1Після цього я глянув, а ось переді мною були двері, відчинені в небеса, і голос, подібний до звуку сурми, який я чув раніше, заговорив до мене: «Піднімись сюди, і Я покажу тобі, що має відбутися після цього».2Я відразу опинився в Дусі, і ось там, на небі, стояв престол, на якому Хтось сидів.3Той, Хто там сидів, був подібний до каменя яшми та рубіну. Навколо престолу сяяла веселка, яка була подібна до смарагду.4Навколо престолу було ще двадцять чотири престоли, а на них сиділи двадцять чотири старці. Вони були одягнені в білий одяг, а на головах мали золоті корони.5Від престолу виходили блискавки, голоси та громи. Перед престолом палали сім світильників – сім духів Божих.6Також перед престолом було щось схоже на скляне море, прозоре, як кришталь. У центрі та навколо престолу були чотири живі істоти, які мали безліч очей спереду й ззаду.7Перша жива істота була схожа на лева, друга була як віл, третя мала обличчя, як у людини, четверта була схожа на орла, що летить.8Кожна з чотирьох живих істот мала по шість крил і безліч очей навколо й всередині. День і ніч вони ніколи не перестають говорити: «Святий, святий, святий Господь Бог Вседержитель,[1] Той, Хто є, Хто був і Хто має прийти».9І щоразу, коли живі істоти віддавали славу, честь і подяку Тому, Хто сидів на престолі й Хто живий навіки-віків,10двадцять чотири старці падали перед Тим, Хто сидів на престолі, і поклонялися Тому, Хто живий навіки-віків. Вони клали свої корони перед престолом, кажучи:11«Ти, наш Господь і Бог, гідний отримати славу, і честь, і владу, бо Ти створив усе і за Твоєю волею все існує та було створено!»