1На той час підійшли до Ісуса учні й кажуть: То хто найбільший у Царстві Небесному? (Мт 11:11; Мр 9:33; Лк 9:46)2[Ісус] покликав дитину, поставив її серед них3і сказав: Запевняю вас: якщо не навернетеся і не станете, як діти, не ввійдете в Царство Небесне. (Мт 5:20; Мт 19:14; Ів 3:3; Ів 3:5)4Отже, хто умалиться, як ця дитина, той буде найбільшим у Царстві Небесному.5Хто приймає таку дитину в Моє Ім’я, той Мене приймає. (Мт 10:40)6А хто спокусить одного із цих малих, які вірять у Мене, тому краще повісити млинове жорно на шию і втопити в морській глибині. (Мр 9:42; Лк 17:1; Об 18:21)7Горе світові від спокус, бо повинні прийти спокуси; однак горе тій людині, через яку спокуси приходять. (Мт 26:24)8Коли твоя рука або нога тебе спокушає, відрубай її і кинь геть від себе; краще тобі ввійти в життя кульгавим або кволим, ніж, маючи дві руки та дві ноги, бути вкинутим у вогонь вічний. (Мт 5:30; Кол 3:5)9Коли твоє око тебе спокушає, вийми його й кинь від себе; краще тобі однооким увійти в життя, ніж, маючи два ока, бути вкинутим у вогняну геєну[1]. (Мт 5:29)10Стережіться, щоб ви не погордували жодним із цих малих, бо кажу вам, що їхні ангели на небі повсякчас бачать обличчя Мого Небесного Отця. (Лк 1:19; Євр 1:14)11[Адже Син Людський прийшов знайти і спасти те, що загинуло].
Притча про заблудлу вівцю
12Як ви вважаєте? Коли в якогось чоловіка буде сто овець і одна з них заблукає, чи не покине він дев’яносто дев’ять у горах і не піде шукати заблудлої? (Пс 118:176; Мт 10:6; Лк 15:4; 1Пет 2:25)13І коли станеться, що знайде її, запевняю вас, що радітиме нею більше, ніж дев’яноста дев’ятьма, які не заблукали.14Так само немає бажання в Отця вашого Небесного, щоби загинув один із цих малих.
Як ставитися до провин брата
15Якщо згрішить твій брат проти тебе, піди й докори йому віч-на-віч. Коли послухає тебе, ти придбав свого брата, (Лк 17:3; Гал 6:1; 2Тим 4:2; Тит 3:10)16а коли не послухає, візьми із собою ще одного або двох, щоб устами двох або трьох свідків підтвердилося кожне слово; (Ів 8:17; 2Кор 13:1; 1Тим 5:19; Євр 10:28)17коли не послухає їх, скажи Церкві, а коли й Церкви не послухає, нехай буде тобі як язичник і митник. (Мт 16:18; 1Кор 5:9; 2Сол 3:14)18Запевняю вас: усе те, що зв’яжете на землі, буде зв’язане на небі; і все те, що розв’яжете на землі, буде розв’язане на небі. (Мт 16:19; Ів 20:23)19Знову запевняю вас: коли двоє з вас на землі погодяться просити про будь-яку річ, яку лише просять, буде їм дано від Мого Отця Небесного. (Мт 7:7)20Адже де двоє або троє зберуться в Ім’я Моє, там і Я серед них! (Мт 28:20; 1Кор 5:4)21Тоді, підійшовши до Нього, Петро сказав: Господи, якщо згрішить мій брат проти мене, чи маю йому прощати до семи разів? (Мт 6:12)22Відповів йому Ісус: Не кажу тобі до семи разів, але до сімдесяти разів по сім. (Лк 17:4)
Притча про немилосердного боржника
23Тож Царство Небесне подібне до чоловіка-царя, який хотів розрахуватися зі своїми рабами. (Мт 22:2; Мт 25:19)24Коли почав він розраховуватися, привели до нього одного, котрий був винен десять тисяч талантів[2].25А як той не мав чим віддати, пан наказав продати його, жінку, дітей і все, що має, і віддати борг.26Тоді раб, упавши ниць, кланявся йому й благав: Потерпи ще мені — і все тобі віддам.27І пан того раба, змилосердившись, відпустив його, а борг йому простив. (Мт 24:50; Лк 7:42)28Коли вийшов той раб, він зустрів іншого раба, який був винен йому сто динаріїв[3], схопив його, почав душити, проказуючи: Віддай те, що винен! (Мт 24:49)29А той другий раб, упавши, благав його, кажучи: Потерпи мені, я все тобі віддам.30Він же не забажав і вкинув його до в’язниці, доки не віддасть борг.31Побачивши, що сталося, інші раби дуже засмутилися, пішли й розповіли своєму панові про все, що трапилося.32Тоді його пан покликав його та каже йому: Лукавий рабе, весь той борг я тобі простив, бо ти вблагав мене. (Мт 7:2; Рим 13:7)33Хіба не слід і тобі було змилосердитися над своїм співрабом, як я змилосердився над тобою? (Мт 5:7; 1Ів 4:11)34І його пан, розгнівавшись, передав його катам, доки не віддасть увесь борг. (Мт 5:26; Мт 8:29; Мт 22:7)35Так і Мій Отець Небесний чинитиме з вами, якщо не простите від вашого серця кожний братові своєму [його переступів]. (Мт 6:14; Мр 11:26)
Матвія 18
Новий Переклад Українською
Хто найбільший у Царстві Небесному?
1У той час учні прийшли до Ісуса, кажучи: ―Хто найбільший у Царстві Небесному?2Ісус покликав дитину, поставив її посеред них3і сказав: ―Істинно кажу вам: якщо не навернетесь і не станете, як діти, ніколи не увійдете в Царство Небесне.4Отже, хто впокориться, як ця дитина, той великий у Царстві Небесному.5І хто приймає таку дитину в ім’я Моє, Мене приймає.
Ісус застерігає від спокус
6Якщо хтось спокусить одного з цих малих, що вірують у Мене, то для нього було б краще, якби йому повісили млинове жорно на шию й втопили у відкритому морі.7Горе світові від спокус, бо спокуси повинні приходити, але горе тій людині, через яку приходить спокуса.8Якщо твоя рука або нога спокушає тебе, відріж її та відкинь від себе: краще тобі увійти в життя покаліченим чи кульгавим, ніж, маючи дві руки або дві ноги, бути вкинутим у вогонь вічний.9І якщо твоє око спокушає тебе, вирви його та відкинь від себе. Краще тобі увійти в життя однооким, ніж, маючи два ока, бути вкинутим у Геєну вогняну.
Притча про заблудлу вівцю
10Стережіться, щоб ви не зневажали жодного з цих малих, бо кажу вам: їхні ангели на небі завжди бачать обличчя Мого Небесного Отця.11Адже Син Людський прийшов знайти та спасти загублене.[1]12Як ви вважаєте, якщо в одного чоловіка буде сто овець і одна з них заблукає, чи не залишить він дев’яносто дев’ять на горах та не піде шукати заблудлу?13І коли станеться, що знаходить її, істинно кажу вам: радітиме нею більше, ніж дев’яноста дев’ятьма, які не заблукали.14Так само й ваш Небесний Отець не бажає, щоб загинув хоч один із цих малих.
Як ставитись до провин братів
15Якщо твій брат згрішив проти тебе, іди та докори йому наодинці. Якщо він послухає, то ти повернув собі брата.16Якщо ж не послухає, візьми з собою ще одного або двох, щоб устами двох або трьох свідків підтвердилось кожне слово.[2]17Якщо ж він відмовиться слухати, скажи Церкві. Якщо не послухається Церкви, нехай буде для тебе, як язичник і митник.18Істинно кажу вам: зв’язане вами на землі, буде зв’язане на небі, і все, розв’язане на землі, буде розв’язане на небі.19Знов істинно кажу вам: якщо двоє з вас на землі погодяться просити про щось, то все їм буде дано Моїм Небесним Отцем.20Адже там, де двоє або троє з вас зберуться в ім’я Моє, там і Я посеред них.
Притча про немилосердного боржника
21Тоді підійшов Петро та спитав Ісуса: ―Господи, як часто прощати брата, який згрішить проти мене? Чи до семи разів?22Ісус відповів йому: ―Не кажу тобі до семи, а до сімдесяти разів по сім.23Отже, Царство Небесне схоже на царя, який бажав розрахуватись зі своїми рабами.24Коли почав розраховуватись, привели до нього одного, який був винен десять тисяч талантів[3]25Оскільки він не мав, чим заплатити, господар наказав продати його, дружину, дітей та все його майно й заплатити борг.26Тоді раб, впавши ниць, благав його, кажучи: «Будь терплячим зі мною, і я все поверну тобі».27Змилосердившись, господар того раба відпустив його та простив борг.28Коли той раб вийшов, то зустрів одного зі своїх товаришів, який був винен йому сто динаріїв, схопив його та почав душити кажучи: «Віддай мені все, що винен!»29Тоді його товариш упав ниць та благав його, кажучи: «Будь терплячим зі мною, і я все поверну тобі».30Але той не схотів і кинув його до в’язниці, доки не віддасть боргу.31Побачивши, що сталося, його товариші дуже засмутилися та пішли й сказали про все, що сталося, господареві.32Тоді, покликавши його, господар сказав йому: «Лукавий рабе! Я простив тобі весь борг, як ти просив мене!33Хіба не належало тобі змилосердитись над твоїм товаришем, як і я змилосердився над тобою?»34І, розгнівавшись, господар віддав його катам, поки не віддасть боргу.35Так зробить і Отець Мій Небесний з вами, якщо кожен із вас не прощатиме свого брата від усього серця.