1Першого дня тижня, рано-вранці, вони прийшли до гробниці та принесли пахощі, які приготували.2І виявили, що камінь від гробниці був відвалений.3Увійшовши, не знайшли тіла Господа Ісуса.4І раптом перед розгубленими жінками з’явилися двоє чоловіків у яскравих одежах.5Налякані жінки схилили свої обличчя до землі. Але ті сказали їм: «Чому ви шукаєте Живого серед мертвих?6Немає Його тут: Він воскрес! Згадайте, як Він говорив вам, коли ще був у Галілеї:7„Син Людський має бути виданий у руки грішників і розіп’ятий, а третього дня воскресне“».8І вони пригадали собі слова Ісуса.9Повернувшись від гробниці, розповіли про все одинадцятьом і всім іншим.10То були Марія Магдалина, Іванна, Марія – мати Якова, та інші жінки, які сказали про це апостолам.11Але ці слова їм здалися нісенітницями, і не повірили їм.12Однак Петро піднявся та побіг до гробниці. Нахилившись, він побачив тільки льняну тканину. І повернувся додому, здивований тим, що сталося.
Зустріч з Ісусом дорогою в Емаус
13Того ж дня двоє з них пішли в село, яке знаходилося на відстані шістдесяти стадіїв[1] від Єрусалима й звалося Емаус.14Дорогою вони розмовляли між собою про все, що сталося.15А коли вони говорили й дискутували, Сам Ісус наблизився та пішов разом із ними.16Але їхні очі були стримані, щоб не впізнали Його.17Ісус спитав їх: ―Про що ви говорите між собою в дорозі? Вони зупинилися, повні смутку;18і один із них, на ім’я Клеопа, промовив: ―Ти, мабуть, єдиний з прибулих до Єрусалима, хто не знає про те, що сталося в ці дні.19Він спитав: ―Про що саме? Вони відповіли: ―Про те, що сталося з Ісусом із Назарета, Який був сильним пророком у дії та слові перед Богом та всіма людьми.20Як первосвященники та керівники наші видали Його для засудження на смерть і розіп’яли Його.21Ми ж сподівалися, що Він Той, Хто має визволити Ізраїль. Але ось уже третій день, як все це сталося.22Крім того, деякі наші жінки здивували нас. Вони на світанку пішли до гробниці23та, не знайшовши Його тіла, прийшли й розказали, що бачили ангелів, які їм з’явилися й сказали, що Він живий.24Тоді деякі з нас пішли до гробниці й знайшли все так, як казали жінки, але Його не бачили.25Він сказав їм: ―О нерозумні та повільні серцем, щоб повірити в усе, що казали пророки!26Хіба Христос не мав постраждати та увійти у славу Свою?27І, почавши від Мойсея та всіх пророків, пояснив їм, що написано в усіх Писаннях про Нього.28Коли наблизились до села, куди йшли, Він удав, що бажає йти далі.29Але вони просили Його, кажучи: ―Залишайся з нами, бо вже вечоріє і день закінчується. Він увійшов у дім та залишився з ними.30Коли сиділи за столом, Він узяв хліб, благословив його, розламав і дав їм.31Тоді їхні очі відкрилися, і вони впізнали Його, але Він став для них невидимий.32І вони казали один до одного: «Чи не палали в нас серця, коли Він говорив із нами в дорозі та відкривав нам Писання?»33І тієї ж миті вони встали й повернулися в Єрусалим. Там вони знайшли зібраних разом одинадцятьох і тих, що були з ними,34які говорили, що Господь дійсно воскрес та з’явився Симонові.35Потім ці двоє розповіли, що сталося в дорозі і як вони впізнали Ісуса, коли Він розламав хліб.
Ісус з’являється перед учнями
36Коли вони ще говорили, Сам Ісус з’явився посеред них та промовив: «Мир вам!»37Вони завмерли та злякалися, бо подумали, що бачать духа.38Він же сказав їм: «Чому ви налякані й чому постають сумніви у ваших серцях?39Погляньте на руки та на ноги Мої. Це ж Я Сам! Доторкніться до Мене й подивіться: дух не має тіла та кісток, а Я, як бачите, маю!»40Кажучи це, показав їм Свої руки та ноги.41Коли ж вони від радості та здивування ще не вірили, Він сказав: «Чи маєте тут щось поїсти?»42Вони дали Йому шматок запеченої риби та мед у сотах.43Він узяв та їв перед ними.44Потім сказав їм: «Це слова Мої, які Я говорив вам, коли ще був із вами: має здійснитися все, що написано про Мене в Законі Мойсея, у Пророків та в Псалмах».45Тоді відкрив їм розум, щоб зрозуміли Писання.46Та промовив: «Так написано, що Христос має постраждати та третього дня воскреснути з мертвих.47І в Його ім’я буде проповідуватися покаяння та прощення гріхів усім народам, почавши від Єрусалима.48Ви свідки цьому.49І ось Я надішлю вам обітницю Мого Отця. Ви ж залишайтесь у місті, доки не будете зодягнені силою з висоти!»
Вознесіння Ісуса
50Потім вивів їх із міста до Віфанії та, піднявши руки Свої, благословив їх.51Благословляючи їх, Він почав віддалятися від них та возноситися на небо.52Вони ж, вклонившись Йому, з великою радістю повернулися в Єрусалим.53І весь час перебували в Храмі, благословляючи Бога. Амінь.