Psalm 104 | Einheitsübersetzung 2016

Loblied auf den Schöpfer

1 Preise den HERRN, meine Seele! / HERR, mein Gott, überaus groß bist du! Du bist mit Hoheit und Pracht bekleidet. 2 Du hüllst dich in Licht wie in einen Mantel, du spannst den Himmel aus gleich einem Zelt. 3 Du verankerst die Balken deiner Wohnung im Wasser. / Du nimmst dir die Wolken zum Wagen, du fährst einher auf den Flügeln des Windes. 4 Du machst die Winde zu deinen Boten, zu deinen Dienern Feuer und Flamme. 5 Du hast die Erde auf Pfeiler gegründet, in alle Ewigkeit wird sie nicht wanken. 6 Einst hat die Urflut sie bedeckt wie ein Kleid, die Wasser standen über den Bergen. 7 Sie wichen vor deinem Drohen zurück, sie flohen vor der Stimme deines Donners. 8 Sie stiegen die Berge hinauf, sie flossen hinab in die Täler an den Ort, den du für sie bestimmt hast. 9 Eine Grenze hast du gesetzt, die dürfen sie nicht überschreiten, nie wieder sollen sie die Erde bedecken. 10 Du lässt Quellen sprudeln in Bäche, sie eilen zwischen den Bergen dahin. 11 Sie tränken alle Tiere des Feldes, die Wildesel stillen ihren Durst. 12 Darüber wohnen die Vögel des Himmels, aus den Zweigen erklingt ihr Gesang. 13 Du tränkst die Berge aus deinen Kammern, von der Frucht deiner Werke wird die Erde satt. 14 Du lässt Gras wachsen für das Vieh und Pflanzen für den Ackerbau des Menschen, damit er Brot gewinnt von der Erde 15 und Wein, der das Herz des Menschen erfreut, damit er das Angesicht erglänzen lässt mit Öl und Brot das Herz des Menschen stärkt. 16 Die Bäume des HERRN trinken sich satt, die Zedern des Libanon, die er gepflanzt hat, 17 dort bauen die Vögel ihr Nest, auf den Zypressen nistet der Storch. 18 Die hohen Berge gehören dem Steinbock, dem Klippdachs bieten die Felsen Zuflucht. 19 Du machst den Mond zum Maß für die Zeiten, die Sonne weiß, wann sie untergeht. 20 Du sendest Finsternis und es wird Nacht, dann regen sich alle Tiere des Waldes. 21 Die jungen Löwen brüllen nach Beute, sie verlangen von Gott ihre Nahrung. 22 Strahlt die Sonne dann auf, so schleichen sie heim und lagern sich in ihren Verstecken. 23 Nun geht der Mensch hinaus an sein Tagwerk, an seine Arbeit bis zum Abend. 24 Wie zahlreich sind deine Werke, HERR, / sie alle hast du mit Weisheit gemacht, die Erde ist voll von deinen Geschöpfen. 25 Da ist das Meer, so groß und weit, / darin ein Gewimmel, nicht zu zählen: kleine und große Tiere.* 26 Dort ziehen die Schiffe dahin, der Levíatan, den du geformt, um mit ihm zu spielen. 27 Auf dich warten sie alle, dass du ihnen ihre Speise gibst zur rechten Zeit. 28 Gibst du ihnen, dann sammeln sie ein, öffnest du deine Hand, werden sie gesättigt mit Gutem. 29 Verbirgst du dein Angesicht, sind sie verstört, / nimmst du ihnen den Atem, so schwinden sie hin und kehren zurück zum Staub. 30 Du sendest deinen Geist aus: Sie werden erschaffen und du erneuerst das Angesicht der Erde. 31 Die Herrlichkeit des HERRN währe ewig, der HERR freue sich seiner Werke. 32 Er blickt herab auf die Erde und sie erbebt, er rührt die Berge an und sie rauchen. 33 Ich will dem HERRN singen in meinem Leben, meinem Gott singen und spielen, solange ich da bin. 34 Möge ihm mein Dichten gefallen. Ich will mich freuen am HERRN. 35 Die Sünder sollen von der Erde verschwinden / und Frevler sollen nicht mehr da sein. Preise den HERRN, meine Seele! Halleluja!

Новий Переклад Українською

1 Славте ГОСПОДА, кличте ім’я Його; серед народів звіщайте діяння Його! 2 Співайте Йому, грайте для Нього, звіщайте всі чудеса Його, 3 хваліться іменем Його святим! Нехай веселиться серце тих, хто шукає ГОСПОДА! 4 Прагніть ГОСПОДА й сили Його, шукайте обличчя Його завжди. 5 Пам’ятайте про чудеса Його, які Він здійснив, про знамення та суди Його. 6 О нащадки Авраама, слуги Його, сини Якова, Його обранці! 7 Він – ГОСПОДЬ, Бог наш; суди Його справедливі по всій землі. 8 Він вічно пам’ятає Завіт Свій, слово, яке Він заповів для тисяч поколінь, – 9 Завіт, який Він уклав з Авраамом, і присягу Його Ісааку. 10 Він встановив його статутом для Якова, як Завіт вічний для Ізраїля, 11 кажучи: «Тобі віддам Я землю Ханаану як долю вашого спадку».* 12 Коли вони були людом нечисленним, незначним, і мешкали як приходьки на ній, 13 то мандрували вони від народу до народу, від одного царства до іншого племені. 14 Він не дозволяв нікому їх гнобити й докоряв за них царям: 15 «Не чіпайте помазанців Моїх і пророкам Моїм не робіть зла».* 16 Він накликав голод на землю, зламав стебло хлібне. 17 Послав перед ними чоловіка – у рабство був проданий Йосиф. 18 Його ноги стисли кайданами, на шию йому наклали залізо, 19 до того часу, поки не здійснилося сказане ГОСПОДОМ, поки слово ГОСПОДА не очистило його. 20 Послав цар слуг своїх і розв’язав його; правитель народів звільнив його. 21 Він поставив його володарем над домом своїм і правителем над усім своїм майном, 22 щоб він князів його міг стримувати* на свій розсуд і старійшин його повчав. 23 Тоді прийшов Ізраїль до Єгипту, оселився Яків у землі Хамовій. 24 І дуже розмножив Бог народ Свій і зробив його сильнішим від супротивників його, 25 чиї серця Він налаштував, щоб ненавиділи Його народ, щоб лукавили вони з Його рабами.* 26 Він послав Мойсея, слугу Свого, і Аарона, якого обрав Собі. 27 Вони з’явили знамення Його серед них і чудеса – у землі Хамовій. 28 Він послав морок, і стало темно, і вони не посміли суперечити Його слову. 29 Він перетворив води їхні на кров і умертвив рибу в них. 30 Закишіла земля їхня жабами, навіть у покоях царів їхніх були вони. 31 Він сказав, і прийшли рої мух, комарі були на всіх теренах їхніх. 32 Він дав їм замість дощу град, палючий вогонь – на землю їхню; 33 він побив у них виноград та смоковницю, зламав дерева в їхньому краї. 34 Сказав Він, і прийшла сарана і гусінь – немає їм ліку! 35 І з’їли вони всю траву в землі їхній, пожерли плоди їхніх ґрунтів. 36 Тоді вразив Він усіх первістків у землі їхній – першоплоди сили чоловічої. 37 І вивів Він ізраїльтян зі сріблом і золотом, не було серед племен їхніх того, хто спотикався. 38 Зрадів Єгипет, коли вони вийшли, бо страх напав на нього через них.* 39 Розгорнув Бог хмару, як покривало, вдень, і вогонь, щоб світити вночі. 40 Просив народ, і послав їм Господь перепілок і хлібом небесним наситив їх.* 41 Відкрив Він скелю – і полилися води, потекли рікою в сухій землі.* 42 Бо згадав Він слово Своє святе, що дав Авраамові, слузі Своєму.* 43 І вивів Він народ Свій у радості, обраних Своїх – із вигуком переможним. 44 Він дав їм землі народів, і вспадкували здобутки праці їхньої, 45 щоб вони дотримувалися Його постанов і берегли закони Його. Алілуя!

Psalm 104 | Einheitsübersetzung 2016 Новий Переклад Українською

Loblied auf den Schöpfer