1Отже, людино, яка засуджуєш інших, ти не маєш виправдання, бо, судячи іншого, ти засуджуєш саму себе, адже робиш саме те, що засуджуєш.2А ми знаємо, що Бог справедливо судить тих, хто так робить.3Людино, невже ти вважаєш, що, засуджуючи інших за вчинки, які ти сама робиш, уникнеш Божого суду?4Чи, може, ти зневажаєш багатство Його доброти, поблажливості та довготерпіння й не усвідомлюєш, що доброта Бога веде тебе до покаяння?5Власною впертістю й нерозкаяним серцем ти накликаєш на себе гнів на день гніву й виявлення справедливого Божого суду.6«Він відплатить кожному за його вчинками»:[1] (Пс 61:13)7тим, хто з наполегливістю в добрих ділах шукає слави, честі й безсмертя, Він подарує життя вічне,8а для тих, хто через самолюбство відкидає істину та слідує за неправдою, буде гнів та лють.9Страждання й лихо буде для кожної людської душі, яка чинить зло, – спочатку для юдеїв, а потім для язичників.10А кожному, хто чинить добро, буде слава, честь і мир – спочатку юдеям, а потім язичникам.11Адже Бог неупереджений.12Усі, хто згрішив без Закону, без Закону й загинуть, і всі, хто згрішив у Законі, за Законом будуть засуджені.13Бо не ті, хто слухає Закон, праведні перед Богом, а ті, хто виконує Закон, будуть виправдані.14Коли язичники, які не мають Закону, діють за своєю природою згідно з Законом, вони є законом для себе, хоча не мають Закону.15Вони показують, що діло Закону написане в їхніх серцях, про що свідчить їхнє сумління й думки, які то звинувачують, то виправдовують одна одну.16Це виявиться того дня, коли Бог, згідно з моєю Доброю Звісткою, судитиме таємні думки та вчинки людей через Ісуса Христа.
Юдеї та Закон
17Тож, якщо ти називаєш себе юдеєм, покладаєшся на Закон і хвалишся Богом;18якщо ти знаєш Його волю і, навчений Законом, розумієш, що краще;19якщо ти переконаний, що ти – поводир для сліпих, світло для тих, хто в темряві,20наставник для нерозумних, учитель для немовлят,[2] бо в Законі маєш втілення знання та істини,21тоді чому ж ти, навчаючи інших, не навчаєш себе? Чому, проповідуючи проти крадіжок, сам крадеш?22Чому, говорячи не чинити перелюбу, сам чиниш перелюб? Чому, відчуваючи огиду до ідолів, ти грабуєш їхні храми?[3]23Ти хвалишся Законом, а зневажаєш Бога, порушуючи Закон.24Як написано: «Через вас ім’я Бога зневажається серед язичників».[4]25Обрізання має користь, якщо ти дотримуєшся Закону, але якщо ти порушник Закону, твоє обрізання стало необрізанням.26Тож, якщо необрізаний дотримується заповідей Закону, чи не буде його необрізання вважатися обрізанням?27Тому необрізаний від народження, виконуючи Закон, судитиме тебе – того, хто, маючи написаний Закон та обрізання, порушує Закон.28Бо юдей не той, хто показує це зовні, і обрізання не те, що зовні, на тілі.29А юдей це той, хто є ним усередині, і обрізання – це обрізання серця за Духом, а не за буквою Закону. Такій людині хвала не від людей, а від Бога.