Psalm 48 | Новий Переклад Українською

1 Керівнику хору. Синів Кореєвих псалом. 2 Послухайте це, усі народи, зважте, усі мешканці плинного світу, 3 сини Адамові, сини людські, – як багаті, так і бідні. 4 Вуста мої промовлять мудрість, і роздуми мого серця – глибоке розуміння. 5 Схилю своє вухо до притчі, відкрию під звуки арфи мою загадку: 6 Чого мені боятися в дні лиха, коли беззаконня лукавих оточить мене – 7 тих, хто на власні статки покладає надію й багатством своїм вихваляється? 8 Але ж брата ніхто не зможе викупити, ніхто не дасть Богові належного викупу* за нього. 9 Бо занадто дорогим був би викуп за його душу, тому повік не досягти того, 10 щоб хтось жив вічно й не побачив безодні смерті*. 11 Адже кожен бачить, що мудрі помирають, і поряд із ними дурень і невіглас гине, залишаючи іншим свої статки. 12 Могили стали для них вічним домом, помешканнями їхніми з роду в рід. А вони називали своїми іменами землі! 13 Але ж людина не завжди перебуватиме в пошані, подібна вона до тварин, що гинуть. 14 Так, життєві дороги їхні – невігластво! Однак їхні наступники схвалюють те, що в них на вустах.* 15 Немов вівці, вони приготовані для царства смерті; смерть пастиме їх, а на ранок праведники пануватимуть над ними. Їхня міць виснажиться, безодня смерті – омріяне житло* для них. 16 Але Бог викупить душу мою з-під влади царства мертвих, коли прийме мене до Себе. Села 17 Не переймайся, коли хтось багатіє, коли посилюється слава дому його. 18 Адже в час смерті нічого не візьме він із собою, слава його не зійде вслід за ним до царства мертвих. 19 Навіть якщо за життя він вважав себе благословенним, – адже хвалять тебе люди, коли ти добре собі робиш, – 20 однак піде він до роду своїх предків, так що повік світла не побачить. 21 Людина в пошані, але нерозумна, подібна до тварин, що гинуть.