Марка 15:14 | Новий Переклад Українською

Новий Переклад Українською

Ісус перед Пилатом

1 Вранці наступного дня первосвященники скликали раду разом зі старійшинами, книжниками та всім Синедріоном. Потім зв’язали Ісуса та повели й передали Його Пилатові. 2 Пилат запитав Його: ―Ти Цар юдеїв? Ісус відповів: ―Ти кажеш це! 3 Первосвященники звинувачували Його в багатьох речах. 4 Пилат знов запитав Ісуса: ―Ти нічого не відповідаєш? Дивись, скільки проти Тебе обвинувачень! 5 Але Ісус більше нічого не відповідав, і Пилат дуже здивувався.

Засудження Ісуса

6 На кожне свято намісник відпускав їм одного з в’язнів, якого вони просили. 7 У той час був один в’язень, на ім’я Варавва, який разом із бунтівниками був винний у вбивстві. 8 Люди прийшли й почали просити Пилата, щоб він зробив, як завжди. 9 Пилат відповів їм: ―Чи бажаєте, щоб я відпустив вам Царя юдеїв? 10 Бо він знав, що через заздрощі первосвященники видали Ісуса. 11 Але первосвященники вмовили людей просити, щоб краще відпустив їм Варавву. 12 Пилат знову звернувся до них: ―А що хочете, щоб я зробив із Тим, Кого називаєте Царем юдеїв? 13 Вони ж знов закричали: ―Розіпни Його! 14 Пилат запитав: ―Яке ж зло Він скоїв? Але вони ще сильніше закричали: ―Розіпни Його! 15 І так Пилат, бажаючи догодити людям, відпустив їм Варавву, а Ісуса наказав бичувати та віддав на розп’яття.

Воїни знущаються над Ісусом

16 Воїни відвели Ісуса до двору, тобто до преторії, та скликали всю когорту. 17 Вони наділи на Нього багряницю, сплели та поклали на голову вінок із тернини. 18 І почали вітати Його: «Вітаємо Тебе, Царю юдеїв!» 19 Вони били Його тростиною по голові, плювали на Нього й, падаючи на коліна, вклонялися Йому. 20 Коли закінчили знущатися, зняли з Ісуса багряницю, надягнули на Нього Його одяг і відвели, щоб розіп’яти Його.

Розп’яття Ісуса

21 Воїни примусили одного перехожого, Симона з Кирени, що повертався з поля, батька Олександра та Руфа, нести хрест Ісуса. 22 Привели Ісуса на Голгофу (що в перекладі означає«місце Черепа»). 23 Дали Йому випити вина, змішаного з миррою, але Він не взяв. 24 Потім, розіп’явши Ісуса, вони розділили між собою Його одяг, кидаючи жереб, хто що візьме. 25 Коли Його розіп’яли, була третя година^[1]. 26 І написали Його провину: цар юдеїв. 27 Разом із Ним розіп’яли двох розбійників: одного – праворуч, а іншого – ліворуч від Нього. 28 І збулося сказане у Святому Писанні: «Його зараховано до злочинців».^[2] 29 Ті, що проходили повз, богохульствували проти Нього. Вони хитали головами й казали: «Гей! Ти ж збирався зруйнувати Храм і відбудувати його за три дні. 30 Спаси Себе Самого, зійди з хреста!» 31 Первосвященники разом із книжниками також насміхалися з Нього, кажучи між собою: «Інших рятував, а Себе не може врятувати! 32 Якщо Він насправді Христос, Цар Ізраїля, то нехай зараз зійде з хреста, щоб ми побачили й повірили!» І ті, що були розіп’яті разом із Ним, також насміхалися з Нього.

Смерть Ісуса

33 Близько шостої^[3] години настала темрява по всій землі – аж до дев’ятої^[4] години. 34 А о дев’ятій Ісус голосно закричав: «Елої, Елої, лема савахтані?» (що в перекладі означає: «Боже Мій, Боже Мій, чому Ти покинув Мене?»)^[5] (Пс 21:1) 35 Деякі з тих, що там стояли, почувши це, казали: «Дивіться, Він кличе Іллю!» 36 Хтось побіг, наповнив губку кислим вином, настромив на тростину й дав Йому пити, кажучи: «Облиште, побачимо, чи прийде Ілля зняти Його!» 37 Ісус же, голосно скрикнувши, віддав духа. 38 Завіса в Храмі розірвалася надвоє зверху донизу. 39 Сотник, який стояв навпроти Нього, побачивши, як Він помер, промовив: «Цей чоловік справді був Сином Божим!» 40 Були там і деякі жінки, які стояли поодаль і дивилися. Серед них були Марія Магдалина, Марія – мати Якова молодшого та Йосії, і Саломія. 41 Коли Він був ще в Галілеї, вони слідували за Ним та служили Йому. Було й багато інших, які прийшли з Ним до Єрусалима.

Поховання Ісуса

42 Коли настав вечір, – а був день Приготування перед Суботою, – 43 прийшов Йосиф з Ариматеї, поважний радник, який теж очікував Царства Божого. Він наважився піти до Пилата та просити тіло Ісуса. 44 Коли Пилат дізнався, що Ісус уже помер, то здивувався й, покликавши сотника, запитав у нього, чи давно Ісус помер. 45 Довідавшись від сотника, що Ісус дійсно помер, він віддав тіло Йосифові. 46 Йосиф купив льняну тканину і, знявши тіло Ісуса, обгорнув його в полотно й поклав до гробниці, яка була висічена в скелі. До входу в гробницю привалив камінь. 47 Марія Магдалина та Марія, мати Йосії, дивилися, де Його поховали.