1Später zeigte sich Jesus seinen Jüngern noch einmal am See Genezareth*. Das geschah so:2Simon Petrus, Thomas, der Zwilling genannt wurde, Nathanael aus Kana in Galiläa, die beiden Söhne von Zebedäus und zwei andere Jünger waren dort zusammen.3Simon Petrus sagte: »Ich gehe jetzt fischen!« »Wir kommen mit«, meinten die anderen. Sie gingen zum Ufer, stiegen ins Boot und fuhren los. Aber während der ganzen Nacht fingen sie keinen einzigen Fisch.4Im Morgengrauen stand Jesus am Ufer. Doch die Jünger erkannten ihn nicht.5Jesus rief ihnen zu: »Freunde, habt ihr nicht ein paar Fische zu essen?« »Nein«, antworteten sie.6Da forderte er sie auf: »Werft das Netz auf der rechten Seite des Bootes aus, dann werdet ihr einen guten Fang machen!« Sie folgten seinem Rat und fingen so viele Fische, dass sie das Netz nicht mehr einholen konnten.7Jetzt sagte der Jünger, den Jesus sehr lieb hatte, zu Petrus: »Das ist der Herr!« Kaum hatte Simon Petrus das gehört, zog er sein Obergewand an, das er während der Arbeit abgelegt hatte, sprang ins Wasser und schwamm an das nahe Ufer.8Die anderen Jünger waren noch etwa hundert Meter vom Ufer entfernt. Sie folgten Petrus mit dem Boot und zogen das gefüllte Netz hinter sich her.9Als sie aus dem Boot stiegen, sahen sie ein Kohlenfeuer, auf dem Fische brieten. Auch Brot lag bereit.10Jesus bat die Jünger: »Bringt ein paar von den Fischen her, die ihr gerade gefangen habt!«11Simon Petrus ging zum Boot und zog das Netz an Land. Es war gefüllt mit 153 großen Fischen. Und obwohl es so viele waren, zerriss das Netz nicht.12»Kommt her und esst!«, sagte Jesus. Keiner von den Jüngern wagte zu fragen: »Wer bist du?« Aber sie alle wussten: Es ist der Herr.13Jesus ging auf sie zu, nahm das Brot und verteilte es an sie, ebenso die Fische.14Dies war das dritte Mal, dass Jesus sich seinen Jüngern zeigte, nachdem er von den Toten auferstanden war.
»Liebst du mich?«
15Nachdem sie an diesem Morgen miteinander gegessen hatten, fragte Jesus Simon: »Simon, Sohn von Johannes, liebst du mich mehr als die anderen hier?« »Ja, Herr«, antwortete ihm Petrus, »du weißt, dass ich dich lieb habe.« »Dann sorge für meine Lämmer«, sagte Jesus.16Jesus wiederholte seine Frage: »Simon, Sohn von Johannes, liebst du mich?« »Ja, Herr, du weißt doch, dass ich dich lieb habe«, antwortete Petrus noch einmal. Da sagte Jesus zu ihm: »Dann hüte meine Schafe!«17Und ein drittes Mal fragte Jesus: »Simon, Sohn von Johannes, hast du mich wirklich lieb?« Jetzt wurde Petrus traurig, weil Jesus ihm nun zum dritten Mal diese Frage stellte. Deshalb antwortete er: »Herr, du weißt alles. Du weißt doch auch, wie sehr ich dich lieb habe!« Darauf sagte Jesus: »Dann sorge für meine Schafe!18Ich sage dir die Wahrheit: Als du jung warst, hast du dir selbst den Gürtel umgebunden und bist gegangen, wohin du wolltest. Im Alter aber wirst du deine Hände ausstrecken; ein anderer wird dir den Gürtel darumbinden und dich dorthin führen, wo du nicht hingehen willst.«19Damit deutete Jesus an, durch welchen Tod Petrus einmal Gott ehren würde. Dann forderte Jesus ihn auf: »Folge mir nach!«20Petrus wandte sich um und sah hinter ihnen den Jünger, den Jesus sehr lieb hatte. Es war derselbe, der beim letzten Abendessen seinen Platz ganz nah bei Jesus gehabt* und ihn gefragt hatte: »Herr, wer von uns wird dich verraten?«21Petrus fragte nun: »Herr, was wird denn aus ihm?«22Jesus erwiderte: »Wenn ich will, dass er so lange lebt, bis ich wiederkomme, was geht es dich an? Folge du mir nach!«23So entstand unter denen, die sich zu Jesus bekannten, das Gerücht: »Dieser Jünger wird nicht sterben.« Aber das hatte Jesus nicht gesagt, sondern: »Wenn ich will, dass er so lange lebt, bis ich wiederkomme, was geht es dich an?«24Ebendieser Jünger ist es, der all das bezeugt und hier aufgeschrieben hat. Und wir wissen, dass alles, was er bezeugt, wahr ist.
Schlusswort
25Noch vieles mehr hat Jesus getan. Aber wollte man das alles eins nach dem anderen aufschreiben – mir scheint, es wäre wohl auf der ganzen Welt nicht genügend Platz für die vielen Bücher, die dann noch geschrieben werden müssten.
Новий Переклад Українською
Ісус являється учням біля Тиверіадського моря
1Після цього Ісус знову з’явився перед учнями біля Тиверіадського моря. Це сталося так:2Симон Петро, Фома, званий Близнюком, Нафанаїл із Кани, що в Галілеї, сини Зеведея та ще двоє інших учнів були разом.3Симон Петро сказав: ―Я йду ловити рибу! Інші відповіли йому: ―Ми теж ідемо з тобою. Вони вийшли, сіли в човен і тієї ночі нічого не зловили.4Рано-вранці Ісус стояв на березі, але учні не знали, що це Ісус.5Він сказав їм: ―Діти, чи є у вас щось поїсти? Вони відповіли: ―Ні.6Він сказав: ―Закиньте сіті праворуч від човна й знайдете. Вони закинули й більше не могли їх витягти через велику кількість риби.7Тоді учень, якого любив Ісус, сказав Петрові: «Це Господь!» Як тільки Симон Петро почув, що це Господь, він одягнув верхній одяг, бо зняв його, і стрибнув у воду.8Інші учні попливли до берега в човні, бо були недалеко, близько двохсот ліктів,* тягнучи за собою сіті, наповнені рибою.9Коли вони вийшли з човна на берег, то побачили там вогонь, вугілля з рибою на ньому та хліб.10Ісус сказав їм: ―Принесіть і тієї риби, яку ви впіймали тепер.11Тож Симон Петро заліз у човен і витяг сіті на берег. У них було сто п’ятдесят три великі риби, але навіть при такій кількості сіті не пірвалися.12Ісус сказав їм: ―Ідіть та снідайте! Ніхто з учнів не наважився запитати Його: «Хто Ти?» Адже вони знали, що це Господь.13Ісус прийшов, узяв хліб і дав їм. Те саме зробив і з рибою.14Це вже втретє Ісус з’явився перед учнями після воскресіння з мертвих.
Ісус відновлює Петра
15Коли вони закінчили снідати, Ісус запитав Симона Петра: ―Симоне, сину Йони, чи ти любиш Мене більше, ніж вони? Він відповів: ―Так, Господи, Ти знаєш, що я люблю Тебе. Ісус сказав йому: ―Паси Моїх ягнят.16Ісус запитав його вдруге: ―Симоне, сину Йони, чи ти любиш Мене? Він відповів: ―Так, Господи, Ти знаєш, що я люблю Тебе. Ісус сказав йому: ―Паси Моїх овець.17Ісус запитав його втретє: ―Симоне, сину Йони, чи ти любиш Мене? Петро засмутився, що Ісус запитав його втретє: «Чи ти любиш Мене?», і відповів Йому: ―Господи, Ти все знаєш, Ти знаєш, що я люблю Тебе! Ісус сказав йому: ―Паси Моїх овець.18Істинно кажу тобі: коли ти був молодим, ти сам вдягався й ходив, куди хотів, але коли ти постарієш, то простягнеш свої руки, і хтось інший одягне тебе й поведе тебе туди, куди не хочеш.19Ісус сказав це, щоб вказати, якою смертю Петро прославить Бога. Потім сказав йому: ―Іди за Мною!20Петро, обернувшись, побачив, що учень, якого любив Ісус, ішов за ними. Це був той, хто на вечері сперся на Ісуса й запитав: «Господи, хто Тебе зрадить?»21Коли Петро побачив його, то запитав Ісуса: ―Господи, а з ним що буде?22Ісус відповів: ―Якщо Я хочу, щоб він залишився, поки Я не повернусь, що тобі? Ти йди за Мною!23Через це серед братів поширилася чутка, що цей учень не помре. Але Ісус не сказав йому, що не помре, а: «Якщо Я хочу, щоб він залишився, поки Я повернусь, що тобі?»24Це той учень, який свідчить про це і який написав це. Ми знаємо, що його свідчення правдиве.25Ісус робив ще багато іншого. Якби про все докладно написати, то, думаю, навіть у всьому світі не було б місця для всіх написаних книг.
Diese Website verwendet Cookies, um Ihnen die bestmögliche Nutzererfahrung bieten zu können.