1Ein Lied von Asaf. Gott, fremde Völker sind in das Land eingefallen, das du dir zum Eigentum erwählt hast. Sie haben deinen heiligen Tempel entweiht und Jerusalem in einen Trümmerhaufen verwandelt.2Sie haben alle umgebracht, die dir dienten und dir die Treue hielten. Ihre Leichen ließen sie achtlos liegen, als Fraß für die Geier und die wilden Tiere.3Rings um Jerusalem richteten sie ein Blutbad an, und keiner war da, der die Toten begrub.4Unsere Nachbarvölker verhöhnen uns, nur noch Spott haben sie für uns übrig.5HERR, wie lange willst du noch zornig auf uns sein? Soll dein Zorn für immer so weiterbrennen wie ein Feuer?6Gieß ihn doch über die Völker aus, die dich nicht anerkennen, und über die Königreiche, die deinen Namen nicht anrufen!7Denn sie haben dein Volk vernichtet und seine Heimat verwüstet.8Strafe uns doch nicht für die Sünden unserer Vorfahren! Zögere nicht, erbarme dich über uns, denn wir sind am Ende unserer Kraft!9Hilf uns, Gott, unser Retter, damit dein Name gerühmt wird! Steh uns bei und vergib uns unsere Schuld – es geht doch um deine Ehre!10Warum sollen die fremden Völker spotten: »Wo bleibt er denn, ihr Gott?« Zeige ihnen, wie du das Blut deiner Diener an den Feinden rächst! Lass uns das noch erleben!11Lass das Stöhnen der Gefangenen zu dir dringen! Du hast grenzenlose Macht; darum rette die, denen man das Leben nehmen will!12Herr, unsere Nachbarvölker haben dich beleidigt und verspottet. Zahle es ihnen siebenfach zurück!13Wir aber sind dein Volk, wir gehören zu dir wie Schafe zu ihrem Hirten. Allezeit wollen wir dich loben und jeder neuen Generation erzählen, wie groß du bist!
Новий Переклад Українською
1Керівнику хору. На мотив«Лілея». Свідчення. Псалом Асафів.2Почуй нас, о Пастирю Ізраїля! Ти, Що ведеш Йосифа, немов отару овець, Котрий сидиш на престолі між херувимами, з’яви Себе3перед Єфремом, Веніаміном і Манассією! Пробуди могутність Свою й прийди, щоб врятувати нас!4Боже, віднови нас, засяй обличчям Твоїм, і ми будемо врятовані!5ГОСПОДИ, Боже Воїнств, доки таїтимеш гнів на молитви народу Свого?6Ти нагодував нас хлібом скорботним, напоїв нас сльозами сповна,7зробив нас причиною суперечки між сусідами нашими, і глузують з нас вороги наші.8Боже Воїнств, віднови нас, засяй обличчям Твоїм, і ми будемо врятовані!9Ти приніс з Єгипту виноградну галузку, прогнав народи, а її насадив.10Ти очистив місце для неї – вона пустила своє коріння й наповнила землю.11Гори вкрилися її тінню, і кедри могутні – її гілками.12Розкинула свої пагони аж до моря і аж до ріки Євфрат – своє молоде галуззя.13Навіщо ж зруйнував Ти її огорожу, так що плоди її зривають усі перехожі?14Підриває її вепр лісовий, і все, що рухається на полях, об’їдає її.15Боже Воїнств, повернися до нас, поглянь із небес, на нас подивися! Збережи цю виноградну лозу,16це коріння, яке насадила Твоя правиця, галуззя,* яке Ти зміцнив для Себе.17Вогнем обпалена, обсічена лоза, від докорів Твоїх гине люд Твій.18Нехай рука Твоя буде над мужем правиці Твоєї, над сином людським, якого Ти зміцнив для Себе.19Тоді ми не відступимо від Тебе; оживи нас, і будемо кликати ім’я Твоє.20ГОСПОДИ, Боже Воїнств, віднови нас! Нехай засяє над нами обличчя Твоє, і ми будемо врятовані!
Diese Website verwendet Cookies, um Ihnen die bestmögliche Nutzererfahrung bieten zu können.