Psalm 38 | Einheitsübersetzung 2016

Klage eines Kranken

1 Ein Psalm Davids. Zum Weihrauchopfer. 2 HERR, strafe mich nicht in deinem Zorn und züchtige mich nicht in deinem Grimm! 3 Denn in mich herabgefahren sind deine Pfeile und deine Hand fuhr auf mich nieder. 4 Nichts blieb gesund an meinem Fleisch, weil du mir grollst; weil ich gesündigt, blieb an meinen Gliedern nichts heil. 5 Denn über den Kopf gewachsen sind mir meine Sünden, sie erdrücken mich wie eine schwere Last. 6 Stinkend und eitrig wurden meine Wunden wegen meiner Torheit. 7 Ich habe mich gekrümmt, bin tief gebeugt, den ganzen Tag ging ich trauernd einher. 8 Denn meine Lenden waren voller Brand, nichts blieb gesund an meinem Fleisch. 9 Kraftlos bin ich geworden, ganz zerschlagen, ich schrie in der Qual meines Herzens. 10 HERR, all mein Sehnen liegt offen vor dir, mein Seufzen war dir nicht verborgen. 11 Mein Herz pochte heftig, meine Kraft hat mich verlassen, das Licht meiner Augen, auch sie sind erloschen. 12 Freunde und Gefährten bleiben mir fern in meinem Unglück und meine Nachbarn blieben mir fern. 13 Die mir nach dem Leben trachten, legten mir Schlingen; / die mein Unheil suchen, planten Verderben und den ganzen Tag haben sie Arglist im Sinn. 14 Ich bin wie ein Tauber, der nicht hört, wie ein Stummer, der den Mund nicht auftut. 15 Ich wurde wie einer, der nicht hören kann, aus dessen Mund keine Entgegnung kommt. 16 Doch auf dich, HERR, habe ich geharrt; du bist es, der mir antwortet, Herr, du mein Gott. 17 Denn ich sagte: Über mich sollen sie sich nicht freuen, die gegen mich groß tun, wenn meine Füße straucheln. 18 Ja, ich bin dem Fallen nahe, immer ist vor mir mein Schmerz. 19 Ja, ich bekenne meine Schuld, ich bin wegen meiner Sünde in Angst. 20 Meine Feinde sind voller Leben und Kraft; viele hassen und täuschen mich. 21 Sie vergelten mir Gutes mit Bösem, sie sind mir feind; denn ich trachte nach dem Guten. 22 Verlass mich nicht, HERR, / mein Gott, bleib mir nicht fern! 23 Eile mir zu Hilfe, HERR, du mein Heil!

Новий Переклад Українською

1 Керівнику хору Єдутуну. Псалом Давидів. 2 Я сказав: «Я стежитиму за своїми життєвими дорогами, від гріха утримуватиму язик свій, вустам моїм поставлю перепону, поки нечестивий переді мною». 3 Я онімів, затих, мовчав навіть про добре, та біль мій внутрішній лише роз’ятрився, 4 серце моє запалало зсередини. Коли я роздумував, загорівся вогонь, тоді я промовив язиком своїм: 5 «Дай мені знати, ГОСПОДИ, час мого кінця і яка кількість моїх днів? Хотів би я знати, наскільки швидкоплинне життя моє. 6 Ось Ти дав мені днів лише на ширину долоні, і тривалість мого життя – як ніщо перед Тобою. Справді, кожна людина, що існує, – лише пара. Села 7 Так, людина снує в сутінках, марно клопочеться, накопичує, та не знає, хто забере все це. 8 Тож на що мені тепер надіятися, мій Володарю? Лише на Тебе моє сподівання. 9 Визволи мене від усіх беззаконь моїх, не віддавай мене на глузування нерозумним. 10 Я онімів, не відкриваю вуст моїх, бо Ти зробив так. 11 Відведи від мене удар Твій; від стусанів Твоїх я гину. 12 Докорами за беззаконня Ти караєш людину й нищиш її красу, як міль. Справді, кожна людина – марнота. Села 13 Почуй молитву мою, ГОСПОДИ, і прислухайся до зойку мого; не мовчи щодо сліз моїх, адже я лише приходько в Тебе, тимчасовий поселенець, як і всі прабатьки мої. 14 Відведи Свій суворий погляд від мене, щоб я трохи порадів, перш ніж я піду й мене не стане».

Psalm 38 | Einheitsübersetzung 2016 Новий Переклад Українською

Klage eines Kranken