Apostelgeschichte 9 | Einheitsübersetzung 2016

Die Bekehrung des Saulus

1 Saulus wütete noch immer mit Drohung und Mord gegen die Jünger des Herrn. Er ging zum Hohepriester 2 und erbat sich von ihm Briefe an die Synagogen in Damaskus, um die Anhänger des Weges Jesu, Männer und Frauen, die er dort finde, zu fesseln und nach Jerusalem zu bringen. 3 Unterwegs aber, als er sich bereits Damaskus näherte, geschah es, dass ihn plötzlich ein Licht vom Himmel umstrahlte. 4 Er stürzte zu Boden und hörte, wie eine Stimme zu ihm sagte: Saul, Saul, warum verfolgst du mich? 5 Er antwortete: Wer bist du, Herr? Dieser sagte: Ich bin Jesus, den du verfolgst. 6 Steh auf und geh in die Stadt; dort wird dir gesagt werden, was du tun sollst! 7 Die Männer aber, die mit ihm unterwegs waren, standen sprachlos da; sie hörten zwar die Stimme, sahen aber niemanden. 8 Saulus erhob sich vom Boden. Obwohl seine Augen offen waren, sah er nichts. Sie nahmen ihn bei der Hand und führten ihn nach Damaskus hinein. 9 Und er war drei Tage blind und er aß nicht und trank nicht. 10 In Damaskus lebte ein Jünger namens Hananias. Zu ihm sagte der Herr in einer Vision: Hananias! Er antwortete: Siehe, hier bin ich, Herr. 11 Der Herr sagte zu ihm: Steh auf und geh zu der Straße, die man Die Gerade nennt, und frag im Haus des Judas nach einem Mann namens Saulus aus Tarsus! Denn siehe, er betet 12 und hat in einer Vision gesehen, wie ein Mann namens Hananias hereinkommt und ihm die Hände auflegt, damit er wieder sieht. 13 Hananias antwortete: Herr, ich habe von vielen gehört, wie viel Böses dieser Mann deinen Heiligen in Jerusalem angetan hat. 14 Auch hier hat er Vollmacht von den Hohepriestern, alle zu fesseln, die deinen Namen anrufen. 15 Der Herr aber sprach zu ihm: Geh nur! Denn dieser Mann ist mir ein auserwähltes Werkzeug: Er soll meinen Namen vor Völker und Könige und die Söhne Israels tragen. 16 Denn ich werde ihm zeigen, wie viel er für meinen Namen leiden muss. 17 Da ging Hananias hin und trat in das Haus ein; er legte ihm die Hände auf und sagte: Bruder Saul, der Herr hat mich gesandt, Jesus, der dir auf dem Weg, den du gekommen bist, erschienen ist; du sollst wieder sehen und mit dem Heiligen Geist erfüllt werden. 18 Sofort fiel es wie Schuppen von seinen Augen und er sah wieder; er stand auf und ließ sich taufen. 19 Und nachdem er etwas gegessen hatte, kam er wieder zu Kräften. Einige Tage blieb er bei den Jüngern in Damaskus; 20 und sogleich verkündete er Jesus in den Synagogen: Dieser ist der Sohn Gottes. 21 Alle, die es hörten, waren fassungslos und sagten: Ist das nicht der Mann, der in Jerusalem alle vernichten wollte, die diesen Namen anrufen? Und ist er nicht auch hierhergekommen, um sie gefesselt vor die Hohepriester zu führen? 22 Saulus aber trat umso kraftvoller auf und brachte die Juden in Damaskus in Verwirrung, weil er ihnen darlegte, dass Jesus der Christus ist.

Die Flucht des Saulus aus Damaskus

23 So verging einige Zeit; da beschlossen die Juden, ihn zu töten. 24 Doch ihr Plan wurde dem Saulus bekannt. Sie bewachten sogar Tag und Nacht die Stadttore, um ihn zu beseitigen. 25 Aber seine Jünger nahmen ihn und ließen ihn bei Nacht in einem Korb die Stadtmauer hinab. 26 Als er nach Jerusalem kam, versuchte er, sich den Jüngern anzuschließen. Aber alle fürchteten sich vor ihm, weil sie nicht glaubten, dass er ein Jünger war. 27 Barnabas jedoch nahm sich seiner an und brachte ihn zu den Aposteln. Er berichtete ihnen, wie Saulus auf dem Weg den Herrn gesehen habe und dass dieser zu ihm gesprochen habe und wie er in Damaskus freimütig im Namen Jesu aufgetreten sei. 28 So ging er bei ihnen in Jerusalem ein und aus, trat freimütig im Namen des Herrn auf 29 und führte auch Streitgespräche mit den Hellenisten. Diese aber planten, ihn zu töten. 30 Als die Brüder das erkannten, brachten sie ihn nach Cäsarea hinab und schickten ihn von dort nach Tarsus. 31 Die Kirche in ganz Judäa, Galiläa und Samarien hatte nun Frieden; sie wurde gefestigt und lebte in der Furcht des Herrn. Und sie wuchs durch die Hilfe des Heiligen Geistes.

Petrus in Lydda und Joppe

32 Es geschah: Auf einer Reise zu den einzelnen Gemeinden kam Petrus auch zu den Heiligen in Lydda. 33 Dort fand er einen Mann namens Äneas, der seit acht Jahren lahm und bettlägerig war. 34 Petrus sagte zu ihm: Äneas, Jesus Christus heilt dich. Steh auf und richte dir dein Bett! Sogleich stand er auf. 35 Und alle Bewohner von Lydda und der Scharon-Ebene sahen ihn und bekehrten sich zum Herrn. 36 In Joppe lebte eine Jüngerin namens Tabita, das heißt übersetzt: Dorkas - Gazelle -. Sie tat viele gute Taten und gab reichlich Almosen. 37 Es geschah aber: In jenen Tagen wurde sie krank und starb. Man wusch sie und bahrte sie im Obergemach auf. 38 Weil aber Lydda nahe bei Joppe liegt und die Jünger hörten, dass Petrus dort war, schickten sie zwei Männer zu ihm und ließen ihn bitten: Komm zu uns, zögere nicht! 39 Da stand Petrus auf und ging mit ihnen. Als er ankam, führten sie ihn in das Obergemach hinauf; alle Witwen traten zu ihm, sie weinten und zeigten ihm die Röcke und Mäntel, die Dorkas gemacht hatte, als sie noch bei ihnen war. 40 Petrus aber schickte alle hinaus, kniete nieder und betete. Dann wandte er sich zu dem Leichnam und sagte: Tabita, steh auf! Da öffnete sie ihre Augen, sah Petrus an und setzte sich auf. 41 Er gab ihr die Hand und ließ sie aufstehen; dann rief er die Heiligen und die Witwen und zeigte ihnen, dass sie wieder lebte. 42 Das wurde in ganz Joppe bekannt und viele kamen zum Glauben an den Herrn. 43 Es geschah aber, dass Petrus längere Zeit in Joppe bei einem gewissen Simon, einem Gerber, blieb.

Новий Переклад Українською

Навернення Савла

1 Савл, ще дихаючи погрозою вбивства та злобою на учнів Господа, пішов до первосвященника 2 та попросив у нього листи до синагог Дамаска, щоб він міг арештовувати й приводити до Єрусалима послідовників Шляху, як чоловіків, так і жінок. 3 Коли він вже наближався до Дамаска, раптом засяяло світло з неба навколо нього. 4 Він упав на землю й почув голос: ―Савле! Савле! Чому ти переслідуєш Мене? 5 Він спитав: ―Хто Ти, Господи? Ісус відповів: ―Я Ісус, Якого ти переслідуєш. Тяжко тобі бити ногою колючку! 6 Налякавшись, він із трепетом сказав: ―Господи, що хочеш, щоб я робив? Господь сказав:* ―Підведися та йди до міста, і там скажуть тобі, що треба робити. 7 Люди, які подорожували разом із ним, стояли онімілі: вони чули голос, але нікого не бачили. 8 Савл підвівся із землі, і хоча очі були розплющені, нічого не бачив. Тому його взяли за руки й привели в Дамаск. 9 Три дні він нічого не бачив, не їв і не пив. 10 У Дамаску був учень, на ім’я Ананія. Господь сказав йому у видінні: ―Ананіє! Він відповів: ―Так, Господи! 11 Господь сказав йому: ―Встань та йди на вулицю, яка зветься Прямою, і в домі Юди запитай чоловіка з Тарса, на ім’я Савл. Бо ось він зараз молиться 12 й у видінні побачив чоловіка, на ім’я Ананія, що увійшов та поклав на нього руки, щоб він знову міг бачити. 13 Ананія відповів: ―Господи, я від багатьох людей чув про цього чоловіка, як багато лиха він заподіяв Твоїм святим у Єрусалимі. 14 І сюди він прийшов, отримавши повноваження від первосвященників, заарештовувати всіх, хто призиває Твоє ім’я. 15 Але Господь сказав йому: ―Іди, бо цей чоловік – знаряддя, обране Мною для того, щоб звістити Моє ім’я язичникам, царям та синам Ізраїлю. 16 Я покажу йому, скільки він має вистраждати за Моє ім’я. 17 Ананія пішов, зайшов у дім і, поклавши руки на Савла, сказав: «Брате Савле, Господь Ісус, Який з’явився тобі дорогою сюди, надіслав мене до тебе, щоб ти знову міг бачити та був наповнений Святим Духом». 18 І вмить немовби луска впала з його очей, він знову міг бачити й, піднявшись, був охрещений.

Савл проповідує в Дамаску

19 Потім він поїв, і до нього повернулися сили. Савл залишився кілька днів разом з учнями в Дамаску 20 й одразу почав проповідувати в синагогах, що Ісус – Син Божий. 21 Усі, хто його чув, здивовано казали: «Хіба це не той, хто знищував у Єрусалимі тих, що призивали це ім’я, і сюди він прийшов, щоб їх зв’язати та привести до первосвященників?» 22 А Савл усе більше зміцнювався й бентежив юдеїв, що жили в Дамаску, доводячи, що Ісус є Христос. 23 Коли минуло багато днів, юдеї змовилися вбити його. 24 Однак Савл дізнався про цю змову. Вони вдень та вночі стежили за воротами, щоб убити його. 25 Але учні, узявши його, вночі спустили в кошику по стіні.

Савл у Єрусалимі

26 Коли Савл прибув до Єрусалима, то намагався приєднатися до учнів, але вони боялися й не вірили, що він теж учень. 27 Тоді Варнава взяв його, привів до апостолів та розповів їм, як у дорозі Савл побачив Господа, і як Він говорив до нього, і як у Дамаску він сміливо проповідував в ім’я Ісуса. 28 І Савл залишився з ними, вільно виходячи та входячи в Єрусалим. Він сміливо проповідував в ім’я Господа, 29 говорив та сперечався з грекомовними юдеями, і вони намагалися вбити його. 30 Коли брати довідалися про це, то вивели його до Кесарії, а потім доправили до Тарса. 31 Церква у всій Юдеї, Галілеї та Самарії мала спокій, зміцнювалась, ходила в страху Господньому й, отримуючи втіху Святого Духа, зростала.

Зцілення Енея

32 Петро, проходячи через усі міста, прийшов до святих, які мешкали в Лідді. 33 Там знайшов чоловіка, на ім’я Еней, який уже вісім років лежав у ліжку, адже був паралізований. 34 Петро промовив до нього: «Енею, Ісус Христос зцілює тебе, підведись і збери своє ліжко». І вмить той піднявся. 35 Усі жителі Лідди та Сарона, які побачили його, навернулися до Господа.

Воскресіння Тавіти

36 У Яффі була одна учениця, на ім’я Тавіта (що перекладається як«сарна»*). Її життя завжди було повне добрих вчинків та милостинь, які вона робила. 37 Саме в той час вона захворіла й померла. Її обмили та поклали у верхню кімнату. 38 Оскільки Лідда знаходиться близько до Яффи, учні, почувши, що Петро знаходиться там, надіслали до нього двох чоловіків просити його: «Прийди до нас скоріше!» 39 Петро пішов разом із ними й, коли прийшов, його повели у верхню кімнату. Усі вдови зібралися біля нього, вони плакали й показували сорочки та іншу одежу, яку Тавіта робила, коли була разом із ними. 40 Петро вивів усіх із кімнати, став на коліна та помолився. Потім, повернувшись до тіла померлої, сказав: «Тавіто, встань!» Вона розплющила очі й, побачивши Петра, сіла. 41 Він, узявши її за руку, допоміг їй піднятися. Потім, покликавши святих та вдів, представив її живою. 42 Про це стало відомо у всій Яффі, і багато людей увірувало в Господа. 43 Петро ж перебував у Яффі ще багато днів у Симона, який обробляв шкіру.

Apostelgeschichte 9 | Einheitsübersetzung 2016 Новий Переклад Українською