Зареєструватися безкоштовно

Луки 2

Українська Біблія LXX УБТ



1 І сталося тими днями, що вийшов указ кесаря Августа переписати всю землю. (Мт 1:18; Дії 17:7) 2 Цей перепис уперше відбувся, як Сирією володів Кириній. (Дії 5:37) 3 І йшли всі записатися, кожний до свого міста. 4 Пішов і Йосиф з Галилеї, з міста Назарета, до Юдеї, до міста Давидового, що зветься Вифлеємом, — бо був він з дому та з роду Давидового, — (Лк 1:27) 5 записатися з Марією, зарученою з ним [жінкою], яка була вагітна. (Лк 1:27) 6 І сталося ж так, що коли вони були там, сповнилися дні, щоб їй народити. (Лк 1:57) 7 І вона народила свого Первістка — Сина, сповила Його й поклала в яслах, оскільки в гостиниці не було для них місця. (Лк 22:11) 8 А в тій місцевості були пастухи, які вночі перебували в полі та стерегли свою отару. 9 Аж [ось] Господній ангел став між ними, і слава Господня осяяла їх, і вони були охоплені великим страхом. (Мр 4:41; Лк 24:4; Дії 12:7; Дії 26:13) 10 Та ангел сказав їм: Не бійтеся, бо я звіщаю вам велику радість, яка буде для всього народу: (Мт 2:10; Лк 1:13) 11 для вас сьогодні в місті Давида народився Спаситель, Який є Христос Господь. (Лк 9:20; Ів 4:42; Дії 5:31; Дії 13:23; 1Ів 4:14) 12 А ось вам ознака: знайдете сповите Немовля, Яке лежить у яслах. 13 І раптом з’явилася біля ангела сила-силенна небесного війська; вони хвалили Бога і проголошували: (Мт 26:53) 14 Слава Богові на висоті, а на землі — мир у людях доброї волі! (Пс 50:20; Лк 3:22; Лк 10:21; Лк 19:38; Еф 6:15) 15 І сталося, що коли ангели відійшли від них на небо, пастухи почали говорити один одному: Ходімо у Вифлеєм і погляньмо, що там сталося, про що Господь сповістив нам! 16 Поспішаючи, вони прийшли та знайшли Марію, Йосифа й Немовля, Яке лежало в яслах. 17 Побачивши, вони розповіли про те, що було сказано їм про цю Дитину. 18 І всі ті, які чули, здивувалися зі сказаного їм пастухами. (Лк 2:33) 19 Марія ж зберігала всі ці слова, беручи до свого серця. (Лк 1:66; Лк 2:51) 20 А пастухи повернулися, славлячи й вихваляючи Бога за все, що чули та бачили, як їм було сказано. (Мт 15:31; Лк 5:25; Лк 7:16; Лк 13:13; Лк 17:15; Лк 18:43; Лк 23:47; Дії 11:18) 



21 Як виповнилося вісім днів, — коли мали обрізати Його, — то дали Йому Ім’я Ісус, як проголосив ангел ще перед Його зачаттям в утробі. (Мт 1:21; Лк 1:59) 22 І коли, згідно із Законом Мойсея, минули дні очищення, то принесли Його до Єрусалима, щоби поставити перед Господом, 23 як то записано в Господньому Законі: кожне немовля чоловічої статі, яке є первородним, назветься святим для Господа. (Лк 1:35; Рим 12:1) 24 І щоб скласти жертву, згідно зі сказаним у Законі Господнім, — дві горлиці або два молодих голуби. 25 В Єрусалимі був один чоловік на ім’я Симеон, людина праведна й побожна, який очікував утіхи Ізраїля, і Святий Дух був на ньому. (Лк 2:38; Лк 6:24; Дії 2:5) 26 І було йому обіцяно Духом Святим, що він не побачить смерті, доки не побачить Христа Господнього. (Пс 88:49; Лк 9:20; Ів 8:51; Євр 11:5) 27 І привів його Дух до храму. Коли батьки внесли Немовля Ісуса, щоби зробити з Ним за законним звичаєм, 28 він узяв Його на руки, віддав хвалу Богові, та й сказав: 29 Нині відпускаєш Свого раба, Владико, згідно зі Своїм словом, у мирі, (Дії 4:24) 30 бо мої очі побачили Твоє Спасіння, (Пс 66:3; Пс 97:2; Лк 3:6) 31 яке Ти приготовив перед обличчям усіх народів: 32 Світло відкриття для язичників і славу Твого народу Ізраїля! 33 І Його батько та мати дивувалися тим, що говорилося про Нього. (Лк 2:18) 34 А Симеон поблагословив їх і сказав Марії, Його матері: Ось, Цей поставлений на падіння і на піднесення багатьох в Ізраїлі, як ознака суперечок; (Мт 21:42; Дії 28:22) 35 і тобі самій меч прошиє душу, щоб відкрилися думки багатьох сердець! (Лк 2:48; Ів 19:25) 36 І була тут Анна — пророчиця, дочка Фануїла з роду Асира; вона дожила до глибокої старості, а з чоловіком прожила сім років від дівоцтва свого; 37 вдова вісімдесяти чотирьох років, яка не відходила від храму, служачи вдень і вночі постом та молитвами. (Дії 26:7; 1Тим 5:5) 38 Прийшовши в той час, вона прославляла Господа і говорила про Нього всім, хто чекав на викуплення Єрусалима. (Лк 2:25; Лк 23:51; Лк 24:21) 39 А як виконали все за Законом Господнім, вони повернулися до Галилеї, до свого міста Назарета. (Мт 2:22; Мт 2:23) 40 Дитина ж росла й міцніла, сповнюючись мудрості, і благодать Божа була на Ній. (Лк 1:80; Лк 2:52) 



41 Його батьки щороку ходили в Єрусалим на свято Пасхи. 42 І коли виповнилося Йому дванадцять років, вони за звичаєм пішли на свято [в Єрусалим]. 43 А як закінчилися дні свята, вони поверталися, а Хлопець Ісус залишився в Єрусалимі; та не знали того Його батьки, [Йосиф і мати]. 44 Вони думали, що Він десь у натовпі. Пройшли день дороги і стали шукати Його поміж родичами та знайомими; 45 і, не знайшовши, вони повернулися до Єрусалима й там шукали Його. 46 І сталося, що через три дні знайшли Його в храмі; Він сидів серед учителів, слухав їх та розпитував. 47 Усі, які слухали, дивувалися з Його розуму та відповідей. (Мт 12:23; Ів 7:15) 48 Побачивши Його, вони здивувалися; і мати Його сказала Йому: Дитино, чому Ти нам таке вчинив? Ось Твій батько і я, страждаючи, шукали Тебе. (Лк 2:35; Лк 4:32) 49 А Він відповів їм: Чому ж ви шукали Мене? Хіба ви не знали, що Мені треба бути при справах Мого Отця? (Лк 23:46; Ів 2:16) 50 Та вони не зрозуміли тих слів, які Він їм сказав. (Лк 9:45; Лк 18:34) 51 І пішов Він з ними, і прибув у Назарет, і слухався їх. А Його мати зберігала всі ті слова у своєму серці. (Мт 2:23; Лк 2:19) 52 А Ісус набував мудрості, віку та благодаті — у Бога і в людей. (Лк 2:40; Рим 14:18) 

© 2011, Українське Біблійне Товариство (Ukrainian Bible Society)

Луки 2

Новий Переклад Українською



1 У ті дні вийшов наказ від Кесаря Августа зробити перепис усього населення. 2 Це був перший перепис за правління Квірінія Сирією. 3 І всі пішли записатися, кожний до свого міста. 4 Пішов також і Йосиф із Галілеї, з міста Назарета, в Юдею, у місто Давида, що зветься Віфлеєм, бо він походив із дому та роду Давида. 5 Він пішов записатися разом із Марією, своєю нареченою, що була вагітна. 6 І сталося так, що коли вони були там, настав їй час народити. 7 І народила вона Сина, свого Первістка, і сповила Його, і поклала в ясла, бо не було для них місця в гостьовій кімнаті. 



8 Були ж у тій місцевості пастухи, які стояли в полі й охороняли вночі свою отару. 9 Аж ось ангел Господа з’явився біля них, і слава Господня засіяла навколо, і великий страх охопив їх. 10 І промовив до них ангел: «Не бійтеся! Я приніс вам добру звістку, яка буде великою радістю для всього народу! 11 Сьогодні в місті Давида народився вам Спаситель – Христос Господь! 12 І ось вам знак: знайдете сповите Немовля, Яке лежатиме в яслах». 13 І раптом разом з ангелом з’явилося численне небесне військо, яке прославляло Бога, кажучи: 14 «Слава Богу на небесах, а на землі мир людям, в яких перебуває Його добра воля!» 15 Коли ангели повернулися на небо, пастухи почали говорити один одному: «Ходімо до Віфлеєма й побачимо, що там сталося, про що Господь сповістив нас». 16 І пішли вони швидко до Віфлеєма й знайшли Марію, Йосифа й Немовля, покладене в ясла. 17 Побачивши їх, вони розповіли все, що їм було сказано про Цю Дитину. 18 Усі, хто чув, дивувалися тому, що розповідали пастухи про Нього. 19 Марія ж зберігала всі ці слова у своєму серці та роздумувала над ними. 20 І повернулись пастухи, прославляючи та вихваляючи Бога за все те, що почули й побачили, і за те, що все було так, як їм було сказано. 21 Восьмого дня, коли настав час обрізати Дитя, назвали Його Ісус – саме так, як оголосив ангел ще до Його зачаття в утробі. 



22 І коли, за Законом Мойсея, закінчилися дні очищення, принесли Його до Єрусалима, щоб представити перед Господом, 23 як написано в Законі Господа: «Кожен первісток чоловічої статі має бути посвячений Господу».[1] 24 За Законом Господа вони мали також принести жертву: «Дві горлиці або двох молодих голубів».[2] 



25 Був тоді в Єрусалимі чоловік, на ім’я Симеон. Він був чоловіком праведним та благочестивим, чекав на утіху Ізраїлю, і Дух Святий був на ньому. 26 І було відкрито йому Духом Святим, що він не бачитиме смерті, поки не побачить Христа Господнього. 27 Керований Духом, він прийшов у Храм, і коли батьки принесли Дитину Ісуса, щоб зробити з Ним за звичаєм Закону, 28 він узяв Його на руки, благословив Бога та промовив: 29 «А зараз, Владико, відпусти раба Твого з миром, за словом Твоїм, 30 бо побачили очі мої спасіння Твоє, 31 яке Ти приготував перед обличчям усіх народів, 32 світло одкровення для язичників і славу народу Твого Ізраїлю». 33 Батько та мати Ісуса дивувалися сказаному про Нього. 34 Симеон же благословив їх та сказав Марії, матері Його: «Ось Цей призначений для падіння й піднесення багатьох в Ізраїлі, Він буде знаком протиріччя, 35 так що думки багатьох сердець розкриються. І навіть душу твою пройме меч». 36 Була там і пророчиця Анна, дочка Фануїла, з роду Ашера; вона дожила до глибокої старості. Зі своїм чоловіком вона прожила сім років від одруження, 37 а потім стала вдовою, їй було вісімдесят чотири роки. Вона не відходила від Храму, постом та молитвою служила вдень і вночі. 38 Прийшовши в той час, вона прославляла Бога і всім, хто чекав на визволення Єрусалима, говорила про Нього. 39 І коли виконали все згідно із Законом Господа, повернулися до Галілеї, до свого міста Назарета. 40 Дитина ж росла та зміцнювалась, сповнюючись мудрістю, і благодать Божа була на Ній. 



41 Кожного року батьки Ісуса ходили до Єрусалима на свято Пасхи. 42 Коли виповнилося Йому дванадцять років, Він, за звичаєм, пішов разом із ними. 43 Коли ж закінчилися дні свята і всі поверталися додому, Хлопчик Ісус залишився в Єрусалимі, а батьки Його не знали про це. 44 Вони думали, що Він іде разом з іншими. Пройшовши день дороги, вони почали шукати Його серед родичів та знайомих. 45 І, не знайшовши, повернулися до Єрусалима шукати Його. 46 Через три дні знайшли Його в Храмі, де Він сидів серед учителів, слухав їх та розпитував. 47 Усі, хто Його чув, дивувалися Його розуму та відповідям. 48 Побачивши Його, вони здивувались, і мати промовила до Нього: ―Дитино, чому Ти так вчинив із нами? Ось Твій батько і я з хвилюванням шукали Тебе. 49 Але Він відповів їм: ―Чому ви шукали Мене? Хіба ви не знали, що Мені треба бути в тому, що належить Моєму Отцю? 50 Але вони не зрозуміли слів, які Він їм сказав. 51 Після цього вони повернулися до Назарета, і Він слухався їх. Мати Його зберігала всі ці слова у своєму серці. 52 Ісус же зростав мудрістю, ростом і благодаттю у Бога та людей. 

New Ukrainian Translation TM, New Testament and Psalms
Copyright © 2022 by Biblica, Inc.
Used with permission. All rights reserved worldwide.

“Biblica”, “International Bible Society” and the Biblica Logo are trademarks registered in the United States Patent and Trademark Office by Biblica, Inc. Used with permission.