Johannes 21 | Hoffnung für alle Новий Переклад Українською

Johannes 21 | Hoffnung für alle

Jesus begegnet den Jüngern am See Genezareth

1 Später zeigte sich Jesus seinen Jüngern noch einmal am See Genezareth*. Das geschah so: 2 Simon Petrus, Thomas, der Zwilling genannt wurde, Nathanael aus Kana in Galiläa, die beiden Söhne von Zebedäus und zwei andere Jünger waren dort zusammen. 3 Simon Petrus sagte: »Ich gehe jetzt fischen!« »Wir kommen mit«, meinten die anderen. Sie gingen zum Ufer, stiegen ins Boot und fuhren los. Aber während der ganzen Nacht fingen sie keinen einzigen Fisch. 4 Im Morgengrauen stand Jesus am Ufer. Doch die Jünger erkannten ihn nicht. 5 Jesus rief ihnen zu: »Freunde, habt ihr nicht ein paar Fische zu essen?« »Nein«, antworteten sie. 6 Da forderte er sie auf: »Werft das Netz auf der rechten Seite des Bootes aus, dann werdet ihr einen guten Fang machen!« Sie folgten seinem Rat und fingen so viele Fische, dass sie das Netz nicht mehr einholen konnten. 7 Jetzt sagte der Jünger, den Jesus sehr lieb hatte, zu Petrus: »Das ist der Herr!« Kaum hatte Simon Petrus das gehört, zog er sein Obergewand an, das er während der Arbeit abgelegt hatte, sprang ins Wasser und schwamm an das nahe Ufer. 8 Die anderen Jünger waren noch etwa hundert Meter vom Ufer entfernt. Sie folgten Petrus mit dem Boot und zogen das gefüllte Netz hinter sich her. 9 Als sie aus dem Boot stiegen, sahen sie ein Kohlenfeuer, auf dem Fische brieten. Auch Brot lag bereit. 10 Jesus bat die Jünger: »Bringt ein paar von den Fischen her, die ihr gerade gefangen habt!« 11 Simon Petrus ging zum Boot und zog das Netz an Land. Es war gefüllt mit 153 großen Fischen. Und obwohl es so viele waren, zerriss das Netz nicht. 12 »Kommt her und esst!«, sagte Jesus. Keiner von den Jüngern wagte zu fragen: »Wer bist du?« Aber sie alle wussten: Es ist der Herr. 13 Jesus ging auf sie zu, nahm das Brot und verteilte es an sie, ebenso die Fische. 14 Dies war das dritte Mal, dass Jesus sich seinen Jüngern zeigte, nachdem er von den Toten auferstanden war.

»Liebst du mich?«

15 Nachdem sie an diesem Morgen miteinander gegessen hatten, fragte Jesus Simon: »Simon, Sohn von Johannes, liebst du mich mehr als die anderen hier?« »Ja, Herr«, antwortete ihm Petrus, »du weißt, dass ich dich lieb habe.« »Dann sorge für meine Lämmer«, sagte Jesus. 16 Jesus wiederholte seine Frage: »Simon, Sohn von Johannes, liebst du mich?« »Ja, Herr, du weißt doch, dass ich dich lieb habe«, antwortete Petrus noch einmal. Da sagte Jesus zu ihm: »Dann hüte meine Schafe!« 17 Und ein drittes Mal fragte Jesus: »Simon, Sohn von Johannes, hast du mich wirklich lieb?« Jetzt wurde Petrus traurig, weil Jesus ihm nun zum dritten Mal diese Frage stellte. Deshalb antwortete er: »Herr, du weißt alles. Du weißt doch auch, wie sehr ich dich lieb habe!« Darauf sagte Jesus: »Dann sorge für meine Schafe! 18 Ich sage dir die Wahrheit: Als du jung warst, hast du dir selbst den Gürtel umgebunden und bist gegangen, wohin du wolltest. Im Alter aber wirst du deine Hände ausstrecken; ein anderer wird dir den Gürtel darumbinden und dich dorthin führen, wo du nicht hingehen willst.« 19 Damit deutete Jesus an, durch welchen Tod Petrus einmal Gott ehren würde. Dann forderte Jesus ihn auf: »Folge mir nach!« 20 Petrus wandte sich um und sah hinter ihnen den Jünger, den Jesus sehr lieb hatte. Es war derselbe, der beim letzten Abendessen seinen Platz ganz nah bei Jesus gehabt* und ihn gefragt hatte: »Herr, wer von uns wird dich verraten?« 21 Petrus fragte nun: »Herr, was wird denn aus ihm?« 22 Jesus erwiderte: »Wenn ich will, dass er so lange lebt, bis ich wiederkomme, was geht es dich an? Folge du mir nach!« 23 So entstand unter denen, die sich zu Jesus bekannten, das Gerücht: »Dieser Jünger wird nicht sterben.« Aber das hatte Jesus nicht gesagt, sondern: »Wenn ich will, dass er so lange lebt, bis ich wiederkomme, was geht es dich an?« 24 Ebendieser Jünger ist es, der all das bezeugt und hier aufgeschrieben hat. Und wir wissen, dass alles, was er bezeugt, wahr ist.

Schlusswort

25 Noch vieles mehr hat Jesus getan. Aber wollte man das alles eins nach dem anderen aufschreiben – mir scheint, es wäre wohl auf der ganzen Welt nicht genügend Platz für die vielen Bücher, die dann noch geschrieben werden müssten.

Hoffnung für alle TM Copyright © 1983, 1996, 2002, 2015 by Biblica, Inc. Used with permission. All rights reserved worldwide. “Hoffnung für alle” is a trademark registered in European Union Intellectual Property Office (EUIPO) by Biblica, Inc. “Biblica”, “International Bible Society” and the Biblica Logo are trademarks registered in the United States Patent and Trademark Office by Biblica, Inc. Used with permission.

Новий Переклад Українською

Ісус являється учням біля Тиверіадського моря

1 Після цього Ісус знову з’явився перед учнями біля Тиверіадського моря. Це сталося так: 2 Симон Петро, Фома, званий Близнюком, Нафанаїл із Кани, що в Галілеї, сини Зеведея та ще двоє інших учнів були разом. 3 Симон Петро сказав: ―Я йду ловити рибу! Інші відповіли йому: ―Ми теж ідемо з тобою. Вони вийшли, сіли в човен і тієї ночі нічого не зловили. 4 Рано-вранці Ісус стояв на березі, але учні не знали, що це Ісус. 5 Він сказав їм: ―Діти, чи є у вас щось поїсти? Вони відповіли: ―Ні. 6 Він сказав: ―Закиньте сіті праворуч від човна й знайдете. Вони закинули й більше не могли їх витягти через велику кількість риби. 7 Тоді учень, якого любив Ісус, сказав Петрові: «Це Господь!» Як тільки Симон Петро почув, що це Господь, він одягнув верхній одяг, бо зняв його, і стрибнув у воду. 8 Інші учні попливли до берега в човні, бо були недалеко, близько двохсот ліктів,* тягнучи за собою сіті, наповнені рибою. 9 Коли вони вийшли з човна на берег, то побачили там вогонь, вугілля з рибою на ньому та хліб. 10 Ісус сказав їм: ―Принесіть і тієї риби, яку ви впіймали тепер. 11 Тож Симон Петро заліз у човен і витяг сіті на берег. У них було сто п’ятдесят три великі риби, але навіть при такій кількості сіті не пірвалися. 12 Ісус сказав їм: ―Ідіть та снідайте! Ніхто з учнів не наважився запитати Його: «Хто Ти?» Адже вони знали, що це Господь. 13 Ісус прийшов, узяв хліб і дав їм. Те саме зробив і з рибою. 14 Це вже втретє Ісус з’явився перед учнями після воскресіння з мертвих.

Ісус відновлює Петра

15 Коли вони закінчили снідати, Ісус запитав Симона Петра: ―Симоне, сину Йони, чи ти любиш Мене більше, ніж вони? Він відповів: ―Так, Господи, Ти знаєш, що я люблю Тебе. Ісус сказав йому: ―Паси Моїх ягнят. 16 Ісус запитав його вдруге: ―Симоне, сину Йони, чи ти любиш Мене? Він відповів: ―Так, Господи, Ти знаєш, що я люблю Тебе. Ісус сказав йому: ―Паси Моїх овець. 17 Ісус запитав його втретє: ―Симоне, сину Йони, чи ти любиш Мене? Петро засмутився, що Ісус запитав його втретє: «Чи ти любиш Мене?», і відповів Йому: ―Господи, Ти все знаєш, Ти знаєш, що я люблю Тебе! Ісус сказав йому: ―Паси Моїх овець. 18 Істинно кажу тобі: коли ти був молодим, ти сам вдягався й ходив, куди хотів, але коли ти постарієш, то простягнеш свої руки, і хтось інший одягне тебе й поведе тебе туди, куди не хочеш. 19 Ісус сказав це, щоб вказати, якою смертю Петро прославить Бога. Потім сказав йому: ―Іди за Мною! 20 Петро, обернувшись, побачив, що учень, якого любив Ісус, ішов за ними. Це був той, хто на вечері сперся на Ісуса й запитав: «Господи, хто Тебе зрадить?» 21 Коли Петро побачив його, то запитав Ісуса: ―Господи, а з ним що буде? 22 Ісус відповів: ―Якщо Я хочу, щоб він залишився, поки Я не повернусь, що тобі? Ти йди за Мною! 23 Через це серед братів поширилася чутка, що цей учень не помре. Але Ісус не сказав йому, що не помре, а: «Якщо Я хочу, щоб він залишився, поки Я повернусь, що тобі?» 24 Це той учень, який свідчить про це і який написав це. Ми знаємо, що його свідчення правдиве. 25 Ісус робив ще багато іншого. Якби про все докладно написати, то, думаю, навіть у всьому світі не було б місця для всіх написаних книг.