Lukas 3 | Hoffnung für alle

Johannes der Täufer ruft: »Kehrt um zu Gott!«

1 Es war im 15. Regierungsjahr von Kaiser Tiberius. Pontius Pilatus verwaltete als Statthalter die Provinz Judäa; Herodes* herrschte über Galiläa, sein Bruder Philippus über Ituräa und Trachonitis, und Lysanias regierte in Abilene; 2 Hannas und später Kaiphas waren die Hohenpriester. In dieser Zeit sprach Gott zu Johannes, dem Sohn von Zacharias, der in der Wüste lebte. 3 Da machte sich Johannes auf den Weg und zog durch das ganze Gebiet am Jordan. Überall forderte er die Leute auf: »Kehrt um zu Gott und lasst euch von mir taufen! Dann wird er euch eure Sünden vergeben.«* 4 So erfüllte sich, was im Buch des Propheten Jesaja steht: »Jemand ruft in der Wüste: ›Macht den Weg frei für den Herrn! Räumt alle Hindernisse weg! 5 Jedes Tal soll aufgefüllt, jeder Berg und Hügel abgetragen werden, krumme Wege sollen begradigt und holprige Wege eben werden! 6 Dann werden alle Menschen sehen, wie Gott Rettung bringt!‹« 7 Die Menschen kamen in Scharen zu Johannes, um sich von ihm taufen zu lassen. Aber er hielt ihnen entgegen: »Ihr Schlangenbrut! Wer hat euch auf den Gedanken gebracht, ihr könntet dem kommenden Gericht Gottes entrinnen? 8 Zeigt durch Taten, dass ihr wirklich zu Gott umkehren wollt! Bildet euch nur nicht ein, ihr könntet euch damit herausreden: ›Abraham ist unser Vater!‹ Ich sage euch: Gott kann selbst aus diesen Steinen hier Nachkommen für Abraham hervorbringen. 9 Schon ist die Axt erhoben, um die Bäume an der Wurzel abzuschlagen. Jeder Baum, der keine guten Früchte bringt, wird umgehauen und ins Feuer geworfen.« 10 Da wollten die Leute wissen: »Was sollen wir denn tun?« 11 Johannes antwortete: »Wer zwei Hemden hat, soll dem eins geben, der keins besitzt. Und wer etwas zu essen hat, soll seine Mahlzeit mit den Hungrigen teilen.« 12 Es kamen auch Zolleinnehmer, die sich taufen lassen wollten. Sie fragten: »Lehrer, und wir? Wie sollen wir uns verhalten?« 13 Johannes wies sie an: »Verlangt nur so viel Zollgebühren, wie ihr fordern dürft!« 14 »Und was sollen wir tun?«, erkundigten sich einige Soldaten. »Plündert nicht und erpresst niemand! Seid zufrieden mit eurem Sold«, antwortete ihnen Johannes. 15 Die Leute ahnten, dass bald etwas geschehen würde, und alle fragten sich, ob nicht Johannes der Christus, der ersehnte Retter, sei. 16 Doch Johannes erklärte öffentlich: »Ich taufe euch mit Wasser, aber nach mir wird ein anderer kommen, der viel mächtiger ist als ich. Ich bin nicht einmal würdig, ihm die Schuhe auszuziehen*. Er wird euch mit dem Heiligen Geist und mit Feuer taufen.* 17 Er hat schon die Schaufel in seiner Hand, mit der er die Spreu vom Weizen trennt. Den Weizen wird er in seine Scheune bringen, die Spreu aber wird er in einem Feuer verbrennen, das nie verlöscht.« 18 So verkündete Johannes den Menschen die rettende Botschaft Gottes und ermahnte sie darüber hinaus mit vielen anderen Worten. 19 Auch Herodes, den Herrscher von Galiläa, wies er scharf zurecht. Denn dieser lebte mit Herodias, der Frau seines Bruders, zusammen. Er schreckte vor keinem Verbrechen zurück. 20 Am Ende ging er so weit, dass er Johannes ins Gefängnis werfen ließ.

Jesus lässt sich taufen

21 Als Johannes wieder einmal viele Menschen taufte, kam auch Jesus und ließ sich taufen. Während er betete, öffnete sich der Himmel, 22 und der Heilige Geist kam wie eine Taube sichtbar auf ihn herab. Gleichzeitig sprach eine Stimme vom Himmel: »Du bist mein geliebter Sohn, über den ich mich von Herzen freue.«

Von Adam bis Jesus

23 Jesus trat zum ersten Mal öffentlich auf, als er ungefähr 30 Jahre alt war. Die Leute kannten ihn als den Sohn von Josef. Josefs Vater war Eli, und dessen Vorfahren waren: 24 Mattat – Levi – Melchi – Jannai – Josef – 25 Mattitja – Amos – Nahum – Hesli – Naggai – 26 Mahat – Mattitja – Schimi – Josech – Joda – 27 Johanan – Resa – Serubbabel – Schealtiël – Neri – 28 Melchi – Addi – Kosam – Elmadam – Er – 29 Joschua – Eliëser – Jorim – Mattat – Levi – 30 Simeon – Juda – Josef – Jonam – Eljakim – 31 Melea – Menna – Mattata – Nathan – David – 32 Isai – Obed – Boas – Salmon – Nachschon – 33 Amminadab – Admin – Arni – Hezron – Perez – Juda – 34 Jakob – Isaak – Abraham – Terach – Nahor – 35 Serug – Regu – Peleg – Eber – Schelach – 36 Kenan – Arpachschad – Sem – Noah – Lamech – 37 Metuschelach – Henoch – Jered – Mahalalel – Kenan – 38 Enosch – Set – Adam – und dieser stammte von Gott.

Новий Переклад Українською

Проповідь Івана Хрестителя

1 П’ятнадцятого року царювання Кесаря Тиберія, коли Понтій Пилат правив Юдеєю, Ірод був тетрархом Галілеї, його брат, Филип, був тетрархом земель Трахонії та Ітуреї, а Лісаній був тетрархом Авілінії, 2 коли первосвященниками були Анна та Каяфа, було Слово Боже до Івана, сина Захарії, у пустелі. 3 Іван пройшов усю околицю Йордану й проповідував хрещення покаяння для прощення гріхів, 4 як написано в книзі слів пророка Ісаї: «Голос кличе в пустелі: „Приготуйте дорогу Господеві, вирівняйте шляхи для Нього! 5 Нехай кожен яр наповниться і всяка гора та пагорб знизяться. Криві дороги нехай стануть прямими, а нерівні – рівними, 6 і всі люди побачать спасіння Боже“».* 7 Іван казав так народові, що приходив хреститися в нього: ―Роде гадючий! Хто порадив вам тікати від гніву, що наближається? 8 Чиніть же плоди, достойні покаяння, і не думайте говорити в собі: «Наш батько – Авраам!» Бо кажу вам: Бог може з цього каміння створити дітей для Авраама! 9 Уже й сокира лежить біля коріння дерев! Кожне дерево, яке не приносить доброго плоду, зрубають та вкидають у вогонь. 10 Люди питали його: ―Що ж нам робити? 11 У відповідь він казав: ―Хто має дві сорочки, нехай віддасть одну тому, хто не має жодної, і хто має їжу, хай зробить так само. 12 Прийшли й митники хреститися та спитали його: ―Учителю, а нам що робити? 13 Він відповів: ―Не беріть більше від того, що вам призначено. 14 Воїни теж спитали його: ―А що нам робити? Він відповів: ―Нічого не беріть силою, не обвинувачуйте нікого неправдиво, задовольняйтеся своєю платнею. 15 Народ був в очікуванні, усі розмірковували у своїх серцях про Івана, чи не він Христос. 16 Іван, відповідаючи всім, сказав: ―Я хрещу вас водою, але йде Сильніший за мене, Якому я не достойний розв’язати ремінці Його сандалій. Він буде хрестити вас Духом Святим та вогнем. 17 У Його руці лопата, Він ретельно очистить Свій тік, збиратиме Свою пшеницю до житниці, а полову спалить у невгасимому вогні. 18 І багато іншого казав він, звіщаючи Добру Звістку народу. 19 Але коли він почав осуджувати тетрарха Ірода за Іродіаду, дружину його брата, а також за все зло, що він зробив, 20 то Ірод до всього додав ще й те, що замкнув Івана до в’язниці.

Хрещення Ісуса

21 І сталося, коли хрестився весь народ, і Ісус, охрестившись, молився, розкрилися небеса. 22 І Дух Святий зійшов на Нього в тілесному вигляді, як голуб, і голос із неба пролунав: «Ти Син Мій улюблений, Тебе Я вподобав!»*

Родовід Ісуса

23 Ісус, починаючи служіння, був років тридцяти, і всі вважали Його сином Йосифа, сина Іллі, 24 сина Матата, сина Левія, сина Мелхія, сина Янная, сина Йосифа, 25 сина Мататії, сина Амоса, сина Наума, сина Еслі, сина Наггея, 26 сина Маата, сина Мататія, сина Семена, сина Іосиха, сина Йоди, 27 сина Іоана, сина Риса, сина Зоровавеля, сина Салатиїла, сина Нерія, 28 сина Мелхія, сина Аддія, сина Косама, сина Елмадама, сина Іра, 29 сина Ісуса, сина Еліезера, сина Іоріма, сина Матати, сина Левія, 30 сина Симеона, сина Юди, сина Йосифа, сина Йонама, сина Еліакима, 31 сина Мелея, сина Менна, сина Матати, сина Натама, сина Давида, 32 сина Єссея, сина Овіда, сина Воаза, сина Сала, сина Наасона, 33 сина Аммінадава,* сина Адміна, сина Арні, сина Есрома, сина Фареса, сина Юди, 34 сина Якова, сина Ісаака, сина Авраама, сина Тара, сина Нахора, 35 сина Серуха, сина Рагава, сина Фалека, сина Евера, сина Селаха, 36 сина Каїнама, сина Арфахада, сина Сима, сина Ноя, сина Ламеха, 37 сина Метусали, сина Еноха, сина Ярета, сина Малелеїла, сина Каїнама, 38 сина Еноса, сина Сета, сина Адама, сина Бога.

Lukas 3 | Hoffnung für alle Новий Переклад Українською