1Павло, апостол, покликаний не людьми і не людиною, а Ісусом Христом і Богом Отцем, Який воскресив Його з мертвих,2разом з усіма братами. Церквам Галатії.3Благодать вам і мир від Бога, нашого Отця, і від Господа Ісуса Христа,4Який, віддавши Самого Себе за наші гріхи, визволив нас від нинішнього злого віку згідно з волею Бога й Отця нашого,5Якому слава навіки-віків! Амінь.
Немає іншої Доброї Звістки
6Я здивований, що ви так швидко відвертаєтеся від Того, Хто покликав вас благодаттю Христа, заради іншої«доброї звістки».7Насправді іншої немає, але існують деякі люди, які бентежать вас і намагаються змінити Добру Звістку Христа.8Але навіть якщо хтось із нас або ангел із неба буде проповідувати вам добру звістку, відмінну від тієї, яку ми вам проповідували, то нехай буде проклятий!9Ми говорили вже раніше, і я ще раз повторюю: якщо хтось проповідує вам іншу добру звістку, а не ту, що ви прийняли, то нехай буде проклятий!10Чиє схвалення я намагаюся завоювати: людей чи Бога? Хіба я намагаюся догодити людям? Якби я намагався догодити людям, я б не був рабом Христа.
Павло покликаний Богом
11Я хочу, щоб ви, брати, знали, що Добра Звістка, яку я проповідував, не від людей.12Бо я отримав і вивчив її не від якоїсь людини, але через одкровення Ісуса Христа.13Ви чули про мій попередній спосіб життя в юдействі, як я завзято переслідував Церкву Божу й намагався її зруйнувати.14В юдействі я перевершив багатьох моїх однолітків зі свого народу і був надзвичайно ревним до звичаїв моїх предків.15Але коли Бог, Який обрав мене ще до мого народження,[1] покликав мене через Свою благодать, уподобав16відкрити мені Свого Сина, щоб я проповідував Його Добру Звістку серед язичників, тоді я не пішов відразу радитися з кимось із людей,17не ходив також і до Єрусалима, до тих, що були апостолами до мене, але пішов в Аравію і знову повернувся в Дамаск.18Потім, через три роки, я вирушив до Єрусалима, щоб познайомитися з Кифою[2], і пробув із ним п’ятнадцять днів. (Ів 1:42)19Інших же апостолів я не бачив, окрім Якова, брата Господнього.20Я пишу вам і запевняю перед Богом, що не обманюю.21Після того я пішов до земель Сирії та Килікії.22Церкви Юдеї, що в Христі, мене особисто не знали.23Вони лише чули, що той, хто раніше їх переслідував, зараз проповідує віру, яку колись намагався знищити,24і прославляли Бога за мене.