1Ми, сильні, повинні нести немочі слабких, а не собі лише догоджати.2Кожен із нас нехай догоджає ближньому на добро, для духовного збудування.3Бо і Христос не догоджав Собі, але, як написано: «Зневага тих, хто ганьбить Тебе, впала на Мене».[1] (Пс 68:10)4Усе, що було написано в минулому, написано для нашого навчання, щоб через терпіння та підбадьорення, яке дає Писання, ми мали надію.5Нехай Бог, Який дарує терпіння та підбадьорення, дарує вам бути однодумними між собою, за прикладом Ісуса Христа,6щоб ви однією думкою й одним голосом прославили Бога й Отця Господа нашого Ісуса Христа.7Тож приймайте одне одного так само, як Христос прийняв вас до слави Божої.8Бо я кажу вам: Христос став слугою обрізання для Божої істини, щоб підтвердити обітниці, дані патріархам,9і щоб язичники прославили Бога за Його милість. Як написано: «За це я славитиму Тебе серед народів, Господи, та імені Твоєму співатиму хвалу».[2] (Пс 17:50)10І ще сказано: «Радійте, язичники, з Його народом!»[3]11І знов: «Славте Господа, усі народи! Хваліть Його, усі племена!»[4] (Пс 116:1)12І знов Ісая каже: «Прийде Корінь Єссея і стане панувати над народами, на Нього народи покладуть усю надію».[5]13Нехай Бог надії наповнить вас усією радістю й миром у вірі, щоб ви силою Святого Духа були наповнені надією.
Павло – апостол язичників
14Я переконаний, брати мої, що ви самі сповнені добра, наповнені всяким знанням і можете навчити одне одного.15І все ж я написав вам, подекуди сміливіше, щоб нагадати вам про деякі речі через дану мені Богом благодать16бути служителем Ісуса Христа для язичників, виконувати священницьке служіння й проголошувати Добру Звістку Божу, щоб язичники стали приношенням жертовним, приємним та освяченим Святим Духом.17Отже, я маю, чим похвалитися в Ісусі Христі щодо служіння Богові.18Я б не наважився говорити ні про що, крім того, що Христос зробив через мене, – словом і ділом, – щоб привести язичників до послуху перед Богом через мої слова та вчинки,19а також силою ознак та чудес і силою Божого Духа. Отже, з Єрусалима й повсюди аж до Іллірика я повністю проголосив Добру Звістку Христа.20Моєю метою завжди було проповідувати Добру Звістку там, де Христос не був відомий, щоб не будувати на основі, закладеній кимось іншим,21як і написано: «Ті, кому про Нього не казали, побачать, і ті, хто не чув, зрозуміють».[6]22Тому я неодноразово стикався з перешкодами на шляху до вас.
Місіонерські плани Павла відвідати Рим
23Але тепер, не маючи більше такого місця в цих землях,[7] я вже кілька років прагну відвідати вас.24Я планую зробити це, коли вирушу до Іспанії, і сподіваюся побачити вас під час проїзду, щоб ви допомогли мені в моїй подорожі туди, після того, як я деякий час насолоджуватимусь вашим товариством.25Однак тепер я їду до Єрусалима, щоб послужити там святим,26бо Македонія та Ахая були раді зібрати деяку пожертву для бідних серед святих в Єрусалимі.27Вони були раді це зробити, адже були їхніми боржниками. Як юдеї поділилися духовними благами з язичниками, так і язичники зобов’язані послужити їм матеріально.28Отже, коли я це владнаю й переконаюся, що вони отримали цей дар, то вирушу в Іспанію й дорогою відвідаю вас.29Я знаю, що коли я прийду до вас, то прийду в повноті благословення Христа.30Я закликаю вас, брати, через Господа нашого Ісуса Христа й через любов Духа, щоб ви разом зі мною молилися за мене до Бога,31щоб я був врятований від невіруючих в Юдеї і щоб моє служіння в Єрусалимі було до вподоби святим;32щоб я з радістю прийшов до вас, якщо на те воля Божа, і відпочив разом із вами.33Нехай Бог миру буде з усіма вами. Амінь.