1Одного разу в Суботу Він прийшов пообідати в дім одного з фарисейських старшин. Вони уважно слідкували за Ним.2І ось перед Ним був чоловік, який хворів на водянку.3Ісус запитав учителів Закону та фарисеїв: ―Чи дозволено зцілювати в Суботу?4Але вони мовчали. Тоді Ісус, доторкнувшись до чоловіка, зцілив його та відпустив.5До них же промовив: ―Якщо в когось із вас син або віл впаде в колодязь, хіба ви не витягнете його навіть у день Суботній?6Вони не змогли Йому нічого на це відповісти.
Урок для гостей та господаря
7Помітивши, як запрошені обирають собі перші місця, Ісус розповів їм притчу:8«Коли хтось запросить тебе на весілля, не сідай на почесне місце, щоб не сталося так, що серед запрошених буде хтось поважніший за тебе.9Тоді прийде той, хто запросив тебе, та скаже: „Поступися місцем іншому“. І тоді доведеться тобі із соромом зайняти останнє місце.10Натомість коли будеш запрошений, прийди та сідай на останнє місце, щоб той, хто запросив тебе, підійшовши, сказав: „Друже, пересядь на краще місце!“ Тоді буде тобі честь перед усіма запрошеними.11Бо кожний, хто себе підносить, буде принижений, а хто себе принижує, буде піднесений».12Потім промовив до того, хто запросив Його: «Коли ти влаштовуєш обід або вечерю, не запрошуй своїх друзів, ні своїх братів, ні своїх родичів, ані багатих сусідів, щоби й вони не запросили тебе, і ти не одержав взаємної відплати.13Але коли влаштовуєш вечерю, запрошуй бідних, покалічених, кульгавих та сліпих.14І блаженний будеш, бо вони не мають, чим відплатити тобі, а твоя винагорода буде при воскресінні праведних».
Притча про велику вечерю
15Почувши це, один із тих, що обідав разом із Ним, промовив: ―Блаженний той, хто буде їсти хліб у Царстві Божому.16Ісус у відповідь сказав: ―Один чоловік приготував велику вечерю й запросив багатьох.17Коли прийшов час, він надіслав свого раба сказати запрошеним: «Приходьте, бо все вже готове».18Але всі, один за одним, почали відмовлятися. Перший сказав: «Я придбав поле, і мені треба піти й оглянути його. Прошу тебе, вибач мені!»19Другий сказав: «Я придбав п’ять пар волів та йду випробувати їх. Прошу тебе, вибач мені!»20Третій сказав: «Я щойно одружився й тому не можу прийти!»21Раб повернувся й про все доповів господареві. Тоді розлютився господар і сказав своєму рабу: «Іди швидко на вулиці й провулки міста та приведи сюди бідних, покалічених, сліпих та кульгавих».22І відповів раб: «Господарю, зроблено, як ти велів, і ще є місця».23Тоді господар сказав рабу: «Вийди на дороги й стежки та переконай усіх, кого зустрінеш, прийти, щоб дім мій наповнився.24Кажу вам: ніхто з тих, кого було запрошено, не їстиме на моїй вечері».
Вимоги до учнівства
25Разом з Ісусом ішло багато людей, та Він, обернувшись, промовив до них:26«Якщо хтось приходить до Мене й не зненавидить свого батька та матері, дружини, дітей, братів та сестер, і навіть свого життя, не може бути Моїм учнем.27Хто не несе хреста свого й не йде слідом за Мною, той не може бути Моїм учнем.28Бо хто з вас, бажаючи збудувати вежу, спочатку не сяде та не порахує всіх витрат, чи має він чим закінчити.29Щоб, коли покладе основу та не зможе закінчити, усі, хто побачить, не почали сміятися з нього,30кажучи: „Цей чоловік почав будувати, але не зміг закінчити!“31Або який цар, збираючись на війну проти іншого царя, не сяде та не роздумає, чи зможе з десятьма тисячами встояти проти того, хто йде на нього з двадцятьма тисячами?32Якщо ні, то поки той ще далеко, надішле послів до нього просити про мир.33Так і кожний з вас, хто не зречеться всього, що має, не може бути Моїм учнем.34Сіль – добра річ, але якщо й сіль втратить солоність, то чим повернути її смак?35Вона вже не придатна ні для землі, ні для добрива, її викидають геть. Хто має вуха, щоб слухати, слухайте!»