1Я побачив, що Агнець відкрив першу із семи печаток, і почув, як одна з чотирьох живих істот голосом, схожим на грім, казала: «Підійди!»2Я подивився, і ось – білий кінь! Вершник, який сидів на ньому, мав лук. Йому дали корону, і він вирушив як переможець, щоб перемагати.3Коли Агнець відкрив другу печатку, я почув, як друга жива істота сказала: «Підійди!»4І вийшов ще один кінь, вогняно-червоний. Вершнику, який сидів на ньому, було дано силу забрати мир від землі, щоб люди вбивали одне одного. І дано було Йому великий меч.5Коли Агнець відкрив третю печатку, я почув, як третя жива істота сказала: «Підійди!» Я подивився, і ось – чорний кінь! Вершник, який сидів на ньому, мав у своїй руці вагу.6Потім я почув, як серед чотирьох живих істот пролунав голос, який казав: «Одна міра[1] пшениці за динарій[2] і три міри ячменю за динарій, а олії та вину не завдай шкоди!»7Коли Агнець відкрив четверту печатку, я почув голос четвертої живої істоти, що сказала: «Підійди!»8Я подивився, і ось – блідий кінь! Вершника, який сидів на ньому, звали Смерть, і царство мертвих ішло за ним. І була дана їм влада над четвертою частиною землі, щоб убивати мечем, голодом, чумою й дикими звірами землі.9Коли Він відкрив п’яту печатку, я побачив під вівтарем душі тих, хто був убитий через Слово Боже, і свідчення, яке вони зберегли.10Вони гучно вигукнули: «Доки, Володарю, Святий і Правдивий, доки Ти не будеш судити мешканців землі й не помстишся за нашу кров?»11Потім кожному з них був даний білий одяг, і було їм сказано почекати ще трохи, поки повну кількість їхніх товаришів та їхніх братів не буде вбито, так само, як і їх.12Я спостерігав, як Він відкривав шосту печатку. І був великий землетрус, і сонце почорніло, мов мішковина, увесь місяць став криваво-червоний,13а зірки з неба попадали на землю, як смоковниця скидає свої недозрілі плоди, коли її струшує сильний вітер.14Небо відступило, як згорнутий сувій, і кожна гора та острів були зрушені зі свого місця.15Тоді земні царі, князі, полководці, багаті, могутні та всі інші, і раби, і вільні, сховалися в печерах та серед гірських скель.16Вони закликали до гір та скель:[3] «Впадіть на нас і сховайте нас від обличчя Того, Хто сидить на престолі, і від гніву Агнця!17Бо настав великий День Їхнього гніву, і хто може вистояти?»