Psalm 87 | Hoffnung für alle Новий Переклад Українською

Psalm 87 | Hoffnung für alle

Zion, Gottes geliebte Stadt

1 Ein Lied von den Nachkommen Korachs. Hoch auf dem heiligen Berg hat Gott die Stadt Zion errichtet. 2 Er liebt Jerusalem mit seinen herrlichen Toren mehr als alle anderen Orte, in denen die Nachkommen von Jakob wohnen. 3 Du bist weltberühmt, du Stadt Gottes! Der Herr sagt: 4 »In Ägypten und Babylon gibt es Menschen, die mich kennen und ehren, und auch bei den Philistern, in Tyrus und Äthiopien findet man Bürger meiner Stadt.«* 5 Aber von Jerusalem selbst heißt es: »Alle seine Einwohner haben hier ihr Bürgerrecht!«* Ja, er, der Höchste, lässt Zion fest bestehen! 6 Der HERR wird eine Liste aller Völker aufstellen und darin jeden vermerken, der zu Jerusalem gehört.* 7 Sie alle werden tanzen und fröhlich singen: »Was wir haben, verdanken wir dieser Stadt!«

Hoffnung für alle TM Copyright © 1983, 1996, 2002, 2015 by Biblica, Inc. Used with permission. All rights reserved worldwide. “Hoffnung für alle” is a trademark registered in European Union Intellectual Property Office (EUIPO) by Biblica, Inc. “Biblica”, “International Bible Society” and the Biblica Logo are trademarks registered in the United States Patent and Trademark Office by Biblica, Inc. Used with permission.

Новий Переклад Українською
1 Пісня. Псалом синів Кореєвих. Керівнику хору. На мотив махалат лаанот.* Повчання Гемана-езрахітянина. 2 ГОСПОДИ, Боже мого спасіння, вдень я волаю до Тебе, вночі – я перед Тобою. 3 Нехай молитва моя дійде до Твого обличчя, схили Твоє вухо до крику мого. 4 Бо душа моя наситилася стражданнями й життя моє наблизилося до царства смерті. 5 Мене зараховано до тих, хто спускається до прірви; я став як муж, що не має сили. 6 Я покинутий між мертвими, немов ті убиті, що лежать у могилі, про яких Ти більше не згадуєш і які відкинуті від руки Твоєї. 7 Ти поклав мене в глибоку прірву, у темні закутки безодні. 8 Твій гнів тяжіє наді мною, і усіма могутніми хвилями Твоїми Ти пригнітив мене. Села 9 Ти віддалив від мене моїх знайомих, зробив мене огидою для них. Мене замкнуто, і я не можу вийти; 10 очі мої виснажилися від гніту. Я кликав до Тебе, ГОСПОДИ, щодня, простягав до Тебе свої долоні. 11 Хіба Ти твориш чудеса для померлих? Чи духи померлих* встануть, щоб славити Тебе? 12 Чи буде звіщатися в могилі милість Твоя і вірність Твоя – в безодні Погибелі?* 13 Хіба серед мороку звіщають чудеса Твої і праведність Твою – у землі забуття? 14 Я ж, ГОСПОДИ, волаю до Тебе, із самого ранку моя молитва йде Тобі назустріч. 15 Чому, ГОСПОДИ, Ти цураєшся душі моєї, ховаєш обличчя Твоє від мене? 16 Від юності своєї я пригнічений і виснажений, знесилився, несучи тягар жахів Твоїх. 17 Твоя лють пройшла наді мною, жахи Твої знесилили мене. 18 Вони, як вода, оточують мене цілий день, разом облягають мене. 19 Ти віддалив від мене приятеля й друга, темні закутки стали моїми знайомими.