1У моїй першій розповіді, Теофіле, я написав про все, що Ісус робив та чого навчав від початку2до дня Його вознесіння, давши перед цим настанови через Духа Святого апостолам, яких обрав.3Після Свого страждання Ісус з’явився перед ними й дав багато переконливих доказів, що Він живий. Ісус являвся їм упродовж сорока днів та говорив про Царство Боже.4Одного разу, перебуваючи з ними за столом, Ісус наказав їм: «Не відходьте з Єрусалима й чекайте на обітницю Отця, про яку ви чули від Мене;5бо Іван хрестив водою, ви ж через декілька днів будете хрещені Духом Святим».6Коли вони зібралися разом, то спитали Його: ―Господи, чи в цей час Ти маєш намір відновити Царство Ізраїлеві?7Він відповів: ―Не ваша справа знати часи та строки, котрі Отець установив у Своїй владі.8Але коли Дух Святий зійде на вас, ви отримаєте силу й будете Моїми свідками в Єрусалимі, у всій Юдеї, у Самарії та аж до краю землі.9Після цих слів Ісус на їхніх очах був узятий на небо, і хмара сховала Його від їхнього зору.10Коли вони уважно дивилися на небо, як Він піднімався, раптом з’явилися двоє чоловіків у білих одежах11і сказали: «Галілеяни, чому ви стоїте та вдивляєтеся в небо? Цей Ісус, Який був узятий від вас на небо, прийде так само, як оце ви бачили, що Він пішов на небо».
Обрання іншого апостола замість Юди
12Після цього вони повернулися в Єрусалим з гори, яка зветься Оливною й знаходиться на відстані Суботньої дороги від Єрусалима.[1]13Коли прийшли, то піднялися до верхньої кімнати та залишалися там. Разом були: Петро, Іван, Яків та Андрій, Филип і Фома, Варфоломій і Матвій, Яків, син Алфеїв, Симон Зилот і Юда, син Якова.14Усі вони перебували разом у молитві. З ними були й деякі жінки, а також Марія, мати Ісуса, і Його брати.15У ті дні Петро піднявся серед братів (а на зібранні було близько ста двадцяти осіб) і промовив:16«Брати! Належало статися тому, що в Писанні прорік Дух Святий через вуста Давида про Юду, який став поводирем тих, хто заарештував Ісуса.17Він був одним із нас і отримав частку в цьому служінні.18(Придбавши поле за злочинну винагороду, він упав головою вниз, розбився, і його нутрощі вивалилися.19Про це дізналися всі жителі Єрусалима й назвали це поле своєю мовою „Акелдама“, тобто „Криваве Поле“.)20Бо в книзі Псалмів написано: „Нехай дім його стане пустелею і не буде мешканця в ньому!“[2] А також: „Нехай інший займе його служіння!“[3] (Пс 68:26; Пс 108:8)21Тому нам необхідно обрати одного з тих людей, що супроводжували нас увесь час, коли Господь Ісус був серед нас, –22починаючи від хрещення Івана й до дня, коли Ісус був узятий від нас. Він, як і ми, повинен стати свідком Його воскресіння».23І запропонували двох: Йосифа, званого Варсавою, якого прозвали Юстом, і Маттія.24Помолившись, вони сказали: «Господи, Ти знаєш серце кожного, покажи нам, кого з цих двох Ти обрав,25щоб він зайняв місце цього служіння й апостольства, яке Юда залишив, щоб піти на своє місце».26Потім вони кинули жереб, і впав жереб на Маттія, і його було зараховано до одинадцятьох апостолів.