Philipper 4 | Hoffnung für alle

Wie Christen leben sollen

1 Darum ermutige ich euch, meine lieben Brüder und Schwestern: Bleibt nur fest in eurem Glauben an den Herrn, so wie ich es euch geschrieben habe! Ich habe große Sehnsucht nach euch, denn ihr seid meine Freude, mein ganzer Stolz, die Menschen, die ich von Herzen liebe! 2 Evodia und Syntyche bitte ich eindringlich, sich wieder zu vertragen. Sie glauben doch beide an den Herrn Jesus Christus. 3 Vielleicht kannst du, Syzygus, mein treuer Mitarbeiter*, den Frauen dabei helfen! Schließlich haben die beiden mit mir – Seite an Seite mit Klemens und meinen anderen Mitarbeitern – für die Verbreitung der rettenden Botschaft gekämpft. Gott hat ihre Namen in das Buch des Lebens eingetragen. 4 Freut euch zu jeder Zeit, dass ihr zum Herrn gehört. Und noch einmal will ich es sagen: Freut euch! 5 Alle Menschen sollen eure Güte und Freundlichkeit erfahren. Der Herr kommt bald! 6 Macht euch keine Sorgen! Ihr dürft in jeder Lage zu Gott beten. Sagt ihm, was euch fehlt, und dankt ihm! 7 Dann wird Gottes Friede, der all unser Verstehen übersteigt, eure Herzen und Gedanken bewahren, weil ihr mit Jesus Christus verbunden seid. 8 Schließlich, meine lieben Brüder und Schwestern, orientiert euch an dem, was wahrhaftig, vorbildlich und gerecht, was redlich und liebenswert ist und einen guten Ruf hat. Beschäftigt euch mit den Dingen, die auch bei euren Mitmenschen als Tugend gelten und Lob verdienen. 9 Haltet an der Botschaft fest, die ihr von mir gehört und angenommen habt. Richtet euch nach dem, was ich euch gelehrt habe, und lebt nach meinem Vorbild. Dann wird Gott, von dem aller Friede kommt, bei euch sein.

Dank für die Hilfe der Philipper

10 Ich habe mich sehr gefreut und bin dem Herrn von Herzen dankbar, dass es euch wieder möglich war, mich finanziell zu unterstützen. Ihr wart zwar immer dazu bereit, aber wurdet in letzter Zeit durch die ungünstigen Umstände daran gehindert. 11 Ich sage das nicht, um euch auf meine Not aufmerksam zu machen. Schließlich habe ich gelernt, in jeder Lebenslage zurechtzukommen. 12 Ob ich nun wenig oder viel habe, beides ist mir durchaus vertraut, und ich kann mit beidem zufrieden sein: Ich kann satt sein und hungern; ich kann Mangel leiden und Überfluss haben. 13 Alles kann ich durch Christus, der mir Kraft und Stärke gibt. 14 Trotzdem war es sehr freundlich von euch, mir in meiner Notlage zu helfen. 15 Ihr wisst ja, dass ich mich von keiner anderen Gemeinde als von euch in Philippi habe unterstützen lassen. Gleich von Anfang an, als ich von Mazedonien weiterzog, um die rettende Botschaft zu verkünden, wart ihr die Einzigen, von denen ich als Gegenleistung für meinen Dienst Geld annahm. 16 Ihr habt schon an meinen Lebensunterhalt gedacht, als ich in Thessalonich war, und danach habt ihr mir noch mehrmals geholfen. 17 Ich schreibe das nicht, weil ich mir weitere finanzielle Unterstützung erhoffe. Es geht mir um die Frucht, die daraus erwächst: Gott wird euch für eure Liebe und Fürsorge belohnen. 18 Ich habe alles bekommen, was mir Epaphroditus von euch überbrachte. Nun habe ich alles, was ich brauche, ja, mehr als das! Eure Gabe ist wie ein wohlriechendes Opfer, das Gott gefällt. 19 Aus seinem großen Reichtum wird euch Gott, dem ich gehöre, durch Jesus Christus alles geben, was ihr zum Leben braucht. 20 Gott, unserem Vater, gebühren Lob und Ehre in alle Ewigkeit. Amen.

Herzliche Grüße

21 Grüßt alle Christen in Philippi von mir. Herzliche Grüße von den Brüdern, die bei mir sind. 22 Auch alle anderen Christen hier grüßen euch, besonders die im kaiserlichen Dienst. 23 Die Gnade unseres Herrn Jesus Christus sei mit euch allen!

Новий Переклад Українською

1 Отже, мої улюблені та дорогі брати, ви моя радість і вінок*, стійте непохитно в Господі, любі!

Настанови

2 Закликаю Еводію та Синтихію бути однодумними в Господі. 3 Так, я прошу тебе, вірний товаришу, допоможи їм*. Вони боролися за Добру Звістку разом зі мною, із Клементом та іншими моїми братами, чиї імена є в книзі життя. 4 Завжди радійте в Господі! І знову кажу: радійте! 5 Нехай ваша лагідність буде відома всім людям! Господь близько. 6 Ні про що не турбуйтеся, але в усьому з подякою відкривайте ваші прохання Богові в молитві та благанні. 7 І Божий мир, який перевершує будь-яке розуміння, збереже ваші серця й ваші думки в Христі Ісусі. 8 Наостанку, брати: що істинне, що достойне, що праведне, що чисте, що любе, що гідне похвали, що доброчесність чи достойне слави – про це роздумуйте. 9 І чого навчилися, що отримали, почули та побачили в мені – те й робіть! І нехай Бог миру буде з вами.

Подяка за дари

10 Я надзвичайно зрадів у Господі, адже тепер ви знову почали турбуватися про мене в думках*. Ви думали про це, але не мали відповідної нагоди. 11 Я кажу вам про це не тому, що маю потребу, адже я навчився бути задоволеним незалежно від обставин. 12 Я вмію жити смиренно та вмію жити з достатком. Я звик до будь-яких умов: і бути ситим, і бути голодним, і бути в достатку, і мати нестачу. 13 Я все можу в Тому, Хто мене зміцнює. 14 А втім, ви добре зробили, розділивши зі мною моє страждання. 15 Ви ж, филип’яни, знаєте, що на початку проповідування Доброї Звістки, коли я вийшов із Македонії, жодна церква не підтримала мене пожертвами та гостинністю, окрім вас. 16 Адже одного разу, та навіть двічі, ви посилали мені допомогу до Солуня. 17 Не те, щоб я прагнув якогось подарунка, просто прагну плоду, який зростає на вашу користь. 18 Я отримав усе і маю з достатком. Маю всього вдосталь, адже отримав від Епафродита ваші дари – приємний аромат, прийнятну жертву, яка до вподоби Богу. 19 Мій Бог сповнить усі ваші потреби згідно з Його багатством у славі, у Христі Ісусі. 20 Богу й Отцю нашому нехай буде слава навіки-віків! Амінь.

Останні привітання

21 Привітайте всіх святих у Христі Ісусі! Брати, які зі мною, вас вітають. 22 Усі святі вас вітають, а особливо ті, що з дому Кесаря. 23 Нехай благодать Господа Ісуса Христа буде з вашим духом! Амінь.

Philipper 4 | Hoffnung für alle Новий Переклад Українською