Offenbarung 12 | Hoffnung für alle

Die Frau und der Drache

1 Am Himmel sah man jetzt eine gewaltige Erscheinung: eine Frau, die mit der Sonne bekleidet war und den Mond unter ihren Füßen hatte. Auf dem Kopf trug sie eine Krone aus zwölf Sternen. 2 Sie war hochschwanger und schrie unter den Geburtswehen vor Schmerz. 3 Dann gab es noch eine Erscheinung am Himmel: Plötzlich sah ich einen riesigen, feuerroten Drachen mit sieben Köpfen und zehn Hörnern. Auf jedem seiner Köpfe trug er eine Krone. 4 Mit seinem Schwanz fegte er ein Drittel aller Sterne vom Himmel und schleuderte sie auf die Erde. Der Drache stellte sich vor die Frau; denn er wollte ihr Kind verschlingen, sobald es geboren war. 5 Die Frau brachte einen Sohn zur Welt, der einmal mit eisernem Zepter über die Völker der Erde herrschen sollte. Das Kind wurde zu Gott entrückt und vor seinen Thron gebracht. 6 Die Frau aber floh in die Wüste, wo Gott selbst einen Zufluchtsort für sie vorbereitet hatte. 1260 Tage sollte sie dort versorgt werden. 7 Dann brach im Himmel ein Krieg aus: Michael und seine Engel griffen den Drachen an. Der Drache schlug mit seinem Heer von Engeln zurück; 8 doch sie verloren den Kampf und durften nicht länger im Himmel bleiben. 9 Der große Drache ist niemand anders als der Teufel oder Satan, die listige Schlange, die schon immer die ganze Welt verführt hat. Er wurde mit allen seinen Engeln aus dem Himmel auf die Erde hinuntergestürzt. 10 Jetzt hörte ich eine gewaltige Stimme im Himmel rufen: »Nun hat Gott den Sieg errungen, er hat seine Stärke gezeigt und seine Herrschaft aufgerichtet! Alle Macht liegt in den Händen dessen, den er als König auserwählt und eingesetzt hat: Jesus Christus*! Denn der Ankläger ist gestürzt, der unsere Brüder und Schwestern Tag und Nacht vor Gott beschuldigte. 11 Sie haben ihn besiegt durch das Blut des Lammes und weil sie sich zu dem Lamm bekannt haben. Für dieses Bekenntnis haben sie ihr Leben eingesetzt und den Tod nicht gefürchtet. 12 Darum freu dich nun, Himmel, freut euch alle, die ihr darin wohnt! Aber wehe euch, Erde und Meer! Der Teufel ist zu euch herabgekommen. Er schnaubt vor Wut, denn er weiß, dass ihm nicht mehr viel Zeit bleibt.« 13 Als der Drache merkte, dass er auf die Erde hinabgeworfen worden war, verfolgte er die Frau, die den Sohn geboren hatte. 14 Doch Gott gab der Frau die starken Flügel eines Adlers. So konnte sie an ihren Zufluchtsort in der Wüste fliehen. Dreieinhalb Jahre* wurde sie hier versorgt und war vor den Angriffen des Drachen, der bösen Schlange, sicher. 15 Doch die Schlange gab nicht auf. Sie ließ eine gewaltige Wasserflut aus ihrem Rachen schießen, mit der die Frau fortgerissen werden sollte. 16 Aber die Erde half der Frau. Sie öffnete sich und verschlang die Wassermassen, die der Drache ausspuckte. 17 Darüber wurde der Drache so wütend, dass er jetzt alle anderen Nachkommen dieser Frau bekämpfte. Das sind die Menschen, die nach Gottes Geboten leben und sich zu Jesus bekennen. 18 Und der Drache begab sich an den Strand des Meeres.

Новий Переклад Українською

Жінка й дракон

1 Велике знамення з’явилось на небі: жінка, зодягнена в сонце, яка мала місяць під ногами, а на її голові був вінок із дванадцяти зірок. 2 Вона була вагітна та кричала від болю, бо терпіла вже муки народження. 3 Потім на небі з’явилося ще одне знамення: величезний червоний дракон із сімома головами, десятьма рогами та сімома коронами на головах. 4 Його хвіст змів із неба третину зірок і кинув їх на землю. Дракон стояв перед жінкою, яка збиралася народити, щоб зжерти її дитину, коли вона народиться. 5 Жінка народила сина, дитину чоловічої статі, яка«буде панувати над усіма народами залізним жезлом»*. Її дитя було взяте до Бога й до Його престолу. 6 Жінка ж втекла в пустелю, до місця, підготовленого для неї Богом, щоб там про неї могли піклуватися тисячу двісті шістдесят днів. 7 І сталася на небі війна. Михаїл* та його ангели воювали проти дракона, а дракон та його ангели воювали проти них. 8 І не змогли вони перемогти, і втратили своє місце на небі. 9 Великого дракона, давнього змія, якого називають дияволом або сатаною, що зводить увесь світ із дороги, було кинуто на землю разом із його ангелами. 10 Тоді я почув гучний голос на небі, що казав: «Тепер прийшли спасіння та сила, Царство нашого Бога та влада Його Христа. Бо скинуто обвинувача наших братів, скинуто того, хто обвинувачував їх перед Богом вдень та вночі. 11 Вони перемогли його через кров Агнця та через слово свого свідчення і не полюбили свого життя аж до смерті. 12 Тому радійте, небеса і всі, хто живе в них! Але горе землі та морю, бо диявол зійшов до вас. Він сповнений великої люті, бо він знає, що має обмаль часу». 13 Коли дракон побачив, що його кинули на землю, він почав переслідувати жінку, яка народила хлопчика. 14 Але жінці були дані два великі орлині крила, щоб вона могла полетіти в пустелю, до місця, підготовленого для неї. Там, де про неї піклуватимуться три з половиною роки, далеко від змія. 15 Тоді змій зі свого рота випустив воду, наче річку, щоб змити її потоком. 16 Але земля допомогла жінці: відкривши рота, вона проковтнула річку, яку дракон випустив зі свого рота. 17 Тоді дракон розлютився на жінку й пішов воювати проти решти її нащадків – тих, хто виконує Божі заповіді й дотримується свідчення Ісуса. 18 Потім дракон став на березі моря.

Offenbarung 12 | Hoffnung für alle Новий Переклад Українською

Die Frau und der Drache

Жінка й дракон