1Щиро приймайте слабкого у вірі, без суперечок про спірні думки.2Один вірить, що можна їсти все, а інший, слабкий у вірі, їсть лише овочі.3Той, хто їсть усе без розбору, не повинен зневажати того, хто не їсть, а той, хто не їсть усього, не повинен судити того, хто їсть, адже Бог його прийняв.4Хто ти, щоб судити чужого слугу? Його господар вирішує, стоїть він чи падає. Але він буде стояти, бо Господь здатний підтримати його.5Хтось вважає один день важливішим від іншого, а хтось вважає всі дні однаковими. Нехай кожний тримається свого переконання.6Хто вважає один день особливим, робить це для Господа. Хто їсть м’ясо, той робить це для Господа, бо дякує Богові; і хто не їсть, той теж робить це для Господа й дякує Богові.7Бо ніхто з нас не живе для себе й ніхто з нас не помирає для себе.8Якщо ми живемо, живемо для Господа, і якщо вмираємо, вмираємо для Господа. Отже, чи живемо, чи вмираємо, ми належимо Господеві.9Бо саме для цього Христос помер і воскрес, щоб бути Господом як мертвих, так і живих.10Тоді чому ти осуджуєш свого брата? Або чому ти зневажаєш свого брата? Адже всі ми будемо стояти перед судом Божим.11Бо написано: «Як Я живу, – промовляє Господь, – так кожне коліно схилиться переді Мною і кожен язик визнає Бога».[1]12Тож кожен із нас відповідатиме за себе перед Богом.13Тому не будемо осуджувати одне одного. Краще постановіть не ставити жодної перешкоди чи спокуси братові.14Я знаю й повністю переконаний у Господі Ісусі, що нічого не є нечистим саме по собі. Але якщо хтось вважає щось нечистим, то для того це нечисте.15Якщо твій брат засмучений через твою їжу, то ти більше не дієш по любові. Не знищуй своєю їжею того, за кого помер Христос.16Не допускайте, щоб зневажалося те добре, що у вас є.17Бо Царство Боже – це не їжа та пиття, а праведність, мир та радість у Святому Дусі,18бо кожен, хто служить Христу таким чином, той до вподоби Богові й шанований людьми.19Отже, дбаймо про те, що веде до миру та взаємного збудування.20Не руйнуйте Божого діла заради їжі. Уся їжа чиста, але погано, якщо людина їсть так, що спричиняє цим комусь спотикання.21Краще не їсти м’яса, не пити вина й не робити чогось, через що брат твій спотикається, спокушається чи слабне.22Отже, віру, яку ти маєш, зберігай між собою і Богом. Блаженний той, хто не засуджує себе за власне рішення.23Але хто має сумніви, коли їсть, той вже засуджений, бо поводиться не відповідно до віри, а все, що не від віри, – це гріх.[2] (Рим 16:25)