1Отже, я, в’язень заради Господа, закликаю вас жити так, щоб бути гідними покликання, яке ви отримали:2з усією покорою та смиренням, з довготерпінням приймайте одне одного в любові,3намагаючись зберегти єдність Духа в узах миру.4Є одне тіло й один Дух, так само як і ви були покликані до однієї надії вашого покликання;5один Господь, одна віра, одне хрещення,6один Бог і Отець усіх, Який над усіма, через усіх і в усіх.7Але кожному з нас була дана благодать відповідно до міри дару Христа.8Тому сказано: «Піднявшись на висоту, Він полонив бранців і дав людям дари»[1]. (Пс 67:18)9(І що означає«піднявшись», як не те, що раніше Він спустився до найнижчих місць землі?10Хто спустився, Той і піднявся над усім небом, щоб наповнити все.)11І Він дав одним бути апостолами, іншим – пророками, іншим – євангелістами, іншим – пасторами та вчителями,12щоб спорядити святих для справи служіння з метою збудування тіла Христового,13доки ми всі не досягнемо єдності віри й пізнання Сина Божого, ставши зрілими за мірою повноти Христа,14щоб ми більше не були дітьми, які носяться хвилями й захоплюються всяким вітром учення через людську хитрість, через підступність, що вводить в оману,15а, будучи правдомовними в любові, у всьому зростали в Того, Хто є Головою, – Христа.16Від Нього все тіло, гармонійно побудоване й міцно зв’язане за допомогою кожного суглоба, у міру дії кожної частини, зростає в любові.
Старе й нове життя
17Тому я кажу це й свідчу в Господі, щоб ви більше не жили, як живуть язичники в пустоті їхнього розуму,18затьмарені в розумінні й відчужені від життя Бога через їхнє незнання, спричинене закам’янілістю їхніх сердець.19Ставши нечутливими, вони віддали самих себе розпусті, щоб із ненаситністю чинити всяку нечистоту.20Але ви не так пізнали Христа.21Якщо ви насправді почули Його й були навчені в Ньому згідно з істиною, яка є в Ісусі,22щодо вашої попередньої поведінки, то позбувайтеся старої людини, яка псується через оманливі бажання,23будьте оновленими в дусі вашого розуму24й одягніться в нову людину, створену за образом Бога, у праведності та святості істини.25Тому позбудьтеся брехні, нехай кожен говорить правду своєму ближньому, бо ми частини тіла одне одного.26«Гнівайтеся, але не грішіть»[2], нехай сонце не заходить над вашим гнівом, (Пс 4:5)27і не давайте місця дияволу.28Хто крав, хай більше не краде, а краще нехай сумлінно працює, роблячи власними руками щось добре, щоб він мав чим поділитися з тим, у кого є потреба.29Нехай з ваших уст не виходить жодне гниле, недоречне слово, а лише добре, яке при потребі може зміцнити, принести благодать тим, хто слухає.30І не засмучуйте Божого Святого Духа, Яким ви були запечатані на день викуплення.31Нехай буде усунена з-поміж вас усяка гіркота, гнів, лють, крик і зневага разом з усяким злом!32Будьте ж одне до одного доброзичливими, м’якосердними, прощаючи одне одного так, як і Бог простив вам у Христі.