1Ein Lied von David, nach der Melodie: »Richte nicht zugrunde«.2Ihr Mächtigen*, trefft ihr wirklich gerechte Entscheidungen? Gilt noch gleiches Recht für alle, wenn ihr eure Urteile fällt?3Nein! Schon eure Gedanken sind von Ungerechtigkeit verseucht, mit Willkür und Gewalt versklavt ihr das Land.4Diese Rechtsbrecher sind von Geburt an verlogen und verdorben,5wie eine Viper voll von tödlichem Gift. Doch wenn es darauf ankommt, sich etwas sagen zu lassen, dann verschließen sie ihre Ohren,6sie stellen sich taub wie eine Schlange, bei der jede Kunst des Beschwörers versagt.7O Gott, schlage ihnen die Zähne aus! Zerbrich diesen Löwen das Gebiss, HERR!8Lass diese Mächtigen verschwinden wie Wasser, das im Boden versickert! Wenn sie ihre Pfeile abschießen wollen, dann sorge dafür, dass sie wirkungslos abprallen!9Diesen Leuten soll es ergehen wie Schnecken in sengender Hitze! Wie eine Fehlgeburt sollen sie das Licht der Sonne nicht sehen!10Weg mit ihnen! Gott soll sie davonjagen, noch bevor sie ihre hinterhältigen Pläne verwirklichen.*11Ja, Gott wird mit ihnen abrechnen! Wer ihm die Treue hält, wird sich darüber freuen und im Blut der Rechtsbrecher waten.12Dann werden die Menschen bekennen: Wer Gott gehorcht, wird doch belohnt; es gibt tatsächlich einen Gott, der auf dieser Erde dem Recht zum Sieg verhilft!
Новий Переклад Українською
1Керівнику хору. На мотив«Не згуби». Міхтам Давидів, коли Саул послав людей стерегти його дім, щоб убити його.2Визволи мене від ворогів Моїх, Боже мій, захисти мене від тих, хто підноситься проти мене.3Від тих, що чинять беззаконня, визволи мене і від людей кровожерних врятуй мене.4Ось вони чатують на душу мою, сильні змовляються проти мене не за беззаконня моє чи гріх, ГОСПОДИ.5Немає беззаконня в мене, але збігаються вони й готуються до нападу. Піднімися назустріч мені й поглянь.6Ти, ГОСПОДИ, Боже Воїнств, Боже Ізраїлю, пробудися, щоб покарати всі народи; не помилуй жодного з нечестивих зрадників! Села7Вони повертаються в сутінках вечірніх, виють, немов пси, обступають місто звідусіль.8Ось вивергають вони ганьбу, в устах у них – мечі! На їхніх язиках приказка: «Хто чує?»9Але Ти, ГОСПОДИ, посмієшся з них, поглузуєш з усіх народів.10Сило моя, Тебе я пильную очікуючи, адже Ти, Боже, твердиня моя.11Бог, Що милує мене, піде поперед мене переможно; Бог покаже мені падіння супротивників моїх.12Не вбивай їх, щоб не забув мій народ; розкидай їх силою Своєю і кинь їх долілиць, щите наш, Владико!13Гріх вуст їхніх – це слова, що губи їхні промовили. Нехай впіймані вони будуть гординею своєю за прокляття й кривду, що вони розповсюджують.14Знищ їх у гніві, знищ, щоб не було їх! Тоді відомо стане аж до країв землі, що Бог володарює серед Якова. Села15А вони повертаються в сутінках вечірніх, виють, немов пси, обступають місто звідусіль. Села16Вони вештаються в пошуках їжі, та, не наситившись, ночують.17А я буду співати про міць Твою і вранці радісно про милість Твою виспівувати. Адже Ти був для мене прихистком, притулком у день моєї скорботи.18Сило моя, Тобі я співатиму, адже Ти, Боже, твердиня моя, Бог, Який милує мене.
Diese Website verwendet Cookies, um Ihnen die bestmögliche Nutzererfahrung bieten zu können.