Psalm 101 | Новий Переклад Українською

1 Молитва страдника, коли він знемагає й виливає перед ГОСПОДОМ свій жаль. 2 ГОСПОДИ, почуй мою молитву, і нехай дійде до Тебе мій зойк. 3 Не ховай від мене Твого обличчя у день, коли мені тісно, нахили до мене вухо Твоє. Того дня, коли я кличу, дай мені відповідь негайно. 4 Бо дні мої щезли, мов дим, і кості мої обгоріли, наче купа золи. 5 Немов витоптана трава, висохло серце моє, так що я забуваю їсти свій хліб. 6 Від голосу мого зітхання прилипли кості мої до тіла. 7 Я уподібнився до сича в пустелі, став немов пугач на руїнах. 8 Не сплю, став наче птах, що самотньо сидить на даху. 9 Щодня вороги мої ганьблять мене, неславлять мене, промовляють ім’я моє, як прокляття. 10 Я їм попіл замість хліба й питво моє зі сльозами змішую 11 через гнів Твій і лють, бо Ти підняв мене й кинув додолу. 12 Дні мої – немов нахилена тінь, я сохну, наче трава. 13 А Ти, ГОСПОДИ, житимеш повіки, і пам’ять про Тебе – із роду в рід. 14 Ти встанеш, змилуєшся над Сіоном, бо настав час помилувати його, бо прийшла пора. 15 Адже слуги Твої уподобали навіть каміння його, і милим став для них його пил. 16 Тоді будуть боятися народи імені ГОСПОДА, і всі царі землі – слави Твоєї. 17 Бо відбудує ГОСПОДЬ Сіон, з’явиться Він у славі Своїй. 18 Зглянеться на молитву нужденних і не знехтує благаннями їхніми. 19 Нехай записано це буде для прийдешнього покоління, і народ майбутнього* прославлятиме ГОСПОДА. 20 Бо Він поглянув із висот святині Своєї, ГОСПОДЬ із небес подивився на землю, 21 щоб почути стогони в’язня й звільнити приречених на смерть,* 22 щоб сповістити на Сіоні ім’я ГОСПОДА й хвалу Його – в Єрусалимі, 23 коли зберуться народи й царства разом, щоб служити ГОСПОДЕВІ. 24 Він виснажив силу мою в дорозі, скоротив мої дні. 25 Я сказав: «Боже мій, не забирай мене в середині днів моїх, Той, Чиї роки – із роду в рід. 26 На початку Ти заклав основи землі, і небеса – діяння рук Твоїх. 27 Вони згинуть, а Ти існуватимеш завжди; усі вони, як одяг, зносяться, і Ти поміняєш їх, немов старі шати, і вони зміняться. 28 Але Ти – Той самий, і роки Твої нескінченні. 29 Сини рабів Твоїх житимуть, і нащадки їхні міцно стоятимуть перед Твоїм обличчям».