1В Іконії Павло та Варнава увійшли також в юдейську синагогу та говорили так переконливо, що багато юдеїв та греків увірувало.2Ті ж юдеї, які відмовилися повірити, підбурили та роз’ятрили душі язичників проти братів.3Однак Павло та Варнава залишалися там досить довго. Вони сміливо говорили про Господа, Який свідчив про Слово благодаті, роблячи чудеса та знамення через їхні руки.4Мешканці міста розділилися: одні підтримували юдеїв, а інші – апостолів.5Язичники та юдеї разом із керівниками задумали закидати їх камінням.6Дізнавшись про це, Павло та Варнава втекли до міст Лікаонії – Лістри, Дервії та околиць,7де продовжували проповідувати Добру Звістку.
Павло та Варнава в Лістрі та Дервії
8У Лістрі сидів безсилий чоловік, який ніколи не ходив, тому що був калікою від народження.9Він слухав, як говорив Павло. Поглянувши на нього уважно й побачивши, що той має віру для зцілення,10Павло голосно промовив: «Встань прямо на ноги!» Той піднявся й почав ходити.11Люди, побачивши, що зробив Павло, почали голосно говорити лікаонською: «Боги до нас зійшли в людській подобі!»12Вони назвали Варнаву Зевсом, а Павла Гермесом, оскільки він був головним у промові.13Жрець Зевса, храм якого був перед містом, привів биків із вінками до воріт, бажаючи разом із народом принести жертву.14Коли апостоли Варнава та Павло почули про це, то роздерли свій одяг, кинулися до натовпу та закричали:15«Люди, навіщо ви це робите? Ми такі ж люди, як і ви! Ми звіщаємо вам Добру Звістку, щоб ви відвернулися від цих марнот до живого Бога, Який створив небеса, землю, море й усе, що в них.[1] (Пс 145:6)16У минулому Він дозволяв усім народам ходити своїми шляхами,17хоч і не залишав їх без свідоцтва про Себе, роблячи добро, даючи дощі з неба та врожайні часи, наповняючи їжею й радощами серця ваші».18І, говорячи це, ледве переконали народ, щоб не приносили їм жертви.19Однак деякі юдеї, які прийшли з Антіохії та Іконії, схилили натовп на свій бік. Вони побили Павла камінням та виволікли його за місто, думаючи, що він уже помер.20Але коли учні зібралися навколо нього, він піднявся та повернувся в місто. Наступного дня він разом із Варнавою вирушив у Дервію.
Повернення до Антіохії
21У цьому місті вони проповідували Добру Звістку й набули чимало учнів. Потім повернулися до Лістри, Іконії та Антіохії.22Павло та Варнава зміцнювали душі учнів, закликаючи їх продовжувати твердо вірити, та навчали, що через великі скорботи нам треба увійти в Царство Боже.23Вони обрали пресвітерів для кожної церкви й постом та молитвою передали їх Господеві, в Якого увірували.24Далі, пройшовши Пісідію, Павло та Варнава прийшли до Памфілії.25Звістивши Слово в Пергії, прийшли до Атталії.26Звідти відпливли до Антіохії, де були передані благодаті Божій для справи, яку виконали.27Повернувшись, вони скликали всю церкву та розповіли, як багато Бог зробив через них і як Він відчинив для язичників двері віри.28Вони залишалися з учнями чимало часу.