States Patent and Trademark Office by Biblica, Inc. Used with permission.