Psalm 9 | Hoffnung für alle

Gott richtet und rettet

1 Ein Lied von David, nach der Melodie: »Vom Sterben des Sohnes«.* 2 Dir, HERR, will ich von ganzem Herzen danken, von all deinen wunderbaren Taten will ich erzählen. 3 Ich freue mich über dich und juble dir zu. Ich singe zu deiner Ehre und preise deinen Namen, du höchster Gott! 4 Denn du schlägst meine Feinde in die Flucht, sie stürzen und kommen um! 5 Durch dein Eingreifen hast du mir Recht verschafft, als ein gerechter Richter sitzt du auf dem Thron. 6 Die feindlichen Völker hast du in ihre Grenzen verwiesen, die Verbrecher hast du umgebracht und alles ausgelöscht, was an sie erinnerte. 7 Der Feind ist für immer erledigt, seine Städte sind nur noch Ruinen. Keiner denkt mehr an sie. 8 Aber der HERR regiert für immer und ewig, sein Richterstuhl steht schon bereit. 9 Über die ganze Welt wird er ein gerechtes Urteil sprechen und allen Völkern seine Entscheidung verkünden. 10 Die Unterdrückten finden Zuflucht bei Gott, in schwerer Zeit ist er für sie wie eine sichere Burg. 11 HERR, wer dich kennt, der vertraut dir gern. Denn wer sich auf dich verlässt, der ist nie verlassen. 12 Singt für den HERRN, der auf dem Berg Zion wohnt, und erzählt allen Völkern von seinen machtvollen Taten! 13 Den Schrei der Wehrlosen überhört er nicht, und keine Bluttat lässt er ungestraft. 14 Hab auch Erbarmen mit mir, HERR! Sieh doch, wie ich leide unter dem Hass meiner Feinde! Ich stehe am Rand des Todes – bring mich in Sicherheit! 15 Dann will ich dich in der Stadt Zion loben. Alle sollen hören, wie du mich gerettet hast. 16 Die Völker, die andere ins Verderben stürzen wollten, sind in ihre eigene Falle gelaufen. Ihr Netz haben sie gut versteckt ausgelegt – und verstrickten sich am Ende selbst darin! 17 So hat der HERR bewiesen, wer er ist: Er hat Gericht an den Gottlosen geübt! Ihre Machenschaften ließ er ihnen zum Verhängnis werden.* 18 Ja, die Unheilstifter werden im Totenreich enden, alle Völker, die von Gott nichts wissen wollen! 19 Aber wer sein Recht nicht durchsetzen kann, den hat Gott nicht vergessen. Seine Hoffnung wird sich erfüllen, auch wenn es zunächst nicht so scheint. 20 Greif ein, HERR! Lass nicht zu, dass Menschen über dich triumphieren! Ruf die Völker vor deinen Thron und sprich ihnen das Urteil! 21 Lass sie vor Angst erzittern, HERR, und zeige ihnen, dass sie nur Menschen sind!

Новий Переклад Українською

1 Керівнику хору. На мотив«Смерть сина». Псалом Давидів. 2 Славитиму Тебе, ГОСПОДИ, від щирого серця, сповіщатиму всі чудеса Твої. 3 Радітиму й веселитимусь Тобою, співатиму імені Твоєму, Всевишній! 4 Коли вороги мої відсахнулися назад, то спіткнулися й загинули перед обличчям Твоїм. 5 Бо Ти підтримав мене на суді у позові моєму проти них; Ти сів на престолі, судив по правді. 6 Ти звинуватив народи, згубив нечестивих, імена їхні стер навіки із пам’яті. 7 Руйнування ворога завершене навіки; його міста Ти викорінив, Господи, навіть пам’ять про них згинула. 8 А ГОСПОДЬ перебуватиме вічно, Він встановив для праведного суду престол Свій. 9 Він судитиме всесвіт за правдою, вершитиме суд народам справедливо. 10 І буде ГОСПОДЬ сховищем пригніченому, притулком у часи скорботи. 11 Надію покладатимуть на Тебе всі, хто знає ім’я Твоє, адже Ти не покинеш тих, хто прагне Тебе, ГОСПОДИ. 12 Співайте ГОСПОДЕВІ, Що мешкає на Сіоні, звіщайте народам Його звершення. 13 Бо Він вимагає розплати за кров невинних, пам’ятає про них, не забуває волання пригнічених. 14 Змилуйся наді мною, ГОСПОДИ, поглянь, як гнітять мене мої ненависники, підніми мене, віддали від воріт смерті, 15 щоби звіщав я хвалу Тобі у воротах Доньки Сіону,* радіючи порятунку Твоєму. 16 Народи попадали в яму, яку самі ж і викопали, упіймалися їхні ноги в сіть, яку вони ж таємно розставили. 17 Виявив Себе ГОСПОДЬ, вчинивши суд: нечестивий потрапив у пастку вчинків своїх рук! Гіґайон.* Села 18 Зійдуть нечестиві до царства мертвих – усі народи, що Бога забувають. 19 Але вбогий не назавжди буде забутий, і надія пригнічених не зникне навіки. 20 Повстань, ГОСПОДИ! Нехай не перемагає людина! Нехай стануть народи на суд перед обличчям Твоїм! 21 Наведи жах на них, ГОСПОДИ, нехай пізнають народи, що вони – лише смертні люди. Села 22 Чому, ГОСПОДИ, Ти стоїш осторонь, ховаєш Себе від нас у часи скорботні? 23 Нечестивий пихато переслідує пригніченого – нехай сам потрапить у задумані ним каверзи! 24 Бо хизується нечестивий пристрастями душі своєї і жадібний ганьбить, зневажає ГОСПОДА. 25 Зухвало нехтує нечестивець тим, щоб ГОСПОДА шукати, немає місця для Бога в жодному його підступному задумі. 26 Його справи йдуть успішно повсякчас,* занадто високі для нього закони справедливості Твоєї, глузує він з усіх супротивників своїх. 27 Говорить він у серці своєму: «Не похитнуся, ніколи лихо мене не спіткає!» 28 Його вуста наповнені прокляттям, підступом і пригніченням, під язиком у нього лихо й сваволя. 29 Залягає він у засідку біля огороджених поселень, у глухих місцевостях вбиває невинного, очі його стежать за вбогим. 30 Чатує у схованці, немов лев у лігві; чигає, щоб схопити пригніченого; хапає бідаря, тягнучи його у свої сіті. 31 Понівечений, він згинається й падає, і могутність нечестивця вражає знедолених і нещасних. 32 Говорить безбожний у своєму серці: «Бог забув, Він сховав обличчя Своє, повік не побачить цього». 33 Повстань, ГОСПОДИ! Здійми руку Твою, Боже! Не забувай пригнічених! 34 Чому нехтує Богом нечестивий, говорить у своєму серці, що не відплатиш Ти за зло? 35 Але ж Ти бачиш! На утиск і гніт Ти уважно дивишся, щоб рукою Своєю покарати винного. Убогий Тобі ввіряється, Ти помічник сироті. 36 Зламай же плече нечестивому й злому, відплати за його беззаконня так, щоб не знайшлося нічого після нього. 37 ГОСПОДЬ – Цар на віки вічні, згинуть народи чужі із землі Його. 38 Бажання бідних Ти чуєш, ГОСПОДИ, підтримуєш їхні серця, схиляєш вухо Своє до їхнього зойку, 39 щоб здійснити правосуддя для сироти й пригніченого, щоб смертна людина не наводила більше жаху на землі.

Psalm 9 | Hoffnung für alle Новий Переклад Українською

Gott richtet und rettet