1Керівнику хору. Синів Кореєвих пісня. На мотив аламот.[1]2Бог – пристановище наше й міць, допомога в скорботах, що завжди знаходиться поруч.3Тому ми не злякаємось, хоч би навіть земля здригнулася й гори ринули в морську безодню[2],4так що заревли б і запінилися води від їхнього падіння, і скелі б затремтіли від того збурення води. Села5Річкові потоки радують місто Боже, святилище, де мешкає Всевишній.6Бог посеред нього – воно не захитається; Бог допоможе йому ще вдосвіта.7Збентежилися народи, похитнулися царства, подав Він Свій голос – тане земля.8ГОСПОДЬ Воїнств[3] із нами; Твердиня наша – Бог Якова. Села9Підіть-но, погляньте на діяння ГОСПОДА, які спустошення здійснив Він на землі,10припиняючи війни аж до краю землі. Він ламає лук і розщеплює древко списа, колісниці[4] спалює вогнем.11«Вгамуйтеся й пізнайте, що Я – Бог; Я буду звеличений серед народів, звеличений на землі».12ГОСПОДЬ Воїнств із нами, Твердиня наша – Бог Якова. Села