Psalm 50 | Hoffnung für alle

Frömmigkeit ohne Selbstbetrug

1 Ein Lied von Asaf. Gott, der HERR, der Mächtige, spricht; er ruft die Welt vom Osten bis zum Westen. 2 Auf dem Zion, dem schönsten aller Berge, erscheint Gott in strahlendem Glanz. 3 Ja, unser Gott kommt, er wird nicht länger schweigen. Ein verheerendes Feuer lodert vor ihm her, um ihn tobt ein schwerer Sturm. 4 Himmel und Erde ruft er zu Zeugen, denn über sein Volk hält er Gericht: 5 »Versammelt alle, die zu mir gehören!«, verkündet er, »alle, die mit mir den Bund geschlossen haben! Damals schworen sie mir Treue und Gehorsam und bekräftigten es mit einem Opfer.« 6 Der Himmel kann bezeugen, dass Gott im Recht ist, wenn er jetzt als Richter vor sein Volk tritt: 7 »Höre, Israel, nun rede ich! Mein Volk, ich klage dich an, ich, dein Gott! 8 Nicht wegen deiner Schlachtopfer weise ich dich zurecht, auch deine Brandopfer bringst du mir regelmäßig. 9 Doch ich brauche deine Opfer nicht – weder die Stiere aus deinem Stall noch die Böcke von deiner Weide. 10 Denn alle Tiere gehören mir ohnehin: das Wild in Wald und Feld, die Tiere auf den Bergen und Hügeln. 11 Ich kenne jeden Vogel unter dem Himmel und auch die vielen kleinen Tiere auf den Wiesen. 12 Selbst wenn ich Hunger hätte, würde ich dich um nichts bitten; denn die ganze Welt gehört mir und alles, was es dort gibt. 13 Denkst du wirklich, ich wollte Fleisch von Stieren essen und Blut von Böcken trinken? 14 Dank ist das Opfer, das ich von dir erwarte; erfülle die Versprechen, die du mir, dem Höchsten, gegeben hast! 15 Wenn du keinen Ausweg mehr siehst, dann rufe mich zu Hilfe! Ich will dich retten, und du sollst mich preisen.« 16 Wer aber Gott die Treue bricht, zu dem sagt er: »Was erlaubst du dir eigentlich? Du sagst immer wieder meine Gebote auf und berufst dich auf meinen Bund. 17 Doch meine Zurechtweisung willst du nicht hören; du tust, was du willst, und verwirfst meine Ordnungen. 18 Mit Dieben machst du gemeinsame Sache, und mit Ehebrechern schließt du Freundschaft. 19 Gemeine Reden kommen dir leicht über die Lippen, du betrügst schon, wenn du nur den Mund aufmachst! 20 Deine Mitmenschen bringst du in Verruf, sogar deinen eigenen Bruder verleumdest du. 21 Bis jetzt habe ich zu deinem Treiben geschwiegen, darum dachtest du, ich sei wie du. Aber nun weise ich dich zurecht und halte dir deine Untreue vor Augen. 22 Ihr habt mich vergessen, euren Gott. Hört doch auf das, was ich sage; sonst werde ich euch vernichten. Dann kommt jede Rettung zu spät! 23 Wer mir dankt, der bringt damit ein Opfer, das mich wirklich ehrt. Er macht den Weg frei, auf dem ich ihm Rettung bringe!«

Новий Переклад Українською

1 Керівнику хору. Псалом Давидів, 2 коли приходив до нього пророк Натан, після того, як Давид учинив перелюб із Вірсавією.* 3 Помилуй мене, Боже, заради милості Твоєї, заради великого милосердя Твого загладь мої беззаконня. 4 Обмий мене від переступу мого й від гріха мого мене очисти, 5 адже я усвідомлюю беззаконня своє, і гріх мій завжди переді мною. 6 Проти Тебе Самого згрішив я і зло вчинив у Твоїх очах. Тому Ти справедливо виконуєш Свій вирок, бездоганно здійснюєш Твій суд. 7 Ось у беззаконні я народжений, і мати моя зачала мене в гріху. 8 Ось істину Ти вподобав у надрах внутрішнього світу* і мудрість сповіщаєш мені утаємничено. 9 Очисти мене гісопом від гріха – і буду чистий; ретельно обмий мене – і буду біліший від снігу. 10 Дай мені почути звуки веселощів і радості, нехай зрадіють кістки, вражені Тобою. 11 Відверни обличчя Своє від гріхів моїх і загладь усі мої беззаконня. 12 Створи в мені серце чисте, Боже, і дух непохитний обнови всередині мене. 13 Не відштовхни мене від обличчя Свого й не забирай від мене Твого Святого Духа. 14 Поверни мені радість Твого спасіння і Духом Твоїм турботливим підтримай мене. 15 Тоді беззаконних я навчатиму шляхів Твоїх і грішники навернуться до Тебе. 16 Зніми з мене тягар вини кровопролиття, Боже, Боже мого спасіння, тоді язик мій радісно прославлятиме Твою праведність. 17 Володарю, відкрий вуста мої, і вони сповіщатимуть Тобі хвалу. 18 Бо жертвоприношення Тобі не до вподоби – я приніс би його, цілопалення Ти не бажаєш. 19 Жертва Богові – дух зламаний; серцем зламаним і розбитим Ти не знехтуєш, Боже. 20 Ощаслив Сіон прихильністю Твоєю, збудуй стіни Єрусалима. 21 Тоді приємними Тобі будуть жертви правди, цілопалення та жертвоприношення, тоді покладуть на жертовник Твій волів.

Psalm 50 | Hoffnung für alle Новий Переклад Українською

Frömmigkeit ohne Selbstbetrug