Psalm 2 | Hoffnung für alle Новий Переклад Українською

Psalm 2 | Hoffnung für alle

Gottes Sohn: Der höchste König

1 Warum geraten die Völker in Aufruhr? Weshalb schmieden sie Pläne, die doch zu nichts führen? 2 Die Mächtigen dieser Welt rebellieren: Sie verschwören sich gegen Gott und den König, den er auserwählt und eingesetzt hat*. 3 »Kommt, wir wollen uns befreien«, sagen sie, »wir schütteln ihre Herrschaft ab!« 4 Aber Gott im Himmel kann darüber nur lachen, nichts als Spott hat er für sie übrig. 5 Dann stellt er sie voller Zorn zur Rede und versetzt sie in Angst und Schrecken. 6 Er spricht: »Ich selbst habe meinem König die Herrschaft übertragen! Er regiert auf dem Zion, meinem heiligen Berg.« 7 Und dieser König verkündet: »Ich gebe den Beschluss des HERRN bekannt. Er hat zu mir gesagt: ›Du bist mein Sohn, heute bin ich dein Vater geworden*. 8 Bitte nur darum, und ich gebe dir die Völker zum Besitz, ja, die ganze Erde soll dir gehören. 9 Du wirst sie mit eisernem Zepter zerschlagen, sie wie Tongeschirr zerbrechen!‹« 10 Darum, ihr Herrscher, nehmt Vernunft an, lasst euch warnen, ihr Mächtigen der Welt! 11 Dient dem HERRN voller Ehrfurcht! Jubelt ihm zu, auch wenn ihr zittert! 12 Erweist seinem Sohn die Ehre, die ihm zusteht!* Sonst trifft euch sein Zorn, und ihr seid verloren; denn sein Zorn ist schnell entflammt. Aber glücklich sind alle, die bei ihm Zuflucht suchen.

Hoffnung für alle TM Copyright © 1983, 1996, 2002, 2015 by Biblica, Inc. Used with permission. All rights reserved worldwide. “Hoffnung für alle” is a trademark registered in European Union Intellectual Property Office (EUIPO) by Biblica, Inc. “Biblica”, “International Bible Society” and the Biblica Logo are trademarks registered in the United States Patent and Trademark Office by Biblica, Inc. Used with permission.

Новий Переклад Українською
1 Чому бентежаться народи і племена задумують марне? 2 Повстають царі землі, і можновладці гуртуються разом проти ГОСПОДА й проти Його Помазанця.* 3 «Розірвемо їхні кайдани, – кажуть вони, – скинемо їхні пута!» 4 Той, Хто сидить на небесах, сміється, Володар* глузує з них. 5 Тоді Він промовить до них у гніві Своєму і полум’ям люті Своєї настрашить їх: 6 «Ось Я поставив царя Мого над Сіоном, Моєю святою горою». 7 Сповіщу-но я постанову ГОСПОДНЮ: Він промовив до мене: «Ти Мій Син, Я сьогодні породив Тебе.* 8 Проси в Мене – і Я дам Тобі народи у спадок, і володіння Твоє – аж до країв землі. 9 Ти уразиш їх жезлом залізним, як посуд, виріб гончаря, розіб’єш їх». 10 Отже, царі, схаменіться, отямтеся, судді землі! 11 Служіть ГОСПОДЕВІ зі страхом і радійте з тремтінням. 12 Цілуйте Сина,* щоб Він не розгнівався і щоб ви не загинули на своєму шляху, бо гнів Його спалахне вмить. Блаженні ті, хто на Нього надію покладає!