Anklage Gottes Angsichts der Leiden des Gottesvolkes
1Für den Chormeister. Ein Weisheitslied der Korachiter.2Gott, wir hörten es mit eigenen Ohren,
unsere Väter haben uns erzählt
von dem Werk, das du in ihren Tagen vollbracht hast,
in den Tagen der Vorzeit.3Mit eigener Hand hast du Völker vertrieben,
sie aber pflanztest du ein.
Du hast Nationen zerschlagen,
sie aber sätest du aus.4Denn nicht mit ihrem Schwert nahmen sie das Land in Besitz
und nicht ihr Arm hat ihnen Rettung gebracht;
nein, deine Rechte war es, dein Arm und das Licht deines Angesichts;
denn du hattest an ihnen Gefallen.5Du bist es, mein König, Gott!
Gebiete rettende Taten für Jakob!6Mit dir stoßen wir unsere Bedränger nieder,
in deinem Namen zertreten wir, die gegen uns aufstehn.7Denn ich vertraue nicht auf meinen Bogen,
noch wird mein Schwert mir Rettung bringen;8nein, du hast uns vor unseren Bedrängern gerettet;
du hast mit Schmach bedeckt, die uns hassen.9Wir rühmten uns Gottes den ganzen Tag
und deinem Namen werden wir ewig danken. [Sela]10Doch nun hast du uns verstoßen und mit Schmach bedeckt,
du ziehst nicht mehr aus mit unseren Heeren.11Du lässt uns vor unsern Bedrängern fliehen
und die uns hassen, plünderten uns aus.12Du gibst uns preis wie Schlachtvieh
und unter die Völker hast du uns zerstreut.13Du verkaufst dein Volk um ein Spottgeld
und hattest an dem Erlös keinen Gewinn.14Du machst uns zum Hohn unseren Nachbarn,
zu Spott und Schimpf denen, die rings um uns wohnen.15Du machst uns zum Sprichwort unter den Völkern,
die Nationen schütteln den Kopf.16Den ganzen Tag steht meine Schande vor mir,
Schmach hat mein Gesicht bedeckt17wegen der Stimme des lästernden Spötters,
wegen der rachgierigen Blicke des Feindes.18All das ist über uns gekommen /
und doch hatten wir dich nicht vergessen
und deinen Bund nicht verraten.19Unser Herz wich nicht zurück
und unser Schritt hat deinen Pfad nicht verlassen.20Doch du hast uns zerschlagen am Ort der Schakale
und uns mit Finsternis bedeckt.21Hätten wir den Namen unseres Gottes vergessen
und zu einem fremden Gott unsere Hände erhoben,22würde Gott das nicht erforschen?
Denn er kennt das im Herzen Verborgene.23Ja, um deinetwillen wurden wir den ganzen Tag getötet,
wir galten als Schafe, zum Schlachten bestimmt.24Wach auf! Warum schläfst du, Herr?
Erwache, verstoß nicht für immer!25Warum verbirgst du dein Angesicht,
vergisst unser Elend und unsre Bedrückung?26Unsere Seele ist in den Staub gebeugt,
unser Leib klebt am Boden.27Steh auf, uns zur Hilfe!
In deiner Huld erlöse uns!
Новий Переклад Українською
1Керівнику хору. На мотив«Лілея». Повчання синів Корея. Пісня кохання.*2Зворушилося моє серце від слова прекрасного, я виконаю свій твір для царя. Язик мій – тростина вправного писця.3Ти став найгарнішим серед усіх синів людських, благодать вилилась на вуста твої, тому Бог благословив тебе навіки.4Підпережи, о могутній, свої стегна мечем, славою твоєю й величчю!5І в такому величному вбранні своєму переможно мчися верхи заради істини, смирення й правди. Нехай правиця твоя звершить грізні вчинки.6Твої стріли нагострені – нехай впадуть під твої ноги народи, нехай вразять вони серця ворогів царя.7Престол Твій, Боже, – повік-віків, жезл справедливості – жезл Твого Царства.8Ти полюбив правду й зненавидів беззаконня; тому помазав Тебе Бог, Твій Бог, олією радощів більше, ніж Твоїх друзів.9Миром, алое й корицею пашіють усі твої шати; із палаців, прикрашених слоновою кісткою, струни арф тебе радують.10Серед придворних шляхетних жінок твоїх – доньки царів. Стоїть цариця по твоїй правиці – уся в щирому золоті з Офіру.11Послухай-но, донько, обміркуй і ось до чого прихили твоє вухо:* забудь народ твій і дім твого батька,12і тоді цар зажадає твоєї краси, адже він – твій володар, тож вклонися йому.13Тоді донька Тиру* прийде з дарами й багатії з народу твого шукатимуть прихильності твоєї.14Уся слава доньки царя – усередині покоїв, її одяг гаптований золотом.15У вишиваних шатах ведуть її до царя; весільних подруг підводять до тебе услід за нею, о царю.16Ведуть їх із радістю й веселощами, вони входять до палацу царя.17Замість предків твоїх, о царю, будуть сини твої; Ти поставив їх князями по всій землі.18Я зроблю так, що ім’я твоє пам’ятатимуть із роду в рід, тому народи прославлятимуть тебе повік-віків.
Diese Website verwendet Cookies, um Ihnen die bestmögliche Nutzererfahrung bieten zu können.