1А Фест, перебравши владу, через три дні прийшов з Кесарії до Єрусалима. (Дії 23:23)2Первосвященики та провідники юдеїв поскаржилися йому на Павла і благали його, (Дії 4:23; Дії 24:1; Дії 28:17)3ласкаво просячи, щоби прислав його в Єрусалим, а самі готували засідку, аби вбити його по дорозі. (Дії 23:15; Дії 23:16)4Фест же сказав, щоб стерегли Павла в Кесарії, оскільки він сам мав незабаром туди піти. (Дії 23:23)5Отже, — сказав він, — ті з вас, хто може, хай ідуть зі мною, і якщо є якесь порушення в [цьому] чоловікові, хай звинувачують його!6Пробувши в них не більше як вісім або десять днів, повернувся до Кесарії; наступного дня, сівши на місце судді, наказав привести Павла. (Дії 22:30)7Коли його привели, оточили його ті юдеї, котрі прийшли з Єрусалима, висуваючи багато тяжких звинувачень, яких не могли довести.8Павло ж захищався: Я нічим не згрішив ні проти юдейського Закону, ні проти храму, ні проти кесаря! (Дії 6:13; Дії 18:13; Дії 22:1)9Тоді Фест, бажаючи догодити юдеям, промовив Павлові у відповідь: Чи ти хочеш піти в Єрусалим і там щодо цього суд від мене прийняти? (Дії 24:27; Дії 25:20)
Павло вимагає суду кесаря
10А Павло сказав: Я стою перед судом кесаря, де мені належить суд прийняти. Юдеїв нічим я не скривдив, і ти це добре знаєш.11Якщо ж кривду або щось варте смерті я вчинив, то не відмовляюся вмерти. Якщо ж немає нічого того, у чому вони мене звинувачують, ніхто мене не може їм видати. Покликаюся на кесаря! (Дії 23:29; Дії 25:16; Дії 25:21; Дії 26:32; Дії 28:19)12Тоді Фест, порозмовлявши з радниками, відповів: Ти покликався на кесаря, то й підеш до кесаря! (Дії 27:1)
Цар Агрипа слухає справу Павла
13Коли минуло декілька днів, цар Агрипа й Верніка прибули до Кесарії поздоровити Феста. (Дії 9:15; Дії 23:23)14Через те, що перебували там чимало днів, Фест розповів цареві про Павла, кажучи: Є один чоловік, в’язень, залишений Феліксом, (Дії 23:18; Дії 24:27)15на якого, коли я був у Єрусалимі, первосвященики і юдейські старші подали скаргу, домагаючись його засудження. (Дії 4:23; Дії 24:1; Дії 25:3)16Я відповів їм, що в римлян немає звичаю видавати якусь людину [на страту], поки обвинувачений не має перед собою тих, які його звинувачують, і не матиме змоги боронитися від звинувачень. (Дії 23:35; Дії 25:11)17Коли ж вони тут зійшлися, я без жодної затримки наступного ж дня сів на місце судді й наказав привести чоловіка.18Обступивши його, обвинувачі не вказали жодної провини з тих, про які я підозрював, (Дії 18:14; Дії 23:29; Дії 25:7)19а мали з ним якісь суперечки про свої забобони і про Якогось померлого Ісуса, про Якого Павло запевняв, що Він живий. (Дії 17:22)20Розгубившись у цьому питанні, я сказав, чи не хоче він піти в Єрусалим і там судитися щодо цього. (Дії 25:9)21Оскільки Павло вимагав, щоби його залишили на розсуд Августа, то я наказав охороняти його, доки не відішлю його до кесаря. (Дії 25:11; Дії 25:25)22Агрипа ж промовив до Феста: Хотів би я і сам того чоловіка послухати. [Той же] сказав: Завтра почуєш його. (Лк 23:8)23А наступного дня прийшли Агрипа й Верніка з великою пишнотою і ввійшли до судової зали разом із тисяцькими та знатними мужами міста. Коли наказав Фест, привели Павла. (Мт 10:18)24І каже Фест: Агрипо, царю, і всі мужі, які прийшли з нами! Ви бачите того, за кого настирливо просила мене вся юдейська громада і в Єрусалимі, і тут, викрикуючи, що не належить йому більше жити. (Дії 21:36; Дії 22:22)25Я ж, довідавшись, що нічого вартого смерті він не зробив, та й сам він покликався на кесаря, тож я вирішив послати його. (Дії 23:29; Дії 25:21)26Не маю нічого певного написати про нього володареві, тому привів я його до вас, особливо до тебе, Агрипо, царю, щоб як розпитаєш його, мав що написати.27Бо здається мені недоречним посилати в’язня, не зазначивши звинувачення проти нього. (Дії 19:40; Дії 23:18)
Дії 25
Новий Переклад Українською
Павло перед Фестом
1Через три дні після свого прибуття Фест вирушив із Кесарії до Єрусалима,2де первосвященники та керівники юдеїв виклали обвинувачення проти Павла. Вони благали Феста3проявити милість та викликати Павла до Єрусалима. Самі ж готували засідку, щоб у дорозі вбити його.4Але Фест відповів: «Павла стережуть у Кесарії, і я сам незабаром відправлюся туди.5Отже, нехай ваші керівники йдуть зі мною, і якщо в цій людині є щось погане, то нехай звинувачують її».6Пробувши в них не більше восьми чи десяти днів, Фест повернувся до Кесарії, наступного дня сів у суддівське крісло та наказав привести Павла.7Коли ж Павло прийшов, юдеї, які прибули з Єрусалима, зібралися навколо нього й почали звинувачувати його в численних злочинах, яких не могли довести.8Павло сказав у свій захист: ―Я нічим не согрішив ні проти юдейського Закону, ні проти Храму, ні проти Кесаря.9Але Фест, бажаючи догодити юдеям, спитав Павла: ―Чи згоден ти піти[1] до Єрусалима, щоб я судив тебе там?10Павло ж сказав: ―Я стою перед судом Кесаря, де мені й належить прийняти суд. Я не зробив нічого поганого юдеям, як ти й сам це добре знаєш.11Якщо я зробив щось погане, варте смерті, я згоден померти. Але якщо немає нічого в тому, у чому мене звинувачують, ніхто не може видати мене їм. Я вимагаю суду Кесаря!12Тоді Фест, поговоривши зі своєю радою, відповів: ―Якщо ти вимагаєш суду Кесаря, до Кесаря й підеш!
Фест радиться з царем Агриппою
13Через декілька днів до Кесарії приїхав цар Агриппа[2] та Вереніка, щоб привітати Феста.14Вони провели там декілька днів, і Фест розповів цареві про справу Павла: ―Є тут один чоловік, залишений Феліксом у в’язниці.15Коли я був у Єрусалимі, юдейські первосвященники та старійшини свідчили проти нього, вимагаючи його засудження.16Я ж відповів їм, що римляни не мають звичаю видавати людину, доки вона не зустрінеться віч-на-віч зі своїм обвинувачем і не отримає можливості захиститися від звинувачення.17Коли вони прийшли сюди, я відразу ж скликав суд та наказав привести цього чоловіка.18Обступивши його, обвинувачі не висунули жодної провини з тих, про які я підозрював;19натомість вони мали деякі суперечки щодо їхньої релігії й щодо якогось Ісуса, Котрий помер і про Якого Павло казав, що Він живий.20Я був розгублений, не знав, як розглянути цю справу, і спитав Павла, чи він бажає піти до Єрусалима й там стати перед судом щодо цього.21Павло ж вимагав, щоб його залишили під вартою на розсуд Августа. Отже, я вирішив відіслати його до Кесаря.22Агриппа сказав Фестові: ―Я хотів би сам послухати цього чоловіка. Фест відповів: ―Завтра почуєш.
Павло перед царем Агриппою
23Наступного дня Агриппа та Вереніка прийшли з великою пишністю та увійшли до зали зустрічі разом із Трибунами та поважними людьми міста. За наказом Феста привели Павла.24Фест сказав: «Царю Агриппо й усі присутні тут із нами! Ви бачите людину, на яку мені скаржилося безліч юдеїв і в Єрусалимі, і тут, вигукуючи, що він не повинен більше жити.25Я ж зрозумів, що він не зробив нічого, вартого смерті; і оскільки він сам вимагав суду в Августа, я вирішив надіслати його до Рима.26Але в мене немає нічого достеменного, про що я міг би написати володареві, тому я привів його до вас, і особливо до тебе, царю Агриппо, щоб після допиту я мав, що написати.27Бо мені здається нерозсудливим надсилати ув’язненого, не вказавши підстав для його звинувачення».