Philipper 2 | Einheitsübersetzung 2016

1 Wenn es also eine Ermahnung in Christus gibt, einen Zuspruch aus Liebe, eine Gemeinschaft des Geistes, ein Erbarmen und Mitgefühl, 2 dann macht meine Freude vollkommen, dass ihr eines Sinnes seid, einander in Liebe verbunden, einmütig, einträchtig, 3 dass ihr nichts aus Streitsucht und nichts aus Prahlerei tut. Sondern in Demut schätze einer den andern höher ein als sich selbst. 4 Jeder achte nicht nur auf das eigene Wohl, sondern auch auf das der anderen.

Die Erniedrigung und Erhöhung Christi

5 Seid untereinander so gesinnt, wie es dem Leben in Christus Jesus entspricht:* 6 Er war Gott gleich, / hielt aber nicht daran fest, Gott gleich zu sein,* 7 sondern er entäußerte sich / und wurde wie ein Sklave / und den Menschen gleich. / Sein Leben war das eines Menschen; 8 er erniedrigte sich / und war gehorsam bis zum Tod, / bis zum Tod am Kreuz. 9 Darum hat ihn Gott über alle erhöht / und ihm den Namen verliehen, / der größer ist als alle Namen, 10 damit alle im Himmel, auf der Erde und unter der Erde ihr Knie beugen / vor dem Namen Jesu 11 und jeder Mund bekennt: / Jesus Christus ist der Herr / zur Ehre Gottes, des Vaters.

Die Sorge des Apostels um das Heil der Gemeinde

12 Darum, meine Geliebten, - ihr wart ja immer gehorsam, nicht nur in meiner Gegenwart, sondern noch viel mehr jetzt in meiner Abwesenheit -: Wirkt mit Furcht und Zittern euer Heil! 13 Denn Gott ist es, der in euch das Wollen und das Vollbringen bewirkt zu seinem Wohlgefallen. 14 Tut alles ohne Murren und Bedenken, 15 damit ihr rein und ohne Tadel seid, Kinder Gottes ohne Makel mitten in einer verkehrten und verwirrten Generation, unter der ihr als Lichter in der Welt leuchtet! 16 Haltet fest am Wort des Lebens, mir zum Ruhm für den Tag Christi, damit ich nicht vergeblich gelaufen bin oder mich umsonst abgemüht habe! 17 Doch wenn auch mein Leben dargebracht wird zusammen mit dem Opfer und Gottesdienst eures Glaubens, freue ich mich und freue mich mit euch allen. 18 Ebenso freut auch ihr euch und freut euch mit mir!

DIE PLÄNE DES APOSTELS

19 Ich hoffe aber in Jesus, dem Herrn, Timotheus bald zu euch schicken zu können, damit auch ich ermutigt werde, wenn ich erfahre, wie es um euch steht. 20 Denn ich habe keinen Gleichgesinnten, der so aufrichtig um eure Sache besorgt ist; 21 denn alle suchen ihren Vorteil, nicht, was Jesu Christi ist. 22 Ihr wisst ja, wie er sich bewährt hat: Wie ein Kind dem Vater - so hat er mit mir zusammen dem Evangelium gedient. 23 Diesen also hoffe ich schicken zu können, sobald ich meine Lage übersehe. 24 Doch ich habe die Zuversicht im Herrn, dass auch ich bald kommen kann. 25 Ich hielt es aber für notwendig, Epaphroditus, meinen Bruder, Mitarbeiter und Mitstreiter, euren Abgesandten und Helfer in meiner Not, zu euch zu schicken. 26 Denn er sehnte sich nach euch allen und war beunruhigt, weil ihr hörtet, dass er krank geworden sei. 27 Und er war tatsächlich so krank, dass er dem Tod nahe war. Aber Gott hatte Erbarmen mit ihm, und nicht nur mit ihm, sondern auch mit mir, damit ich nicht vom Kummer überwältigt würde. 28 Umso mehr beeile ich mich, ihn zu schicken, damit ihr euch wieder freut, wenn ihr ihn seht, und auch ich weniger Kummer habe. 29 Nehmt ihn also im Herrn mit aller Freude auf und haltet Menschen wie ihn in Ehren, 30 denn wegen des Werkes Christi kam er dem Tod nahe! Er hat sein Leben aufs Spiel gesetzt, um zu vollenden, was an eurem Dienst für mich noch gefehlt hat.

Новий Переклад Українською

Наслідування смиренності Христа

1 Отже, коли є якесь підбадьорення в Христі, коли є якась утіха в любові, коли є якась спільність Духа, коли є якісь щирі почуття та милосердя, 2 то доповніть мою радість: майте однакове мислення, однакову любов, будьте однодушні та однодумні. 3 Не робіть нічого з самолюбних амбіцій чи з марнославства, а в смиренності вважайте одне одного за вищого від себе, 4 дбаючи не лише про самих себе, а й про інших. 5 Нехай у вас буде те ж мислення, що й у Христа Ісуса. 6 Він, будучи в образі Божому,* не вважав, що рівність із Богом треба захопити,* 7 але принизив Самого Себе, прийнявши образ раба, став подібним до людини і на вигляд як людина з’явився.* 8 Він упокорив Себе, ставши слухняним до самої смерті, причому смерті на хресті! 9 Тому й Бог підніс Його понад усе і дав Йому ім’я, вище від усякого іншого імені, 10 щоб перед іменем Ісуса вклонилося кожне коліно на небі, на землі та під землею 11 і щоб кожен язик визнав*, що Ісус Христос – це Господь на славу Бога Отця.

Сяяти як світло в темряві

12 Тому, любі мої, оскільки ви завжди були слухняними, і не лише в моїй присутності, але й тепер, коли я відсутній, звершуйте ваше спасіння зі страхом та тремтінням, 13 адже Бог є Тим, Хто викликає у вас і бажання, і дію згідно зі Своєю доброю волею. 14 Робіть усе без нарікань та суперечок, 15 щоб ви стали бездоганними та невинними«Божими непорочними дітьми серед зіпсованого та розбещеного покоління»,* в якому ви сяєте як світильники у світі*, 16 тримаючись Слова життя, щоб я міг похвалитися в День Христа, що недаремно біг і недаремно трудився. 17 І навіть якщо моя кров буде пролита на додаток до вашої жертви й вірного богослужіння,* я радію та веселюся разом із вами усіма. 18 Так само й ви радійте та веселіться разом зі мною!

Тимофій та Епафродит

19 Надіюсь у Господі Ісусі, що незабаром пошлю до вас Тимофія, щоб і я міг підбадьоритися вістями про вас. 20 Бо я не маю нікого іншого, такого ж відданого душею, хто б так щиро подбав про вас. 21 Адже всі шукають свого, а не того, що належить Ісусу Христу. 22 Ви знаєте його характер і те, що він служив разом зі мною для Доброї Звістки, немов батько із сином. 23 Тож сподіваюся послати його відразу, як тільки дізнаюся, що буде зі мною, 24 і я впевнений у Господі, що скоро і сам прийду. 25 Також я вважав за необхідне послати до вас Епафродита, мого брата й товариша в праці та боротьбі, вашого посланця та служителя в моїх потребах. 26 Він дуже сумував за всіма вами та був стривожений, що ви почули про його хворобу. 27 Він і справді захворів і мало не помер, але Бог змилувався над ним, і не лише над ним, а й наді мною, щоб мені не довелося мати скорботу за скорботою. 28 Тож я послав його якомога швидше, щоб, побачивши його знову, ви зраділи, а я не був таким засмученим. 29 Отже, прийміть його з усією радістю в Господі та майте повагу до таких людей, 30 адже він мало не помер заради праці для Христа, ризикуючи життям, аби доповнити нестаток вашого служіння мені.

Philipper 2 | Einheitsübersetzung 2016 Новий Переклад Українською