1Брати мої, хай не буде серед вас багато вчителів, бо ви знаєте, що ми отримаємо суворіший суд.2Адже всі ми часто спотикаємося. Якщо хтось не спотикається в слові, це людина досконала, спроможна приборкати все тіло.3Ось і коням ми вкладаємо вудила в рот, щоб нам корилися, та керуємо усім їхнім тілом.4Подібно й з кораблями: хоч які великі й гнані сильними вітрами, але скеровуються малим кермом, куди бажає керманич.5Так само і язик: маленький орган та великими речами вихваляється. Ось який малий вогонь, а запалює такий великий ліс.6Язик також є вогнем. Язик – це світ неправди, встановлений між нашими органами. Він опоганює все тіло й запалює коло життя, сам підпалюючись від Геєни.7Адже кожен вид звірів і птахів, плазунів і морських тварин може бути приборканий і приборкується людиною.8А язика ніхто з людей приборкати не може: він – невгамовне зло, повне смертоносної отрути.9Ним благословляємо Господа й Отця і ним же проклинаємо людей, створених за Божою подобою.10З того ж рота виходить благословення й прокляття. Брати мої, не годиться, щоб так воно було.11Хіба з одного джерела тече солодка й гірка вода?12Брати мої, чи може смоковниця родити оливки, а виноградна лоза – смокви? Так само й солончак не може давати солодкої води.
Два види мудрості
13Хто є мудрий і досвідчений між вами? Нехай він покаже своєю гідною поведінкою, що його вчинки зроблені з лагідністю, яку дає мудрість.14Якщо ж ви маєте у вашому серці гірку заздрість і суперництво, не вихваляйтеся й не брешіть проти істини.15Це не та мудрість, яка сходить згори, а земна, плотська, бісівська.16Бо де є заздрість і суперництво, там безладдя й усяке зле діло.17А мудрість, яка сходить згори, насамперед чиста, потім мирна, лагідна, слухняна, повна милосердя й добрих плодів, неупереджена, нелицемірна.18Бо плід праведності сіється в мирі тими, хто творить мир.