1Симон Петро, раб і апостол Ісуса Христа. Тим, хто завдяки праведності нашого Бога й Спасителя Ісуса Христа отримав таку ж дорогоцінну віру, як і ми.2Нехай благодать і мир вам примножаться в пізнанні Бога та Ісуса, нашого Господа.
Покликання та обрання християн
3Його божественна сила дала нам усе для життя й побожності через пізнання Того, Хто покликав нас Своєю славою й доброчесністю.4Завдяки їм нам даровані великі та дорогоцінні обітниці, щоб через них ви стали учасниками Божественної природи, уникнувши розтління, яке існує у світі через лихі бажання.5Тому докладіть усіх зусиль, щоб додати до вашої віри доброчесність, до доброчесності – знання,6до знання – стриманість, до стриманості – терпеливість, до терпеливості – побожність,7до побожності – братолюбство, а до братолюбства – любов.8Бо якщо ви все це маєте й воно примножується серед вас, то не будете бездіяльними чи безплідними у пізнанні Господа нашого Ісуса Христа.9А в кого цього немає, той короткозорий, навіть сліпий, і забув про очищення від своїх минулих гріхів.10Тому, брати, усе більше намагайтеся утвердити ваше покликання та обрання, бо, роблячи так, ніколи не спіткнетесь11і будете щедро забезпечені правом увійти до вічного Царства Господа й Спасителя нашого Ісуса Христа.12Тому я постійно нагадуватиму вам про це, хоча ви це знаєте й утверджені в теперішній істині.13Бо вважаю за праведне, доки я ще в цьому наметі[1], спонукати вас нагадуванням,14знаючи, що зняття мого намету вже близько, як і відкрив мені наш Господь Ісус Христос.15Я дбатиму, щоб і після мого відходу ви завжди про це пам’ятали.
Слава Христа і пророче слово
16Адже ми сповістили вам про силу та наближення Господа нашого Ісуса Христа, не слідуючи хитромудрим міфам, але будучи очевидцями Його величі.17Бо Він отримав честь і славу від Бога Отця, коли до Нього пролунав від величної слави такий голос: «Це Син Мій улюблений, Якого Я вподобав».[2] (Мт 17:5; Мр 9:7; Лк 9:25)18І ми почули цей голос, що пролунав із неба, коли були з Ним на святій горі.19І ми маємо ще надійніше пророче слово. Ви добре робите, зважаючи на нього як на світильник, який світить у темному місці, доки не почне розвиднятися й ранкова зоря не зійде у ваших серцях.20Пам’ятайте[3] насамперед про те, що в Писанні жодне пророцтво не походить від чийогось власного тлумачення.21Адже пророцтво ніколи не лунало з волі людини, але від Бога говорили люди, натхнені Святим Духом.