Psalm 68 | Новий Переклад Українською

1 Керівнику хору. На мотив«Лілея». Псалом Давидів. 2 Врятуй мене, Боже, бо води дійшли аж до шиї! 3 Я загруз у глибокій трясовині й не маю опори; увійшов у глибокі води, вируючий потік накрив мене. 4 Я виснажився від крику, моє горло палає. Очі мої вичерпалися від сліз, виглядаючи мого Бога. 5 Ненависників моїх стало більше, ніж волосся на моїй голові. Численними стали вороги мої, що хочуть знищити мене безпідставно: те, чого я не забирав у них, усе ж мушу повернути. 6 Боже, ти знаєш мою нерозсудливість, і провина моя не прихована від Тебе. 7 Нехай же не будуть через мене засоромлені ті, хто на Тебе, Владико, ГОСПОДИ воїнств, покладає надію. Нехай не будуть принижені через мене ті, хто шукає Тебе, Боже Ізраїля! 8 Адже заради Тебе я несу ганьбу, і безчестя вкрило моє обличчя. 9 Вигнанцем став я для братів моїх і чужинцем для синів моєї матері; 10 бо ревність до Дому Твого з’їдає мене, і образи тих, хто ганьбить Тебе, впали на мене. 11 Коли душа моя плакала постячись, то на ганьбу мені це обернулося. 12 Коли вдягав на себе лахміття, я став для них приказкою глузливою. 13 Пересуджують мене ті, хто сидить біля воріт, і наспівують про мене ті, що п’ють міцний напій. 14 А я молюся до Тебе, ГОСПОДИ, у сприятливий час. Боже, за великою милістю Своєю дай мені відповідь, заради вірності обіцяному Тобою спасінню. 15 Визволи мене з багнюки – нехай я не загрузну, але врятуюся від ненависників моїх і від водних глибин! 16 Нехай не накриє мене бурхливий водний потік, і не поглине мене трясовина, і провалля не зімкне наді мною своєї пащі. 17 Дай мені відповідь, ГОСПОДИ, бо добра милість Твоя; повернися до мене з усією щедрістю милосердя Твого. 18 Не ховай обличчя Свого від раба Твого, бо тісно мені. Поспіши відповісти мені! 19 Наблизься до душі моєї, визволи її; відкупи її заради ворогів моїх. 20 Ти знаєш, наскільки вкритий я ганьбою, соромом і безчестям – перед Тобою всі супротивники мої. 21 Ганьба розбила моє серце, і я розчавлений. Мав надію уникнути гніту, та не вдається, сподівався на втіху, та не знайшов її. 22 Але дали мені замість втішної їжі* жовч; і під час спраги моєї напоїли мене оцтом.* 23 Нехай трапеза їхня стане для них пасткою, а їхній добробут – тенетами. 24 Нехай потемніють їхні очі, щоб не бачили, а їхні стегна завжди тремтять. 25 Вилий на них Свій гнів, і лють обличчя Твого нехай впаде на них. 26 Нехай будуть спустошені поселення їхні; у шатрах їхніх нехай не буде мешканця. 27 Адже вони переслідують тих, кого Ти вразив, і про муки поранених Тобою розповідають. 28 Додай же і цей гріх до їхніх гріхів, і нехай не увійдуть вони до праведності Твоєї. 29 Нехай вони викреслені будуть із книги життя і не будуть записані разом із праведниками. 30 Я ж пригнічений і сповнений болю – нехай Твій порятунок, Боже, підніме мене! 31 Я прославлю ім’я Бога піснею і величатиму Його подякою. 32 Це буде приємніше ГОСПОДЕВІ, ніж віл, ніж молодий бичок із рогами й роздвоєними копитами.* 33 Побачать пригнічені й зрадіють – ви, що Бога шукаєте, нехай серця ваші оживуть! 34 Бо прислухається до бідних ГОСПОДЬ і в’язнів Своїх не цурається. 35 Нехай прославляють Його небеса і земля, моря і все, що роїться в них, 36 бо врятує Бог Сіон і збудує міста Юди. І поселяться там, і вспадкують їх, 37 нащадки рабів Його вспадкують їх, і ті, хто любить ім’я Його, мешкатимуть у них.