1Сказавши це, Ісус зі Своїми учнями пішов на другий бік потоку Кедрон, де був сад, куди увійшов Він та Його учні.2Юда, який Його зрадив, також знав це місце, бо Ісус часто збирався там зі Своїми учнями.3Тоді Юда, узявши когорту[1] воїнів і слуг первосвященників та фарисеїв, прийшов туди з ліхтарями, факелами та зброєю.4Ісус, знаючи все, що має з Ним статися, вийшов та запитав: ―Кого шукаєте?5Вони відповіли: ―Ісуса з Назарета. Тоді Він сказав: ―Це Я.[2] Юда, котрий Його зрадив, також стояв із ними. (Ів 18:6)6Коли Він сказав їм: «Це Я», вони відступили назад і впали на землю.7Він знов запитав їх: ―Кого ви шукаєте? Вони сказали: ―Ісуса з Назарета.8Ісус відповів: ―Я ж вам сказав, що це Я. Тож якщо шукаєте Мене, відпустіть цих людей, нехай ідуть.9Ісус сказав це, щоб збулося Слово, яке Він сказав раніше: «Я не загубив жодного з тих, кого Ти Мені дав».[3] (Ів 6:39; Ів 17:2)10Тоді Симон Петро, маючи меч, вихопив його, ударив раба первосвященника й відрубав йому праве вухо. Ім’я того раба було Малх.11Ісус сказав Петрові: ―Поклади меча на його місце! Хіба Я не маю пити чашу, яку дав Мені Отець?
Ісус перед первосвященником
12Тоді воїни, сотник та юдейські слуги заарештували Ісуса. Вони зв’язали Його13та привели спочатку до Анни, бо він був тестем Каяфи, який був первосвященником того року.[4]14Це був той Каяфа, який порадив юдеям, що краще, коли один Чоловік помре за народ.[5] (Ів 11:49)
Петро перший раз зрікається Ісуса
15Симон Петро й ще один учень пішли за Ісусом. Той учень був добре знайомий первосвященникові, тож він зайшов з Ісусом у двір первосвященника,16а Петро залишився стояти біля воріт ззовні. Тоді учень, який був знайомий первосвященникові, повернувся, поговорив із воротаркою й провів Петра.17Служниця, яка була воротаркою, запитала Петра: ―Ти часом не один з учнів Цього Чоловіка? Він відповів: ―Ні!18Було холодно, і слуги та раби, розпаливши вогонь, стояли біля нього, щоб зігрітися. Петро також стояв із ними, гріючись.
Первосвященник допитує Ісуса
19Тим часом первосвященник запитав Ісуса про Його учнів та Його вчення.20Ісус відповів: ―Я прямо говорив світові. Завжди навчав у синагогах і в Храмі, де збираються всі юдеї. Я нічого не казав таємно.21Чому Мене питаєш? Запитай тих, хто Мене слухав. Ось вони знають, що Я казав.22Коли Ісус сказав це, один зі слуг, що стояв поблизу, вдарив Ісуса в обличчя, кажучи: ―Це так Ти відповідаєш первосвященникові?23Ісус відповів: ―Якщо Я сказав щось погане, засвідчи, що погане. Але якщо Я говорив правду, то чому ти Мене б’єш?24Тоді Анна послав Його зв’язаного до первосвященника Каяфи.
Друге і третє зречення Петра
25Тим часом Симон Петро стояв, гріючись біля вогнища. Тож запитали його: ―Хіба ти не один з Його учнів? Він заперечив кажучи: ―Ні!26Один із рабів первосвященника, родич того чоловіка, якому Петро відтяв вухо, сказав: ―Хіба не тебе я бачив із Ним у саду?27Петро знову заперечив це. І одразу заспівав півень.
Ісус перед Пилатом
28Тоді повели Ісуса від Каяфи до преторії. Уже був ранок, і вони не увійшли до преторії, щоб не осквернитися, бо мали їсти пасху.29Тож Пилат вийшов до них і запитав: ―Які звинувачення ви висуваєте проти Цього Чоловіка?30Вони відповіли Йому: ―Якби Він не був злочинцем, ми б не привели Його до тебе.31Пилат сказав їм: ―Візьміть Його та судіть за вашим Законом. Юдеї відповіли йому: ―Нам не дозволено нікого засуджувати на смерть.32Це сталося, щоб здійснилися слова Ісуса, через які Він показав, якою смертю має померти.33Тоді Пилат знову зайшов у преторію, покликав Ісуса й сказав Йому: ―Ти Цар юдеїв?34Ісус відповів: ―Ти від себе кажеш це чи інші сказали тобі про Мене?35Пилат відповів: ―Хіба я юдей? Це Твій народ і первосвященники видали мені Тебе. Що Ти зробив?36Ісус відповів: ―Моє Царство не від цього світу. Якби Моє Царство було від цього світу, Мої слуги боролися б, щоб Я не був виданий юдеям. Але тепер Моє Царство не звідси.37Тоді Пилат запитав Його: ―Отже, Ти Цар? Ісус відповів: ―Ти кажеш, що Я Цар. Я для того народився й прийшов у світ, щоб свідчити про істину. Кожен, хто від істини, слухає Мій голос.38Тоді Пилат запитав: ―Що таке істина? І, сказавши це, він знову вийшов до юдеїв і сказав їм: ―Я не знаходжу ніякої провини в Ньому.39Але у вас є звичай: на Пасху я звільняю одного з в’язнів. Ви хочете, щоб я відпустив вам Царя юдеїв?40Вони знов закричали кажучи: ―Ні, не Його, а Варавву! Варавва ж був бунтівником[6].