1Третього дня було весілля в Кані Галілейській, і мати Ісуса була там.2Ісус зі Своїми учнями теж був покликаний на весілля.3Коли закінчилося вино, мати Ісуса сказала Йому: ―Вони не мають вина.4Ісус відповів їй: ―Жінко, що Мені й тобі до цього? Ще не настав Мій час.5Його мати сказала слугам: «Робіть те, що Він вам скаже!»6За юдейським звичаєм очищення там стояло шість кам’яних посудин для води. Кожна з них містила дві або три міри.[1]7Ісус сказав їм: «Наповніть посудини водою!» І вони наповнили їх по вінця.8Потім сказав їм: «А тепер зачерпніть та віднесіть управителю свята!» Вони зробили це.9Коли управитель скуштував води, яка стала вином, – а він не знав, звідки воно, лише слуги, які зачерпнули воду, знали, – то покликав нареченого10й сказав йому: «Кожна людина спочатку подає хороше вино, а коли гості нап’ються, подає гірше. Ти ж тримав хороше вино дотепер».11Так Ісус у Кані Галілейській поклав початок знаменням, через які показав Свою славу, і Його учні повірили в Нього.12Після цього Ісус разом із матір’ю, братами та учнями пішов до Капернаума й залишився там декілька днів.
Ісус очищує Храм
13Наближалася юдейська Пасха, і Ісус піднявся до Єрусалима.14У Храмі Він знайшов тих, хто продавав волів, овець та голубів. Біля столів стояли ті, хто міняв гроші.15Тоді, зробивши бича з мотузок, Він повиганяв із Храму їх усіх разом з їхніми вівцями та волами. Також Він розкидав гроші та перевернув столи міняльників.16А тим, хто продавав голубів, сказав: «Заберіть це звідси! Не робіть із Дому Мого Отця дім торгівлі!»17Його учні згадали, що записано в Писанні: «Ревність до Дому Твого поглине Мене».[2] (Пс 68:10)18Тоді юдеї запитали Ісуса: ―Яке знамення Ти покажеш нам як доказ того, що маєш право це робити?19Ісус відповів: ―Зруйнуйте цей Храм, і за три дні Я відбудую його.20Юдеї сказали: ―Цей Храм будувався сорок шість років, а Ти за три дні відбудуєш його?21Але Він казав це про Храм Свого тіла.22Після того, як Він воскрес із мертвих, Його учні згадали ці слова й повірили Писанню та словам Ісуса.23Коли Він був у Єрусалимі на святі Пасхи, багато хто повірив у Його ім’я, побачивши знамення, які Він творив.24Але Ісус не звірявся їм, бо Сам знав усе25й не мав потреби, щоб хтось свідчив про людину, адже Сам знав, що було в людині.